Справа № 826/11830/18
09 жовтня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Файдюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» про відвід колегії суддів у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2018 р. № 0005911401, № 0005921401, № 0005931401,
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення:
- 0005911401 від 08.05.2018 р., яким ТОВ «Поділ Нерухомість» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 054 554,0 грн.;
- 0005921401 від 08.05.2018 р., яким ТОВ «Поділ Нерухомість» було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 11792198,0 грн.;
- 0005931401 від 08.05.2018 р., яким ТОВ «Поділ Нерухомість» було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 510,0 грн., винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі висновків акту про результати документальної планової виїзної перевірки №236/26-15-14-01-02/37405180 від 17.04.2018 р.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.06.2019 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до судового розгляду.
В судовому засіданні представником апелянта заявлено відвід колегії суддів у складі: головуючого судді - Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О. та Файдюка В.В. Заявлений відвід обґрунтований тим, що в судовому засіданні ТОВ «Поділ Нерухомість» було заявлено клопотання про витребування доказів для підтвердження правової позиції по справі, а саме: витребування інформації від ПАТ «Приват Банк» щодо нарахування та сплати винагороди за користування кредитними коштами по договору №4П12239И від 10.09.2012 р. За результатами розгляду клопотання колегією суддів по справі було необґрунтовано на думку представника позивача, відмовлено у задоволенні клопотання. Вказані дії колегії суддів представник позивача вважає порушенням права ТОВ «Поділ Нерухомість» на отримання доказів у справі, що свідчить про упередженість колегії суддів при оцінці доказів у даній справі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши доводи, викладені в заяві про відвід колегії суддів та надані на її підтвердження докази, колегія суддів приходить до висновку про наступне.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суд під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, слід зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Резюмуючи вищенаведене, колегія суддів зауважує, що заявлений адвокатом відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу колегії суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи прийняття суддею відповідних процесуальних рішень.
Подання заяви про відвід колегії суддів, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду та переслідування єдиної мети, що полягає в затягуванні розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України).
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 45 КАС України).
За приписами ч. 4 ст. 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що обставини на які посилається представник позивача свідчать про завідомо безпідставний та надуманий відвід, спрямований на затягування судового процесу в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, тобто є зловживанням позивачем своїми процесуальними правами.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення заяви про відвід колегії суддів без розгляду.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 45, 243, 248, 310, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Визнати зловживанням процесуальними правами та такими, що суперечать завданню адміністративного судочинства дії представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» адвоката Ноготкової Світлани Валентинівни по заявленню завідомо безпідставного відводу суддям Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишиній О.М., Костюк Л.О., Файдюку В.В. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділ Нерухомість» до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2018 р. № 0005911401, № 0005921401, № 0005931401.
Заяву адвоката Ноготкової Світлани Валентинівни про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишиної О.М., Костюк Л.О., Файдюка В.В. залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О. Костюк
В.В. Файдюк
Повний текст ухвали виготовлено 10.10.2019 р.