Рішення від 29.08.2019 по справі 759/4127/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4127/19

пр. № 2/759/3855/19

29 серпня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Ковтун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 187114,94 грн., вихідну допомогу в розмірі 2132,42 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 5716,35 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2018 року по 01.03.2019 року в розмірі 22992,43 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач працював у відповідача з 04.11.2002 року. Наказом № 54 від 29.08.2018 року ОСОБА_1 був звільнений 31.08.2018 року з посади начальника виробничого відділу у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, однак ПАТ «Аеробуд», не здійснив з ОСОБА_1 повного розрахунку в день звільнення по заробітній платі нарахованої за період з травня 2016 року по серпень 2018 року разом із компенсацією за невикористанні дні відпустки.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність з огляду на те, що ПрАТ «Аеробуд» не вчиняло протиправну, винну дію чи бездіяльність щодо невчасної виплати заробітної плати ОСОБА_1 .

Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, позивач працював у ПрАТ «Аеробуд» з 04.11.2002 року.

Згідно наказу № 54 К від 29.08.2018 року ОСОБА_1 31.08.2018 року звільнено з посади начальника виробничого відділу у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 12).

Відповідно до довідки ОК-5 отриманої у Пенсійному фонді України, позивачу нараховано заробітну плату за період з травня 2016 року по серпень 2018 року в розмірі 187114 грн. 94 коп. (а.с. 18).

Приймаючи до уваги те, що відповідач не виплатив позивачу заборгованість по заробітній платі, позовні вимоги про стягнення недоплаченої заробітної плати в сумі 187114 грн. 94 коп. та вихідної допомоги в розмірі 2132 грн. 42 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно статті 117 Кодексу Законів про працю України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, такий порядок застосовується, крім іншого, у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

При обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку, якщо іншого не передбачено чинним законодавством (постанова судової плати у цивільних справах Верховного Суду України від 01.03.2017 р. у справі № 6-2807цс16).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 Кодексу Законів про працю України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Як вбачається з розрахунку позивача середньоденна заробітна плата становить 127,03 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 22992 грн. 43 коп. за період з 31.08.2018 року по 01.03.2019 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у день звільнення мав право отримати грошову компенсацію за 45 календарних дні щорічної основної оплачуваної відпустки.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається, виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Згідно з пунктів 2, 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 включає в себе сумарний заробіток за 12 місяців, що передують події, з якою пов'язана виплата, поділений на кількість календарних днів у році, одержаний результаті перемножується на кількість календарних днів невикористаної відпустки.

Виходячи з наведеного вище розрахунку, сума компенсації за 45 календарних днів невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки становить 5716 грн. 35 коп.

Варто зазначити, що твердження представника відповідача щодо того, що ПрАТ "Аеробуд" позбавлений можливості проводити розрахунки з незалежних від підприємства обставин не приймаються судом до уваги як підстава відмови у позові, оскільки відповідно до статті 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відсутність фінансово-господарської діяльності не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення на його користь 10000,00 грн. моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Як роз'яснено в пункті 3 роз'яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Положеннями пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань з урахуванням у кожному конкретному випадку вини відповідача та інших обставин. Зокрема, ураховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках.

Таким чином, вимога позивача про відшкодування моральної шкоди визнається судом не обґрунтованою, оскільки позивачем не зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір стягується пропорційно задоволенню позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку,вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Аеробуд» (ЄДРПОУ 21598792, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з травня 2016 року по серпень 2018 року в розмірі 187 114 (сто вісімдесят сім тисяч сто чотирнадцять) грн. 94 коп.

Стягнути з ПрАТ «Аеробуд»(ЄДРПОУ 21598792, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) вихідну допомогу в розмірі 2 132 (дві тисячі сто тридцять дві) грн. 42 коп.

Стягнути з ПрАТ «Аеробуд»(ЄДРПОУ 21598792, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) компенсацію за 45 днів невикористаної щорічної основної відпустки у розмірі 5 716 (п'ять тисяч сімсот шістнадцять) гривень 35 коп.

Стягнути з ПрАТ «Аеробуд»(ЄДРПОУ 21598792, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 4) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 31.08.2018 року по 01.03.2019 року в розмірі 22 992 (двадцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн.43 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення платежу за один місяць.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Журибеда

Попередній документ
84859826
Наступний документ
84859828
Інформація про рішення:
№ рішення: 84859827
№ справи: 759/4127/19
Дата рішення: 29.08.2019
Дата публікації: 15.10.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати