Справа № 128/1550/19
Іменем України
(заочне)
10 жовтня 2019 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Саєнко О.Б., при секретарі: Бутіній Г.В., без участі сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення сум сплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме,
11.06.2019 позивач звернувся до Вінницького районного суду із даним позовом, який обгрунтовано тим, що 01.09.2014 року до Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації звернулась ОСОБА_2 , за призначенням тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, оскільки, вона не отримувала аліменти від батька своєї дитини ОСОБА_1 згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 25.04.2003 року.
Вказує, що на підставі поданих документів, ОСОБА_2 було призначено тимчасову допомогу на шість місяців: з 01.09.2014 по 28.02.2015 року.
Зазначає, що для призначення тимчасової допомоги ОСОБА_2 повторно подала до управління заяви про призначення тимчасової державної допомоги та довідки, видані ВДВС Вінницького РУЮ у Вінницькій області про неотримання аліментів від батька дитини ОСОБА_1 , на підставі яких їй призначалась зазначена допомога.
Заперіод з 01 вересня 2014 року по 31 серпня 2015 року перебування ОСОБА_2 в управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації на обліку, як одержувача тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, вона отримала зазначену допомогу на суму 4 629 гривень 60 копійок.
Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 4 629 гривень 60 копійок, як таких, що виплачені з Державного бюджету у вигляді тимчасової державної допомоги.
В судове засідання представник позивача Сучкова В.С. не з'явилась, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 двічі в судове засідання не з'явився, по невідомим суду причинам, про час, дату та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у зв'язку з чим, суд виніс ухвалу про заочний розгляд даної справи.
Суд, вважає за можливе розглянути справу у відсутності нез'явившихся осіб та постановити процесуальне рішення на підставі наданих позивачем письмових доказів у справі.
Вивчивши позов, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 являється батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини, а матір'ю дитини є ОСОБА_5 (а.с.6).
Довідками відділу ДВС Вінницького РУЮ про нарахування та сплату аліментів підтверджується, що ОСОБА_2 не отримувала аліменти від відповідача ОСОБА_1 (а.с. 8, 10), тому на підставі поданої нею до органу праці та соціального захисту населення Вінницького району заяви ОСОБА_2 було призначено соціальну допомогу (а.с.7,9).
Також судом установлено, що ОСОБА_2 отримала в Управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації тимчасову допомогу на дитину, батько якої ухиляється від сплати аліментів, на загальну суму 4 629,60 гривень за період з вересня 2014 року по серпень 2015 року, що підтверджується довідкою про отримання ОСОБА_2 тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, виданою 04.06.2019 року (а.с.11).
Застосовуючи норми матеріального та процесуального права, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
У відповідності до ч. 10 ст. 181 СК України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.
Відповідно до пункту 2 Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується або місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.
Згідно п.6 Порядку для призначення тимчасової допомоги одержувач залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, подає до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) довідку державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення.
Відповідно до пункту 7 Порядку, тимчасова допомога призначається на кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано усі необхідні документи.
Згідно пункту 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою КМУ від 22.02.2006 року № 189, якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.
Судом установлено, що Вінницьким районним судом Вінницької області 26.05.2003 видано виконавчий лист № АЕ-34/2003 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј всіх видів його заробітку ( доходу), щомісячно, але не менше 8 грн. 50 коп., починаючи стягнення з 16.04.2003 року і до повноліття дитини.
У зв'язку з несплатою відповідачем аліментів на утримання дитини, на підставі заяв ОСОБА_2 була призначена тимчасова державна допомога на дитину,батько якої ухиляється від сплати аліментів.
У зв'язку з чим, ОСОБА_2 отримано державну допомогу у загальному розмірі 4 629,60 гривень за період з вересня 2014 року по серпень 2015 року.
Суд вважає, що відповідач, як боржник за судовим рішенням про стягнення аліментів, зобов'язаний повно і своєчасно сплачувати аліменти на утримання дитини, та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» мав повідомляти державного виконавця про здійснені перекази та міг перевірити правильність розрахунку заборгованості зі сплати аліментів в будь-який час і в разі незгоди з ним, оскаржити в установленому законом порядку.
Рішення про призначення тимчасової допомоги отримувачу аліментів були прийняті на підставі довідок про неотримання аліментів від відповідача, виданих ВДВС, надання яких є обов'язковим відповідно до вимог п. 6 Порядку.
Таким чином, відповідач відповідно до положення Постанови КМУ від 22.02.2006 року №189 (п. 10), ч.10 ст.181 СК України зобов'язаний відшкодувати державі кошти витрачені на виплату тимчасової державної допомоги на дитину.
Тому вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 коштів як таких, що виплачені з державного бюджету у вигляді тимчасової державної допомоги, підлягає задоволенню.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог позивача та ту обставину, що, відповідно до ухвали суду від 10.07.2019 судом відстрочено сплату судового збору у даній справі до ухвалення рішення, тому в порядку ст.141 ЦПК, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 гривень стягнути відповідача в дохід держави.
В зв'язку з зазначеними обставинами, суд вважає за можливе заяву позивача від 11.09.2019 про звільнення позивача від сплати судового збору - не розглядати.
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч.4,5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.263- 265, 280-282 ЦПК, Суд-
Позов Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення сум сплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кошти в сумі 4 629 (чотири тисячі шістсот двадцять дев'ять) гривень 60 копійок, як таких, що виплачені з Державного бюджету у вигляді тимчасової державної допомоги на користь управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (на рахунок: НОМЕР_1 , МФО 802015, код 03191928, в призначенні платежу вказати: повернення сплаченої тимчасової допомоги за минулі роки, ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання: АДРЕСА_1).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір в розмірі 1 921 ( одна тисяча дев'ятсот двадцять одна ) гривень в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти дні з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення виготовлено 10.10.2019.
Суддя: