йСправа № 304/1629/19 Провадження № 1-кс/304/640/2019
09 жовтня 2019 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні його клопотання, погоджене прокурором ОСОБА_7 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019070130000421 від 08 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, розлученого (має на утриманні двох малолітніх дітей), непрацюючого, учасника АТО, українця, громадянина України, раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
слідчий СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019070130000421 від 08 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Клопотання мотивує тим, що 08 жовтня 2019 року близько 11.30 год ОСОБА_4 , знаходячись за місцем проживання своїх батьків в будинку АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, будучи в стані алкогольного сп'яніння, через особисті неприязні відносини зі своїм батьком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тримаючи у руках металеву каністру з бензином, ємністю 10 л, зайшов всередину будинку, де облив бензином меблі та інше майно, після чого за допомогою запальнички підпалив фіранку, з якої вогонь поширився по всьому будинку та виникла пожежа; сума збитків встановлюється. Відтак, слідчий вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами прийняття заяви, огляду місця події, огляду предмету, затримання особи та допиту потерпілого ОСОБА_8 від 08 жовтня 2019 року, а також протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 08 та 09 жовтня 2019 року, протоколом медичного освідчення від 08 жовтня 2019 року, повідомленням про підозру ОСОБА_4 від 09 жовтня 2019 року, характеристикою та довідкою про склад його сім'ї. Також слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема того, що ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності зможе переховуватися від органів досудового розслідування/суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення даного злочину - незаконно впливати на свідків та потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, існування яких обґрунтовується зокрема тим, що ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, не одружений, неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення відносно членів своєї сім'ї. Крім того, органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019070130000410 від 26 вересня 2019 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, яке розпочате за заявою ОСОБА_8 щодо нанесення йому тілесних ушкоджень власним сином ОСОБА_4 . Також слідчий зазначає, що під час допиту потерпілого ОСОБА_8 останній вказував, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу вчиняв з ним сварки, які переростали у бійки, під час яких підозрюваний погрожував йому, що підпалить будинок, що у свою чергу додатково підтверджує ризик впливу на потерпілих. Також слідчий просить врахувати, що більш м'який запобіжний захід застосувати до підозрюваного неможливо, оскільки він не має зареєстрованого місця проживання, а місцем його фактичного проживання є будинок, який пошкоджено шляхом підпалу та в якому на даний час проживають потерпілий з сім'єю, тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є цілком виправданим. На підставі наведеного слідчий просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_6 подане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні розкаявся у вчиненому. Його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи, що достатнім запобіжним заходом відносно ОСОБА_4 буде домашній арешт чи застава у мінімальному розмірі, або ж особисте зобов'язання, які відповідно зможуть забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, у судовому засіданні встановлено, що 08 жовтня 2019 року о 12.08 год від громадянина ОСОБА_8 , мешканця АДРЕСА_1 , надійшло повідомлення про те, що горить належний йому на праві власності будинок. О 12.56 год таке ж повідомлення надійшло від ОСОБА_4 , мешканця АДРЕСА_1 , в якому він зазначив, що умисно підпалив будинок.
Того ж дня матеріали досудового розслідування за повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070130000421.
Протоколом огляду місця події від 08 жовтня 2019 року встановлено, що об'єктом огляду являється домогосподарство АДРЕСА_1 , де на подвір'ї та всередині будинку виявлено обгорілі речі домашнього вжитку, а також побутова техніка та меблі, а також металеву каністру для пального.
З протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 від 08 жовтня 2019 року вбачається, що вже протягом тижня вони з дружиною ОСОБА_12 проживають у будинку його матері - ОСОБА_9 у АДРЕСА_2 , оскільки їх син - ОСОБА_4 з початку літа цього року постійно зловживає алкогольними напоями, вчиняє з ними сварки, б'є його та постійно погрожує, що підпалить будинок. Тому, коли 08 жовтня 2019 року близько обіду його мати повідомила його, що їх будинок горить, то він відразу зрозумів, що це зробив їх син. Зазначені потерпілим факти також підтверджується протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08 жовтня 2019 року.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011 р).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р, § 57).
Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 08 жовтня 2019 року, протоколом огляду місця події від 08 жовтня 2019 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 08 жовтня 2019 року, протоколом огляду предмету від 08 жовтня 2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08 жовтня 2019 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 від 08 жовтня 2019 року, протоколом медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння від 08 жовтня 2019 року, а також іншими дослідженими в судовому засіданні матеріалами.
Також при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні такого, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке може бути призначено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а також те, що 09 жовтня 2019 року ОСОБА_4 вже було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту і всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, та відповідно свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім цього, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує зазначені слідчим у клопотанні ризики того, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою схиляння їх до зміни чи відмови від показань під час допиту у судовому засіданні, оскільки потерпілий є його батьком, який до того ж є інвалідом ІІ групи, а свідки - бабуся та сусіди.
Крім наявності зазначених ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 не має зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання, є розлученим, не працевлаштованим, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, 26 вересня 2019 року за повідомленням того ж ОСОБА_8 щодо спричинення йому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, Перечинським ВП були внесені відомості до ЄРДР за № 12019070130000410 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Крім того матеріали клопотання містять копії постанов Перечинського районного суду Закарпатської області від 10 червня та 13 вересня 2019 року у вчиненні ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно своїх батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .
Слідчий суддя також звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, дає підстави слідчому судді для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 саме у виді тримання під вартою.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється в умисному пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, вчинене шляхом підпалу у стані алкогольного сп'яніння при тому ж відносно своїх батьків, а також те, що інших джерел доходу не має, оскільки ніде не працює, та наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. У зв'язку з цим клопотання сторони захисту про застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, задоволенню не підлягає.
Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_4 такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. У пункті 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя, з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, слідчий суддя враховує як характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що відноситься до категорії тяжкого злочину, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, та виходячи з вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, вважає, що розмір застави, враховуючи його майновий та сімейний стан, відсутність постійного місця роботи, обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також сприяння органам досудового розслідування та те, що він брав участь у антитерористичній операції на Сході країни, вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків буде передбачений цим Кодексом розмір у вигляді шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить - 115 260 грн.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі внесення застави на ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти відповідні обов'язки.
Крім цього, слідчий суддя зауважує, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 183, 186, 193, 194, 196-198, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ Перечинського відділення Ужгородського відділу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором ОСОБА_7 на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019070130000421 від 08 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 06 грудня 2019 року (включно) із визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 115 260 (сто п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн.
В разі внесення застави, у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за їх першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;
3) не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований чи проживає без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
4) докласти зусиль до пошуку роботи;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити, що у разі внесення застави та невиконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, застава буде звернута в дохід держави.
Дата закінчення дії ухвали - 06 грудня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1