Справа № 620/1521/19 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
09 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Ганечко О. М., Василенка Я. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Смолянка - Агро» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Смолянка - Агро» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019, -
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №25-01-104/0371/145 від 02.05.2019 в розмірі 417300,00 грн.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення в позову в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, відсутні клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що до Державної установи «Урядовий Контактний центр» надійшло звернення ОСОБА_1 щодо додержання законодавства про працю в частині дотримання процедури звільнення, виплати розрахункових коштів при звільненні, використанні найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
На підставі вказаного звернення та поданням 11.04.2019 службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Луцишиної В.М., Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ від 12.04.2019 № 118 «Про проведення контрольних заходів», який передбачав проведення інспекційних відвідувань, в тому числі і позивача.
У період з 17.04.2019 по 18.04.2019 інспектором праці Назаренком Н.Г. за участю начальника відділу з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Чернігівській області Маньковського Р.Л. на підставі направлення на проведення контрольного заходу від 12.04.2019 № 467 здійснена спроба інспекційного відвідування Приватного підприємства «СМОЛЯНКА-АГРО» за адресою: Чернігівська область, Куликівський район, с. Смолянка, вул. Козлова, буд. 25 .
Під час здійснення спроби проведення інспекційного відвідування 17.04.2019 встановлено, що директор підприємства Тищенко Анатолій Михайлович не допустив до проведення інспекційного відвідування посадових осіб, зазначених у направленні, при цьому він відмовився від отримання направлення на проведення контрольного заходу та надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування.
Факт не допуску до проведення контрольного заходу та ненадання документів зафіксовано засобами відеотехніки (оптичний носій інформації (DVD-R диск).
За результатами інспекційного відвідування позивача складено акт інспекційного відвідування від 18.04.2019 № 25-01-104/0371 із зазначенням факту не допуску директором підприємства посадових осіб Управління Держпраці у Чернігівській області до проведення інспекційного відвідування.
19.04.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Хоменко І.І. прийнято рішення № 119 щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Уповноваженою посадовою особою 02.05.2019 винесена оскаржувана постанова про накладення на Приватне підприємство «СМОЛЯНКА - АГРО» штрафу у розмірі 417300 гривень на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Не погодившись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просив суд скасувати постанову про накладення штрафу.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 02.05.2019 відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, а тому підстав для задоволення позову немає.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, Цивільним кодексом України, яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань праці, відповідно до п.1 якого Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, відповідно до п.2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі проведення інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з ст. 265 КЗпПУ посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Зокрема, абз. 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, при проведення перевірки з питань виявлення порушень щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі-Порядок від 17.07.2013 № 509) із змінами та доповненнями, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі-уповноважені посадові особи); штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, факт не допуску до проведення контрольного заходу інспекторів Держпраці підтверджується відеозаписом, який здійснений під час спроби проведення інспекційного відвідування позивача 17.04.2019.
Крім того, наказ «Про проведення контрольних заходів» № 118 від 12.04.2019 щодо додержання законодавства про працю в частині дотримання процедури звільнення, виплати розрахункових коштів при звільненні, використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, не оскаржувався позивачем.
Відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 уповноважена посадова особа не пізніше через 10 днів з дати складання акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Згідно з п.4 даного Порядку справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.
Апелянт посилається на те, що позивача не було належно повідомлено про час та місце розгляду справи про накладення штрафу, однак, повідомлення Управління Держпраці у Чернігівській області від 22.04.2019 за вих. № 10-04/2458 про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 10 год. 40 хв. 02.05.2019 направлено на адресу позивача і отримане представником позивача 23.04.2019, що також підтверджено даними відстеження поштового відправлення на сайті Укрпошта.
Відповідно до пункту 7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 із змінами та доповненнями, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Враховуючи поінформованість представника позивача про дату та час розгляду справи та відсутність обґрунтованого клопотання про перенесення розгляду справи, уповноваженою посадовою особою 02.05.2019 винесена оскаржувана постанова про накладення на Приватне підприємство «СМОЛЯНКА - АГРО» штрафу у розмірі 417300 гривень на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Суд бере до уваги те, що апелянтом не подано жодних належних та достовірних доказів про те, що він цікавився подальшим рухом справи та її результатом, враховуючи факт не допуску до проведення контрольного заходу інспекторів Держпраці.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та в межах апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з'ясувавши обставини справи.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Смолянка - Агро» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Смолянка - Агро» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
Я. М. Василенко
Повний текст постанови виготовлено 09.10.2019