Справа № 560/516/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Іваненко Т.В.
09 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Іваненко Т.В.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гранд Імпорт" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року (місце ухвалення рішення - м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
В лютому 2019 року Приватне підприємство "Гранд Імпорт" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/362 від 19.09.2018 року про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року з компанією "POLPAK Sp. Z о.о." (Польща);
- зобов'язати відповідача повторно розглянути лист-звернення приватного підприємства «Гранд Імпорт» від 12.09.2018 року № 12/09ю з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що відмова у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року з компанією "POLPAK Sp. Z о.о." є протиправною, оскільки усі додані до заяви документи були засвідчені або електронним цифровим підписом (у випадку подання документів в електронному форматі), або відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55. Подані в пакетах документи специфікації відносяться саме до контракту №01/03/2018 від 12.03.2018, а висновки відповідача про те, що специфікації належать до інших контрактів безпідставні, оскільки ідентифікувати додану специфікацію з контрактом можливо по вказаному в них товару та сумі, що співвідноситься з розмірами платежів у якості попередньої оплати згідно з пунктом 3.3 контракту.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року у задоволенні позову Приватного підприємства "Гранд Імпорт" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції на норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що порядок розгляду документів, поданих на отримання адміністративних послуг у сфері ЗЕД через мережу Інтернет на разі нормативно не врегульовано, що позбавляє можливості розгляду документів в установленому порядку.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 12.03.2018 приватне підприємство "Гранд Імпорт" та «POLPAK Sp. Z о.о.» уклали контракт №01/03/2018 на виготовлення та поставку пакувального автомату POLPAK D2000K/2L.
Відповідно до пункту 3.3 контракту покупець здійснює розрахунок за товар в розмірі 100% вартості товару згідно специфікації банківським переказом:
передоплата 15% від суми Контракту проводиться після підписання Контракту;
передоплата 15% від суми Контракту проводиться через місяць після першої оплати;
оплата 60% від суми Контракту проводиться після технічного прийому на заводі постачальника;
оплата 10% від суми Контракту проводиться протягом 30 днів після поставки товару.
Згідно з пунктом 3 вказаного контракту його загальна вартість становить 240600,00 доларів США.
За умовами підпункту 3.3. контракту Приватне підприємство "Гранд Імпорт" здійснило передоплату «POLPAK Sp. Z о.о.» в сумі 36090,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №61 від 16.03.2018 року та 36090,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №81 від 19.04.2018 року.
Відповідно до пункту 4.2 контракту, поставка обладнання здійснюється протягом 20 (двадцяти) тижнів після отримання передоплати, за умови своєчасного виконання покупцем пункту 2.2.2 та 3.3 цього контракту, а саме з 19.04.2018 по 06.08.2018, після передоплати 72180, 00 доларів США.
23.07.201.8 року сторони уклали додаткову угоду до контракту, відповідно до якої внесли зміни до пункту 4.2, згідно з яким поставка обладнання здійснюється в строк не пізніше 01.09.2018 року.
Листом від 27.08.2018 постачальник товару «POLPAK Sp. Z о.о.» повідомив позивача, що пакувальний автомат знаходиться на стадії виготовлення і повністю готове обладнання, з урахуванням тестових запусків, демонтажу, підготовки до транспортування і власне самого транспортування, буде готове до відвантаження орієнтовно 24.09.2018.
У зв'язку з цим, 31.08.2018 сторони уклали додаткову угоду до контракту та продовжили строк поставки обладнання до 01.10.2018.
12.09.2018 Приватне підприємство "Гранд Імпорт" звернулося до відповідача з листом №12/09ю з проханням надати висновок про продовження встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями щодо оплати в сумі 36 090,00 доларів США за платіжним дорученням №61 від 16.03.2018 року до 30.09.2018 року.
Лист №12/09ю позивач також надіслав в електронному форматі шляхом замовлення послуги "Видача висновку щодо продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями".
19.09.2018 року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянувши звернення позивача, листом № 4102-10/362 повідомило, що за результатом юридичної експертизи, встановлено, що копія зовнішньоекономічного договору (контракту) не засвідчена в установленому порядку, а подані в пакетах документів специфікації відносяться до іншого контракту. Вказав, що згідно з підпунктом 1 пункту 9 Порядку, необхідно усунути вказані зауваження, та у разі надання додаткових документів Міністерство розгляне можливість надання висновку. Зазначив, що у разі звернення після закінчення встановлених термінів строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Міністерстві повторно поданих документів. Звернув увагу, що порядок розгляду документів, поданих на отримання адміністративних послуг у сфері ЗЕД через мережу Інтернет нормативно не врегульовано, що позбавляє можливості розгляду документів в установленому порядку.
Вважаючи рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/362 від 19.09.2018 року про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року з компанією "POLPAK Sp. Z о.о." (Польща), позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що встановивши, що подані до заяви документи не відповідають вимогам пункту 4 Порядку №1409, відповідач правомірно відмовив щодо видачі висновку, та запропонував позивачу усунути недоліки наданих документів. Зазначена відмова жодним чином не порушує прав позивача на отримання висновку про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічний контракт № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно із ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків проведення розрахунків за такими операціями врегульовано Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року № 1409 (далі Порядок №1409).
Вказаний Порядок №1409 втратив чинність 20.02.2019, на момент виникнення спірних правовідносин був чинним.
Пунктами 4, 5, 7, 9, 10 Порядку було встановлено, що для одержання висновку резидент подає Мінекономіки такі документи:
1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;
2) засвідчені в установленому порядку: копії зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українській мові; свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - резидента; документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).
Датою подання документів, на підставі яких видається висновок, вважається дата їх реєстрації в Мінекономіки. Строк продовження розрахунків не може починатися раніше дати реєстрації в Мінекономрозвитку зазначених документів.
Мінекономіки розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.
Відповідно до пункту 10 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями затвердженого наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 №15 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням висновків інших підрозділів здійснює остаточний розгляд документів і готує висновок або письмову відмову (у формі листа) в його видачі з обґрунтуванням підстав такої відмови.
Згідно пункту 9 Порядку №1409, підставами для відмови у видачі висновку є:
1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; після закінчення встановлених строків;
2) невідповідності поданих резидентом документів законодавству.
Крім того, законодавством не регламентовано повноваження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України витребовувати інші додаткові документи, ніж передбачені п. 4 Порядку та, відповідно, п. 5 Положення.
Враховуючи вищезазначені норми, законодавством у галузі здійснення розрахунків в іноземній валюті визначено вичерпний перелік документів, які повинен подати суб'єкт господарювання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України для одержання висновку про продовження строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, а також наведено виключні підстави для відмови у видачі такого висновку.
Підставою для відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією слугувало подання до звернення копій зовнішньоекономічного контракту та додаткових угод (копія контракту № 01/03/2018 від 12.03.2018 року, копія специфікації до контракту № 01/03/2018 від 01 березня, копія додаткових угод від 23.07.2018, 01.08.2018, 31.08.2018; копії платіжних доручень № 61 та 81, копія листа компанії «POLPAK Sp. Z о.о.» від 27.08.2018, копія виписки з ЄДРПОУ) не засвідчених відповідно до ДСТУ 4163-2003, та надання специфікацій що відносяться до іншого контракту.
Актами законодавства, що регулюють порядок засвідчення копій документів, є Національний стандарт України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), та Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (далі - Правила № 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.
Пунктом 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Мінюсту від 18 червня 2015 року № 1000/5, передбачено, що копія документа - документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках - деяких його зовнішніх ознак.
Пунктами 6, 7, 11 глави 10 розділу II вказаних Правил визначено, що копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину. Не допускається виготовляти копії документів з нерозбірливим текстом, підчистками, приписами та іншими необумовленими виправленнями. Факсимільні копії виготовляються за допомогою засобів копіювально-розмножувальної техніки, у тому числі багатофункціональних пристроїв, що точно відтворюють усі зовнішні ознаки, художні особливості оформлення реквізитів, їх розташування (включаючи підпис та печатку) або частину їх.
При цьому, згідно з п.8 Правил, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".
Вказані норми кореспондуються з положення Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, зокрема пунктів: 5.26 Відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ; 5.27 Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).
Суд встановив, що подані позивачем копії документів містили ряд недоліків, зокрема: третя сторінка контракту, перша сторінка додаткової угоди від 23.07.2018, перша сторінка додаткової угоди від 31.08.2018, перша сторінка додаткової угоди від 01.08.2018 не містять підпису посадової особи та дати засвідчення.
Зазначене підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи копіями документів, доданих позивачем до листа-звернення від 12.09.2018 № 12/09ю.
Таким чином, позивач фактично не виконав підпункту 2 пункту 4 Порядку №1409, а саме в частині засвідчення в установленому порядку копій документів, що було встановлено відповідачем у справі. Тому відсутні підстави для скасування рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 4102-10/362 від 19.09.2018 року про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом № 01/03/2018 від 12 березня 2018 року з компанією "POLPAK Sp. Z о.о." (Польща).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що окремі сторінки контракту та додаткових угод засвідченні з порушенням пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003, суд вважає що подані для отримання висновку документи не відповідають підпункту 2 пункту 4 Порядку №1409, та є підставою для застосування пункту 9 даного порядку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що пунктом 10 Порядку №1409 визначено, що у разі усунення недоліків, що стали підставою для відмови у видачі висновку, резидент може повторно подати документи для його отримання. При цьому строк розрахунків може бути продовжено починаючи з дати реєстрації в Мінекономрозвитку повторно поданих документів. Позивач таким правом не скористався.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гранд Імпорт" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 09 жовтня 2019 року.
Головуючий Іваненко Т.В.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.