ун.№ 759/11738/19
пр.№ 2/759/5333/19
16 вересня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Войтенко Ю.В.,
секретаря судового засідання Семененко В.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2019 позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 22.06.2011 року в розмірі 127990 грн 39 коп., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач уклавши з ПАТ КБ «Приватбанк» вказаний кредитний договір, отримав кредит у розмірі 6600,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі встановленому в договорі. У свою чергу, відповідач свої зобов'язання не виконав за вказаним договором, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість, яка становить 127990, 39 грн, зокрема: 6094, 20 грн заборгованість за кредитом; 121896, 19 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом з 22.06.2011 по 30.04.2018. Також позивач просив відшкодувати сплачену суму судового збору (а.с. 5).
Ухвалою суду від 02.07.2019 р. у справі відкрито провадження, яке постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з відкритими даними пошукової системи поштових відправлень Укрпошти, судові повістки були направлені за місцем реєстрації відповідача та повернулись на адресу суду з неврученням відповідача за закінченням терміну зберігання (а.с.50). В розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України судова повістка на ім'я відповідача вважається доставленою. Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходило. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходило.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Судом встановлено, що 22.06.2011 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 31.05.2019 утворилась заборгованість у розмірі 127990, 39 грн, зокрема: 6094, 20 грн заборгованість за кредитом; 121896, 19 грн заборгованість по відсоткам за користування кредитом з 22.06.2011 по 30.04.2018. (а.с. 6-7).
Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно із частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови та правила надання банківських послуг в Приват Банку (надалі також - Умови) розміщені на сайті Приват Банку www.privatbank.ua, а їх витяг містяться в матеріалах справи. Як визначено у вказаних Умовах (в редакції на час укладення договору) Банк: Публічне Акціонерне Товариство Комерційний Банк "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує широкому та необмеженому колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг.
Отже, на думку позивача, подавши анкету-заяву від 22.06.2011 , відповідач прийняв пропозицію позивача про укладення договору про надання банківських послуг. Водночас, разом з цим, в позовній заяві позивач зазначає про укладення кредитного договору, на виконання якого ним надавалися відповідачу кредитні кошти.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч., ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Однак кредитного договору до суду не надано, а зі змісту анкети - заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку не вбачається жодної інформації, яка б свідчила про укладення саме кредитного договору, в ній не міститься інформації про його істотні умови. Вказана анкета-заява взагалі не містить ніяких даних щодо обрання відповідачем банківських послуг, крім особистих даних (анкетних даних відповідача, його соціального статусу, сімейного стану, розміру доходу, очікуваних надходжень, наявності нерухомості) та підпису відповідача.
Окрім того позивач зазначає, що відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 6600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту, тоді як зі змісту наданої анкети-заяви вбачається, що відповідач зазначив в анкеті кредитний ліміт за платіжною карткою «Універсальна» в розмірі 2500, 00 грн, при цьому в наданій суду анкеті-заяві не зазначено строку дії картки, та інших істотних умов, які є обов'язковими при укладенні кредитного договору.
Позивачем також надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», разом з тим, доказів про те, що саме з цими тарифами було ознайомлено відповідача, так само як і те, що саме ці тарифи застосовуються до кредитної картки, наданої відповідачу, суду не надано.
Разом з тим позивачем та не надано суду відповідних доказів, що підтверджують факт отримання відповідачем такої картки, не надано будь-яких відомостей про номер карткового рахунку, тип картки, дату вручення картки відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, строку дії картки саме за цим позовом та наданим розрахунком заборгованості. Не містять матеріали справи й визнання такого факту відповідачем.
Також позивачем не було надано суду доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості. Розрахунок заборгованості сам по собі не може бути належним та допустимим доказом її наявності та розміру, а також укладення кредитного договору, оскільки нічим іншим не підтверджується.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає і погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Виходячи з позовних вимог, саме про такий договір зазначив банк.
Підписом у анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що є договором приєднання, відповідач погодилася з умовами та правилами, однак з цієї анкети-заяви не вбачається суми наданого кредитного ліміту, тому застосування умов та правил надання банківських послуг в будь-якій редакції не є можливим.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року справа № 700/3902/15-ц, від 07 червня 2018 року справа № 755/17553/16, від 06 червня 2018 року справа № 364/594/17, від 24 травня 2018 року справа № 630/366/16-ц, від 10 травня 2018 року справа № 357/16301/15-ц.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року в справі №221/5089/16-ц, у матеріалах справи відсутні інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту та видачу кредитної картки. АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів на підтвердження видачі відповідачеві кредитної картки та розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно, перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, підстави для задоволення позову - відсутні.
Оскільки судом ухвалене рішення про відмову у задоволенні позову, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 626, 628, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного Товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.
Суддя Ю.В. Войтенко