ун. № 759/4962/19
пр. № 2/759/4044/19
26 вересня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді - Журибеди О.М.,
при секретарі - Ковтун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
Позивач у березні 2019 року звернувся до суду з позовом про визнання втратившим право користування ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2019 року. Відповідачі, хоч і зареєстровані в спірній квартирі, однак не проживають, участі в утриманні квартири не беруть, платежі за житлово-комунальні послуги не сплачують.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.03.2019р. відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.04.2019р. було замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2019р. залучено до участі у справі Службу у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.08.2019р. відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про день, час та місце судового розгляду.
Від відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 19.08.2019р. про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, яка не підлягає оскарженню.
Також, від відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду подано клопотання про перенесення слухання на інший день в зв'язку з зайнятістю адвоката в іншому судовому засіданні, без будь-яких на те підтверджень.
Судом визнано неявку відповідача та її представника ОСОБА_5 неповажною та винесено ухвалу від 26.09.2019р. про визнання зловживанням процесуальними правами дій ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_5 спрямованих на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи та застосовано до них заходи процесуального примусу у вигляді попередження.
08.04.2019р. відповідачем ОСОБА_3 подано до суду відзив в якому вона просить відмовити позивачу у задоволенні позову та посилається на те, що 10.07.2006р. її чоловік ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .
12.07.2006р. ОСОБА_6 уклав з ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк») договір про іпотечний кредит.
ОСОБА_6 постійно проживав в вказаній квартирі, а після укладення шлюбу з 2016р. там стали проживати і відповідачі.
В червні 2018р. відповідачі, для проведення ремонтних робіт тимчасово відселились з квартири, а 31.03.2019р. потрапити до квартири не змогли, оскільки був змінений замок у вхідних дверях.
Вважає, що реєстрація права власності за позивачем відбулась в порушення норм чинного законодавства, що призводить до порушення їх права користування квартирою.
Представник третьої особи Служби у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день, час та місце судового розгляду, направив до суду лист в якому просить слухати справу у його відсутність.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.02.2019 року № 155649365 вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 08.02.2019 року № 217 (а.с. 9).
ОСОБА_4 з 27.04.2017 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 09.04.2016 року по теперішній час зареєстровані в спірній квартирі, згідно довідки про реєстрацію місця проживання (а.с. 16-18).
10.07.2006р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с. 52).
12.07.2006р. між ОСОБА_6 та ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк») укладено договір про іпотечний кредит (а.с. 54-58).
Згідно ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до частини першої статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому із змісту частини першої ст. 402 ЦК України вбачається, що право користування чужим майном може бути встановлене договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується відповідачем ОСОБА_3 , відповідачі відселились з спірного житлового приміщення в гуртожиток та не відвідували квартиру близько 10 місяців.
Також, як зазначає відповідач ОСОБА_3 у своєму відзиві, їй як дружині власника квартири було відомо про наявність договірних відносин між ОСОБА_6 та ЗАТ «Міжнародний іпотечний банк», оскільки відповідачі сплачували кредит, а в червні 2018р. в зв'язку з погіршенням матеріального становища ОСОБА_3 була вимушена повернутись до роботи. Відповідачі були обізнані про обставини придбання житла ОСОБА_6 .
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 328 ЦК України таке право власника виникає тоді, коли він набув право власності на підставах, що не заборонені законом.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, позивач на законних підставах придбала у власність квартиру.
В той же час, право членів сім'ї власника користуватися житлом може виникнути і існувати лише за наявності права власності в особи, членами сім'ї якої вони є. Після припинення права власності у власника, члени його сім'ї втрачають право користування житлом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідачів немає встановлених законом підстав користуватися житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1 .
Приймаючи до уваги те, що реєстрація відповідачів у спірній квартирі перешкоджає позивачу, як власнику, в повній мірі розпоряджатися своїм майном, користуватися квартирою, суд вважає за можливе захистити його права, усунувши перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження власністю.
З викладеного, керуючись ст. 150 ЖК України, ст.ст. 328, 383, 391, 402 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суд через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.М. Журибеда