Справа №303/3102/19 2/303/1321/19 ряд.стат.звіту №48
08 жовтня 2019 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі: головуючого-судді Монич В. О.
при секретарях Фозекош І.І.
Лаврів Е.І .
з участю : позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
представника третьої особи Степанова О.Р.
педагога Меденці Г.І.
Справа №303/3102/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 , зареєстрованого 11 листопада 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №690 та визначення місця проживання дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір"ю ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що шлюб з відповідачем виявився невдалим, оскільки не проживають разом з січня місяця 2019 року, після того як відповідач прогнав її втретє зі спільного помешкання, після чого, вона переїхала проживати до матері за адресою : АДРЕСА_1 . Подальше спільне проживання та збереження шлюбу між ним є неможливим, даний шлюб існує формально, і тому просить його розірвати. За час шлюбного життя у них народилося двоє дітей - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент зверненя до суду із позовом між ними існує спір з приводу визначення місця проживання їхніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , оскільки діти проживають разом з батьком за адресою АДРЕСА_2 з чим позивач не погоджується, а відповідач говорить, що вона сама пішла з дому та залишила дітей. Тому, просить визначити місце проживання дітей разом з нею.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві. Окрім того, пояснили, що малолітній ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обмежений в фізичних навантаженнях, згідно довідки від 27.09.2019 року обласною дитячою лікарнею з дозволу батька їздив на змагання по футболу, хоча батько знав про його захворювання.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнав, заперечував проти визначення місця проживання дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір"ю ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 . Просив визначити місце проживання сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним за адресою АДРЕСА_2 , а сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір"ю ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Представник третьої особи в судовому засіданні пояснила, що на її думку мати може забезпечити більш належні умови проживання та виховання дітей. Окрім того, вважає, що недоцільно роз"єднювати братів щоб вони проживали окремо з різними батьками..
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір"ю позивачки з відповідачем перебуває в неприязних відносинах. Діти більшість часу знаходились з матір"ю, а з того моменту коли почали проживати з батьком, стали неврівноваженими. Малолітній ОСОБА_4 не хоче залишатись у матері, так як боїться батька. Відповідач чинить перешкоди у спілкуванні дітей з матір"ю, не дає їм можливості спілкуватися з нею. На її думку дітям краще проживати з матір"ю.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона працює разом з позивачкою, перебуває з нею в хороших відносинах, відповідача знає як чоловіка позивачки, неприязних відносин до нього не має.
Також, пояснила, що за період коли малолітній ОСОБА_4 проживав з матір"ю приходив до них на роботу з нею, був спокійний, доброзичливий. Коли проживав з батьком, і приходив на роботу до матері поведінка в нього різко змінилась в гіршу сторону, виражався нецензурними словами, був знервований.
Малолітній ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засідання висловив думку, що він бажає проживати разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 , а менший брат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 хоче проживати разом з матір"ю ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 .
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до слідуючого висновку. Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб 11 листопада 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №690, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 11 листопада 2006 року (а.с. 8).
Від даного шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 29 грудня 2007 року та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 28 травня 2013 року(а.с.9-10).
З доводів позивача вбачається, що даний шлюб з відповідачем виявився невдалим, спільне життя не склалося, шлюб існує формально, разом не проживають, що дає суду підстави вважати, що сторони не мають бажання зберегти сім'ю.
За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог про розірвання шлюбу, суд вважає, що спільне проживання та збереження сім'ї є не можливе, шлюб існує формально, тому позов в частині про розірвання шлюбу слід задовольнити. Щодо вирішення позовної вимоги позивачки про визначення місця проживання дітей, то суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачка ОСОБА_2 є особою- підприємцем, види діяльності 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси, 6820 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.11).
Згідно довідок про подану декларацію про майновий стан і доходи, позивачка ОСОБА_2 отримала загальний річний дохід за 2018 рік у розмірі 127 000 грн. 00 коп., за І-ІІ квартал 2019 року отримала дохід у розмірі 89 500 грн. 00 коп. (а.с.12, 32).
За статтею 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з статтею 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.
Статтею 27 Конвенції ООН «Про права дітей» від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХII) передбачено, що держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом (стаття 29 Цивільного кодексу України).
Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 27.08.2019 року за №922/01-32, орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради вважає недоцільним прийняття рішення в частині визначення місця проживання дітей ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , після розлучення батьків, за даних обставин без рекомендацій психолога, та просить суд надати подружжю час для примирення та домовленості у вирішенні місця проживання дітей з урахуванням інтересів та психологічного стану обох дітей, або відмовити у задоволенні цієї частини позову, залишивши дітей на вихованні та спільному проживання одразу двох батьків (а.с.61).
До вищезазначеного висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради додано : заяву дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно якої, він бажає проживати разом з батьком; психолого-педагогічна характеристика на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з НВК "Гармонія" згідно якої, учень зарекомендував себе з позитивної сторони, є відповідальним учнем, батьківські збори відвідувала тільки мама; акт обстеження умов проживання від 15.08.2019 року згідно якого, умови проживання дітей за адресою : АДРЕСА_2 є належними; акт обстеження умов проживання від 21.08.2019 року за №0/61-18 згідно якого, умови проживання дітей за адресою : АДРЕСА_1 є належними; довідку про доходи відповідача згідно якої, його дохід за період з 01.01.2019 року по 31.07.2019 року становить 420 566 грн. 60 коп.; довідку про доходи позивача згідно якої, її дохід за період І-ІІ кварталу 2019 року становить 89 500 грн. 00 коп. (а.с.63-69).
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 27 серпня 2019 року відповідно до ст.111 Сімейного кодексу України сторонам було надано строк на примирення 1 (один) місяць, провадження по справі було зупинено (80).
Однак, примирення між сторонами не відбулося, 27 вересня 2019 року Мукачівським міськрайониим судом було винесено ухвалу про відновлення провадження по справі та призначено справу до подальшого судового розгляду (а.с.88).
У відповідності з положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язками батьків є піклування про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з статтею 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Також, при вирішенні переданого на розгляд суду позову, слід врахувати те, що в Декларації прав дитини, яка проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, одними з принципових положень визначено те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості;
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.91 №789-XII в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, в ст. 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-сторони забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
В свою чергу, в Конвенцією про контакт з дітьми, яка ратифікована Україною 20 вересня 2006 року (частина перша та друга ст. 4, п. «с» ст.7) передбачено, що дитина та її батьки мають право встановлювати й підтримувати регулярний контакт один з одним. Забезпечення перед прийняттям рішення наявності достатньої інформації, зокрема від носіїв батьківської відповідальності, для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і, коли необхідно, одержання додаткової інформації від інших відповідних органів чи осіб. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно в найвищих інтересах дитини.
З показів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вбачається, що відколи проживає малолітній ОСОБА_7 з батьком він став нервовим, виражається нецензурними словами, що свідчить про неналежне виховання його батьком.
Окрім того, малолітній ОСОБА_7 будучи обмеженим в фізичних навантаженнях, що стверджується довідкою виданою обласною дитячою лікарнею 27.09.2019 року (а.с.102) з дозволу батька, з яким в той час проживав, їздив на футбольні змагання, що могло значно зашкодити його здоров"ю. Дане також свідчить про те, що батько ОСОБА_4 надає дитині вседозволеність, що негативно впливає на поведінку малолітнього ОСОБА_7 .
Разом з тим показами свідків, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що проживання з матір"ю малолітні будуть зростати в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості, і таким чином якнайкраще забезпечення інтересів дітей буде здійснено за умови проживання їх з матір"ю ОСОБА_2 , про що таке зазначено в Конвенції.
Враховуючи вищевказані обставини справи та враховуючи, що в суду не має відомостей про ухилення позивача від виконання своїх материнських обов"язків, суд, за відсутності обставини, які б суперечили проживання малолітніх дітей з позивачем, вважає за доцільним визначити місце проживання дітей з матір"ю, оскільки це буде відповідає їх інтересам.
З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 223, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.104, 110, 112, 161 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 11 листопада 2006 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №690 - розірвати. На вимогу позивача після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_2 ".
Визначити місце проживання ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір" ю - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканця АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканки АДРЕСА_1 судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляцйної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач : ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканка АДРЕСА_1 ;
Відповідач : ОСОБА_4 , мешканець АДРЕСА_4 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м.Мукачево, площа Духновича, 2, Закарпатської області, поштови індекс - 89600.
Головуючий В.О.Монич