Справа № 305/1616/19
Провадження по справі №2/305/656/19
10.10.2019 Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої судді - Бліщ О.Б.
секретаря с/з - ОСОБА_1 В.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , мешканки АДРЕСА_1 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачкою по справі позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з 2009 року, а 26 серпня 2017 року, зареєстрував шлюб
у виконавчому комітеті Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, за актовим записом №8. За час спільного проживання у сторін народилося троє дітей, дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із відповідачкою по справі уже тривалий час проживають окремо одне від одного за різними адресами. Причинами розірвання шлюбу зазначає те, що сімейне життя між ними не склалося, так як у них різні характери та погляди на сімейне життя. Вони втратили почуття любові та поваги одне до одного, що негативно впливає на дітей. Зазначає, що на час подачі позовної заяви до суду вони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та не проживають разом як сім'я, у зв'язку з чим сімейні зв'язки між ними фактично втрачені У зв'язку з наведеним просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Позивач ОСОБА_2 , у підготовче судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій просив дану справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.
Відповідачка, ОСОБА_3 , у підготовче судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву, в якій просила дану справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить такі задовольнити. Також зазначила, що після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище - ОСОБА_7 .
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.
Сторони зареєстрували шлюб 26 серпня 2017 року, у виконавчому комітеті Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, за актовим записом №8.
Судом встановлено, що сторони фактично припинили спільне проживання і сімейне життя з поважної причини. На даний час спільно не проживають та не підтримують сімейних відносин.
Так, згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, за позовом одного з подружжя, на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Окрім наведеного, положеннями п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» регламентовано, що «проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, відповідно до ст. 112 СК України, оскільки встановлено, що причина розпаду подружніх відносин між сторонами є справжньою, глибинною. Шлюб між сторонами носить формальний характер, їх подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, яка наполягає на розірванні шлюбу, тому шлюб між сторонами слід розірвати.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідачка ОСОБА_3 , як особа, що змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, висловила бажання після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_7 , тому після розірвання шлюбу їй слід залишити вказане прізвище.
В силу вимог ст. 115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб. Таким чином, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати у відділ ДРАЦС Реєстраційної служби Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, для виконання.
Оскільки у позовній заяві не ставилось питання щодо вирішення судових витрат, то суд вважає за необхідне залишити такі за позивачем ОСОБА_2 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355, п.15.5 Перехідних положень
ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , що був зареєстрований 26 серпня 2017 року, у виконавчому комітеті Білинської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, за актовим записом № 8 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище - ОСОБА_7 .
Позовні витрати залишити за позивачем ОСОБА_2 .
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати у відділ державної реєстрації актів цивільного стану Рахівського районного управління юстиції Закарпатської області, для виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Рахівський районний суд, Закарпатської області.
Головуюча: Бліщ О.Б.