йСправа № 304/539/14-ц Провадження № 2-п/304/6/2019
04 жовтня 2019 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Соханич Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року у цивільній справі № 304/539/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
13 вересня 2019 року ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до неї про стягнення заборгованості. Мотивує її тим, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року з неї на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 598 від 11 квітня 2008 року в розмірі 185 201 (сто вісімдесят п'ять тисяч двісті одна) грн. 82 коп., з яких 93 505 грн. 48 коп. - заборгованість за кредитом, 76 174 грн. 11 коп. - заборгованість по відсотках, 15 522 грн. 23 коп. - пеня, та судовий збір в сумі 1 852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн. 01 коп. Однак, з вказаним рішенням вона не погоджується, виходячи з наступного. Так, про таке вона дізналася тільки після отримання 06 вересня 2019 року рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з виконавчої служби постанови про арешт майна боржника від 02 вересня 2019 року. Далі шляхом пошуку через сайт «Судова влада» вона ознайомилася з рішенням у Єдиному державному реєстрі судових рішень, при цьому до цього часу їй взагалі було невідомо про наявність позову ТОВ «Кредитні ініціативи» до неї, оскільки копії позовної заяви з додатками та повістки вона не отримувала, власноручно за такі ніде не підписувалася. Разом з цим, питання стягнення з неї заборгованості за кредитним договором № 598 від 11 квітня 2008 року вже розглядалося судом - рішенням від 22 грудня 2011 року, що набрало законної сили, з неї стягнуто існуючу заборгованість, відтак внаслідок винесення судом ще й заочного рішення від 19 травня 2014 року відбулося подвійне стягнення однієї й тієї ж суми. Оскільки при розгляді справи було порушено ряд процесуальних норм, а саме не проведено попереднє судове засідання, не застосовано позовну давність, розглянуто справу по суті замість проведення заміни сторони стягувача, тому враховуючи вищенаведене просить заяву задовольнити - скасувати заочне рішення Перечинського районного суду від 19 травня 2014 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Також у заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 подала клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, яке мотивувала тим, що про існування заочного рішення у даній справі вона дізналася тільки після отримання 06 вересня 2019 року рекомендованого листа з повідомленням про вручення із постановою про арешт майна боржника від 02 вересня 2019 року, винесеної на виконання виконавчого листа у справі №304/539/14-ц. Тільки після цього нею було відшукано у вільному доступі вказане рішення та у подальшому ознайомлено з ним. За таких обставин вважає, що в силу ч. 3 ст. 284 ЦПК України має право на поновлення строку на оскарження заочного рішення, так як перебіг такого строку почався тільки 06 вересня 2019 року.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Білоцерковець Ю.С. не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник ТОВ «Кредитні ініціативи» Баняс В.В. у судове засідання також не з'явився, однак подав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження заочного рішення та у скасуванні рішення Перечинського районного суду від 19 травня 2014 року відмовити, залишивши останнє в силі з підстав, викладених у долученому ним письмовому відзиві на заяву про перегляд заочного рішення. У таких свою позицію, зокрема, мотивував тим, що посилання заявника на отримання постанови про арешт майна від 02 вересня 2019 року як підставу поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення є недоцільним, так як у розумінні ст. 284 ЦПК України право на таке поновлення виникає саме з моменту отримання особою копії заочного рішення, тоді як такі обставини та документи у підтвердження цього відповідачем не наводяться - з матеріалів справи жодний доказ на підтвердження неотримання ОСОБА_1 заочного рішення не вбачаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 цього Кодексу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заявника щодо необхідності поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд вважає за необхідне відмовити в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та залишити вказану заяву без розгляду з огляду на наступне.
Встановлено, що заочне рішення у цивільній справі № 304/539/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалене Перечинським районним судом Закарпатської області 19 травня 2014 року (а. с. 56-58).
Також встановлено, що 06 червня 2014 року відповідачу ОСОБА_1 зазначене рішення суду вручене особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 62).
Відповідно до п. 13 Перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно ст. 228 ЦПК України (в редакції, чинній на момент винесення вищевказаного рішення суду) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього Кодексу (у вищевказаній редакції) у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
При цьому встановлено, що із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 звернулася до суду тільки 13 вересня 2019 року (а. с. 67-70).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов'язки сторін по справі, а відповідно до ч. 1 ст. 44 цього Кодексу учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Так, статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що доводи заявника щодо невручення йому заочного рішення суду від 19 травня 2014 року у цивільній справі № 304/539/14-ц та ознайомлення з таким тільки після отримання постанови про арешт майна боржника від 03 вересня 2019 року не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 62), заява про перегляд такого рішення подана заявником тільки 13 вересня 2019 року, тобто як після спливу строків, визначених ЦПК України в редакції, чинній на момент винесення вищевказаного рішення суду, для перегляду такого та його оскарження у загальному порядку, так і після спливу двадцяти днів з дня вручення їй останнього згідно чинних вимог ЦПК України, а будь-яких інших підстав для поновлення пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не наведено, тому її клопотання до задоволення не підлягає.
Разом з цим, Главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки заява про перегляд заочного рішення суду подана після закінчення строку, визначеного ЦПК України, підстав для поновлення такого суддею не встановлено, тому з урахуванням вимог ст. 126 ЦПК України вказана заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 258-261, 284 ЦПК України, суд, -
у поновленні ОСОБА_1 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року у справі № 304/539/14-ц - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 19 травня 2014 року у цивільній справі № 304/539/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ОСОБА_3 залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Головуючий: Ганько І. І.