Справа № 620/1670/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
09 жовтня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Державної фіскальної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Рітейл Груп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Рітейл Груп» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, Державної фіскальної служби України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1143144/41496435 від 17.04.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування розрахунок коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Рітейл Груп».
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1143144/41496435 від 17.04.2019 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування розрахунок коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Рітейл Груп».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Державна фіскальна служба України подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.04.2019 ТОВ «Преміум Рітейл Груп» через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України складено та подано на реєстрацію розрахунок коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018.
12.04.2019 товариством отримано квитанцію № 9071374753, в якій зазначено: « 12.04.2019 в 12:01:04 «документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 18.03.2019 № 18 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Сума компенсації вартості товару/послуги за кодом УКТЗЕД/ДКПП 6109, 6203,6209 зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає вимогам п. п. 2.5 П.2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Пропонуємо надати пояснення та/або копи документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДФС України, версія 2.3.2.9.».
На виконання зазначеного, 15.04.2019 товариством складено та направлено пояснення, в яких зазначено: «...між ТОВ «Преміум Рітейл Груп» та ТОВ «Спортспейс» 13.09.2018 укладено договір поставки № 13/09/18, згідно п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві товари, в асортименті та в кількості, встановлених договором, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму визначену договором ціну.
На виконання умов договору, 18.10.2018 ТОВ «Спортспейс» здійснено поставку партії товарів, що підтверджується видатковою накладною № 150 від 18.10.2018.
Згідно з п. п. 5.3.3. договору поставки, покупець має право повернути товар продавцю потягом строку дії договору.
На виконання вимог п. п. 5.3.3, складено накладну на повернення товару від 18.03.2019, та у зв'язку із поверненням товару, подано на реєстрацію розрахунок коригування.
Одним із видів діяльності ТОВ «Преміум Рітейл Груп» є КВЕД 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям.
03.09.2018 між ТОВ «Спейс Транс» та ТОВ «Преміум Рітейл Груп» укладено договір поставки № 03/09/18 ПА.
На виконання умов зазначеного договору, 18.10.2018 ТОВ «Спейс Транс» було відвантажено на адресу ТОВ «Преміум Рітейл Груп» ТМЦ, які в подальшому були реалізовані ТОВ «Спортспейс». Дана господарська операція підтверджується наступними документами: видаткова накладна № 196 від 18.10.2018; видаткова накладна № 194 від 18.10.2018; видаткова накладна № 192 від 18.10.2018; видаткова накладна № 195 від 18.10.2018; Розрахунки за придбаний товар здійснювались виключно в безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою.
Позивач вказує на те, що жодних перевищень обсягів повернених товарів по відношенню до обсягів постачання товарів немає, ані по кількості, ані по вартості, як без урахування ПДВ, так і по сумі ПДВ, що повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а сам розрахунок коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018 виконано в межах здійснення законної, реальної та добросовісної господарської операції, а на підтвердження реальності здійснення операцій позивач надав контролюючому органу всі необхідні документи, які підтверджують законність здійснення позивачем господарської діяльності та реальне виконання операції, за якою складено розрахунок коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018.
17.04.2019, позивачем, в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, отримано рішення Комісії ГУ ДФС у Чернігівській області про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН за № 1143144/41496435 від 17.04.2019. (а.с. 18-19)
Підставою відмови зазначено наступне. «Ненадання платником податку копій документів, а саме: - Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити);
- Розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».
26.04.2019, не погоджуючись рішенням про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН за № 1143144/41496435 від 17.04.2019, позивачем до Державної фіскальної служби України подано скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер скарги 9086427624 від 26.04.2019. (а.с. 20-25)
06.05.2019, у відповідь на скаргу № 9086427624 від 26.04.2019, позивачем отримано рішення Комісії ДФС України з питань розгляду скарг № 27421/41496435/2, в якому, із посиланням на п. 56.23 ст. 56 Податкового Кодексу України, зазначено про те, що: «залишено скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін», а в розділі Підстави зазначено: «подання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією рішення про задоволення скарги». (а.с. 26)
Не погоджуючись з такими діями відповідачів та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою ст. 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
13.11.2018 Державною фіскальною службою оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з врахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів, згідно листа від 31.10.2018 № 36010-06-05/28170), затверджені керівником ДФС України 05.11.2018.
Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).
Приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних -платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Так, зупиняючи реєстрацію розрахунку коригування (РК), контролюючий орган послався на критерії ризиковості, затверджені ДФС, зокрема, на п. п. 2.5 п. 2 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», відповідно до якого комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо ризикованості здійснення операцій, а саме: сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування за зменшення суми податкових зобов'язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги. Та пропонує: *** Пропонуємо надати пояснення та/або копи документів, достатніх для прийняття тішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень п. 14 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних - платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунку коригування до накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Слід зазначити, що в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації розрахунку коригування не зазначено конкретну підставу, згідно якої в реєстрації розрахунку коригування 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018 відмовлено, а також не підкреслено жодних документів, які не було надано (враховуючи зазначення в самому рішенні: документи, які не надано підкреслити). (а.с. 83-84)
Натомість, судом першої інстанції цілком обгрунтовано вказано на те, що форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН передбачає, що при відмові в реєстрації ПН/РК необхідно поставити відмітку напроти однієї з причин та у випадку, якщо такою причиною є «ненадання платником податку копій документів», необхідно підкреслити документи, які не надані.
Крім того, під час розгляду справи, судом першої інстанції досліджено, що товар придбано позивачем за договором поставки № 03/09/18 ПА від 03.09.2018, укладеним з ТОВ «Спейс Транс», а у позивача наявна необхідна матеріально-технічна база, необхідна для здійснення заповідної господарської діяльності, зокрема, позивач орендує складське приміщення за адресою: « м. Київ, вул. Сирецька, 33, площею 2249 кв.м. Поставка товару здійснювалась за договором поставки № 13/09/18 від 13.09.2018, укладеним з ТОВ «Спортспейс». Повернення товару відбувались згідно до умов договору поставки № 13/09/18 від 13.09.2018, а саме - покупець має право повернути частину не проданого товару в розмірі 20 відсотків продавцю та отримати раніше сплачені за нього грошові кошти.
Протягом періоду від укладення вказаного договору № 13/09/18 від 13.09.2018, до березня 2019, коли складено та подано на реєстрацію розрахунок коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018, за вказаним договором всього було доставлено товару на суму 22630157,79 грн., та, відповідно до п. п. 5.3.3. вказаного договору, у зазначений період всього було здійснено повернення товару на суму 2956327,68 грн., що складає 13,06366344% та повністю відповідає вимогам договору.
Наведене вище підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за договором № 13/09/18 від 13.09.2018. (а.с. 27-82)
Крім того, з оборотно-сальдової відомості по рахунку товариства за 18.10.2018 по 26.03.2019 прослідковується рух коштів (реалізація товарів (сума) - повернення коштів (сума). (а.с. 131-133)
Таким чином, позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте з рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації такого розрахунку коригування, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається фіскальним органом до уваги.
У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме, чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності (тільки оцінює надані суб'єктом господарювання документи у взаємозв'язку з витребуваними податковим органом під час зупинення реєстрації) здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, на підставі яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суб'єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкову накладну.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим, наявні підстави для скасування рішення відповідного комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації та зобов'язання ДФС України зареєструвати розрахунок коригування № 18 від 18.03.2019 до податкової накладної № 4 від 18.10.2018, поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Преміум Рітейл Груп».
Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.
Проте, колегія суддів вважає, що в апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Державна фіскальна служба України обмежились лише посиланням на обставини, що досліджувались під час розгляду справи в суді першої інстанції, проте не зазначили та, відповідно, не обгрунтували у чому саме полягає неправильне застосування (порушення) судом першої інстанції норм матеріального та/або процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення.
Інші ж доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Є.О. Сорочко