Справа № 307/3889/18
Провадження № 2/307/568/19
10 жовтня 2019 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., за участю секретаря с/з Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем шлюб укладено 13 листопада 2000 року та зареєстровано у виконкомі Дібрівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №54. Від даного шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнє життя між сторонами не склалося через те, що вони не зійшлися характерами та поглядами на життя, між ними постійно виникали сварки та непорозуміння. З грудня 2017 року вони разом не проживають, не підтримують сімейних відносин та не ведуть спільне господарство. Вживані нею заходи для збереження сім'ї позитивного результату не дали, їх шлюб носить виключно формальний характер. Подальше сумісне життя і збереження сім'ї вважає недоцільним та неможливим, а тому, просить шлюб, укладений між нею та відповідачем, розірвати.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, позаяк подала до суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, викладених в позовній заяві та просить шлюб розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, позаяк подав до суду заяву про розгляд справи в його відсутності, позовні вимоги визнав та зазначив, що примирення між ними неможливе, проти задоволення позову не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 листопада 2000 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у виконкомі Дібрівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №54 (а.с.3).
Згідно статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов'язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого звязку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Про це свідчать ті обставини, що вони тривалий час сімейних стосунків не підтримують та разом не проживають. За наданий строк для примирення сторони не примирилися та обоє наполягають на розірванні шлюбу.
Враховуючи наведене, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам сторін, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача судові витрати у сумі 704, 80 гривень.
Керуючись ст. ст. 223, 247, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 листопада 2000 року та зареєстрований у виконкомі Дібрівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області за актовим записом №54 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 704, 80 гривень (Сімсот чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 10 жовтня 2019 року.
Головуюча суддя : М. М. Сойма