ун. № 759/8733/19
пр. № 2/759/4744/19
08 жовтня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Волошина А.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 10.05.2019 року звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментівв твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн. на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває в шлюбі з відповідачем з 15.03.2019 року. Позивач з відповідачем мають дитину, а саме: неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя у них з відповідачем не склалося, на даний час в суді перебуває справа про розірвання даного шлюбу. Донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Відповідач свій обов'язок щодо утримання доньки не виконує, на неодноразові прохання щодо виконання свого обов'язку по утриманню дитини не реагує, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн. щомісячно.
Ухвалою суду від 15.05.2019 року відкрито провадження в справі, ухвалою від 22.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (а.с.25-26, 43-44).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, позов просила задовольнити, при цьому зазначала, що відповідач, окрім пенсії по інвалідності, має інші неофіційні доходи.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, а саме: вимоги про стягнення аліментів визнав, проте не погодився з розміром в сумі 5 000,00 грн, не заперечує проти стягнення з нього аліменти у розмірі 1 500,00 грн. Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на його утриманні перебувають мати та дідусь, які є пенсіонерами, надавши відповідні докази.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції; нормативно-правовий акт № 475/97-ВР від 17.07.1997 Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Виходячи з положень ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., передбачено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Це положення відображене і в національному законодавстві. Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства, дає підстави стверджувати, що як матір, так і батько зобов'язані неухильно дотримуватися свого обов'язку щодо утримання та виховання дитини. Відповідно, невиконання зазначеного обов'язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.
Частиною 3 ст.181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Судом встановлено, що сторони по справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20.10.2007 року (а.с. 9).
Від даного шлюбу у сторін по справі є донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 05 червня 2019 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.66-67).
На запит суду (а.с 35) від Головного управління пенсійного фонду України в м. Києва надійшла довідка (а.с 52, 53) про доходи ОСОБА_2 , згідно якої з січня 2019 року по липень 2019 року, пенсія по інвалідності останнього становить 30 195,48 грн., розмір пенсії в місяць складає 4 313,64 грн.
Згідно пенсійного посвідчення відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності, термін дії до 31.05.2011 року.
Згідно ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;
Тобто встановлено, що ОСОБА_3 є дитиною віднесеною, до основних соціальних і демографічних груп населення віком від 6 до 18 років: а тому прожитковий мінімум становитиме, з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Разом з тим, відповідачем, надано суду ряд письмових доказів, із яких вбачається, що на його утриманні є непрацездатні матір та дідусь (а.с.70-72), а сам відповідач є пенсіонером по інвалідності - 2 гр. інвалідності (а.с.90).
В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Неповнолітня дитина сторін, проживає разом з своєю матір'ю, позивачкою по справі, перебуває на її утриманні, відповідач із наданих пояснень та письмових доказів є пенсіонером по інвалідності, має на утриманні матір ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дідуся ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку в у твердій грошовій сумі у розмірі 1500,00 грн., щомісячно, починаючи з 07.05.2019 року - з моменту подачі позову до суду і до повноліття - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім цього, судом роз'яснюється, що відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Також позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат на лікування та/або навчання дитини в порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно зі ст. 192 СК України.
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
За загальним правилом судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 - є особою з інвалідністю ІІ групи.
Враховуючи те, що позивач в силу п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», при зверненні до суду з цим позовом звільнена від сплати судового збору, так і відповідач в силу п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору, то суд вважає за необхідне судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180, 182, 183, 184 СК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 200, 206, 207, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, яка щорічно підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 10.05.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Тбілісі, Республіка Грузія, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Черкаси, РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 10.10.2019р.
Суддя: Бабич Н.Д.