308/11538/19
09.10.2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участі прокурора - ОСОБА_2 , слідчого - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 та його захисника - ОСОБА_5 , секретаря судових засідань - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Виноградово, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого на посаді старшого державного виконавця Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області, підозрюваного у вчиненні ним кримінального правопорушення передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, -
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, яке обґрунтовує наступним.
Слідчим відділом СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42019070000000327 від 02.10.2019, за підозрою ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що 26.09.2019 старший державний виконавець Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_4 , знаходячись в м. Мукачево, діючи умисно, з корисливих мотивів, які полягають у його протиправному збагаченні, вимагав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в розмірі 2000 доларів США за сприяння у не накладенні арешту на майно ОСОБА_7 у виконавчому провадженні відкритому відносно останнього щодо стягнення боргу.
Так, реалізовуючи свій злочинний намір 07.10.2019 близько 13.20 год. ОСОБА_4 , знаходячись на автостоянці супермаркету «Сільверленд», що за адресою: м. Мукачево, вул. Томаша Масарика, 19,з корисливих мотивів, які полягали у його особистому протиправному збагаченні, вимагав та одержав частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1000 доларів США, за сприяння з використанням службового становища у не накладенні арешту на майно ОСОБА_7 у виконавчому провадженні відкритому відносно останнього щодо стягнення боргу, після чого був викритий співробітниками УСБУ в Закарпатській області на місці вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином органом досудового слідства ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
07.10.2019 об 13 годині 30 хвилин ОСОБА_4 було викрито безпосередньо після вчинення злочину та затримано в порядку ст.208 КПК України.
07.10.2019 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру за ч.3 ст.368 КК України.
Вина ОСОБА_4 сторона кримінального провадження підтверджує зібраними матеріалами кримінального провадження.
Крім цього, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 завдяки своїм зв'язкам серед органів державної влади ДВС в Закарпатській області, з метою уникнення від кримінальної відповідальності в інший спосіб буде здійснювати вплив на заявника ОСОБА_7 , який викрив його протиправні дії та експертів на виконанні в яких будуть перебувати судові експертизи призначені у даному кримінальному провадженні.
Крім цього, не виключена можливість, що ОСОБА_4 може і в подальшому вчиняти корупційні злочини пов'язані із вимаганням та одержанням від громадян неправомірної вигоди.
Клопотання слідчого обґрунтовується тим, що з метою запобігання вчинення підозрюваним ОСОБА_4 будь-яку з вищеописаних дій, в органу досудового слідства виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Слідчий підтримав думку прокурора.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із обмеженням волі. Свою правову позицію обґрунтували у письмових запереченнях на клопотання. Зокрема сторона захисту вказує на те, що у наданих слідчим доказах відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Також пояснили, що ОСОБА_4 категорично заперечив отримання будь-якої неправомірної вигоди від ОСОБА_7 та вказав на відсутність будь-якої домовленості з даного приводу. Також показали, що ОСОБА_4 не має наміру в подальшому будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванні у даному кримінальному провадженні.
Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, слідчим суддею встановлено наступне.
Слідчим відділом СУ ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42019070000000327 від 02.10.2019, в рамках якого досліджуються обставини кримінального правопорушення, зокрема вимагання 26.09.2019 старшим державним виконавцем Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_8 .В від ОСОБА_7 неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США за сприяння у не накладенні арешту на майно ОСОБА_7 у виконавчому провадженні відкритому відносно останнього щодо стягнення боргу.
07.10.2019 органом досудового слідства ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру за ч.3 ст.368 КК України у даному кримінальному провадженні.
Підозру ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення сторона кримінального провадження обґрунтовує зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом про отримання та ідентифікацію грошових коштів від 07.10.2019 року; протоколом про ідентифікацію ( помічення) та вручення грошових коштів; протоколом огляду від 07.10.2019 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 07.10.2019 року та ін. доказами.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стороною захисту не спростовано наявність наведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.
Положеннями ч. 1 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ч. 2 вказаної норми закону передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Затримання та тримання під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії).
Таким чином, з урахуванням характеру та особливої тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обставин вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується.
В даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування так і під час судового розгляду.
Обираючи запобіжний захід слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше несудимий, має постійне місце проживання, працюючий, позитивно характеризується з а місцем проживання та роботи, однак обґрунтовано підозрюється в скоєнні тяжкого злочину, який відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, також приймає до уваги ту обставину, що зогляду на те, що із 25.01.2015 набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України (ст.ст. 45-48, 69, 75, 79, 81, 86, 87 та 91), і згідно яких по корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом, відтак існує ризик того, що усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним, перебуваючи на волі, особисто, чи шляхом використання інших осіб може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань, у зв'язку з чим наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів таких як особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту,тому приходжу до переконання, що ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд відповідно до ч. З ст. 183 КПК України, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 182 ч. 4 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч. 5 цієї статті визначено, що розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного приходжу до висновку, що розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 своїх обов'язків, передбачених цим Кодексом слід встановити у вигляді 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,186,193,194,196,197,309,392,395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні ним кримінального правопорушення передбачених ч. 3 ст. 368 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 07.10.2019 року 13 год. 30 хв.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 закінчується 05. 12. 2019 року о 13 год 30 хв. Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання покладених на ОСОБА_4 слідчим суддею обов'язків у вигляді 45 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 90 315 (дев'яносто тисяч триста пятнадцять ) грн.
Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;
- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-з метою уникнення будь-якого тиску на ОСОБА_7 спілкуватися з останнім лише з дозволу слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Строк дії покладених на підозрюваного обов'язків два місяці.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 10.10.2019 року.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1