П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2922/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.
за участі секретаря - Скоріної Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення та стягнення майнової шкоди, -
ОСОБА_1 , у листопаді 2018 року, звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС, Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в якому просив:
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА504170\2018\000017\1 від 09.11.2018 р.;
- стягнути з державного бюджету України суму майнової шкоди у розмірі 89 421,15 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що при проведенні процедури розмитнення автомобіля, який був ввезений для особистих потреб, митний орган безпідставно вимагав надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларант наполягає, що ним надано усі документи, які підтверджують митну вартість такого товару і дані документи не містили розбіжності, ознаки підробки. Натомість, на його думку, в цих документах присутні відомості, що підтверджували складові митної вартості товарів.
Отже, позивач вважає, що відповідачем, в порушення приписів Митного кодексу України, для визначення митної вартості ввезеного транспортного засобу, неправомірно було визначено його митну вартість у сумі 17700 Євро.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА504170\2018\000017\1 від 09.11.2018 р.
У задоволенні іншої частини позову - відмовив.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що позивач надав до митного органу всі документи, які підтверджують заявлену в декларації митну вартість товару, однак, митний орган, як суб'єкт владних повноважень, не довів, що подані документи є недостатніми чи такими, які викликають сумніви щодо їх достовірності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Миколаївська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що, під час митного оформлення автомобіля, у нього виникли обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобіля, оскільки у поданих документах були відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на викладене, митний орган зазначив, що за допомогою системи оцінки транспортних засобів «SuperSchwacke» була отримана інформація про вартість автомобіля в країні експорту з подібними, до заявленого позивачем у митній декларації характеристиками, в якій зазначена ціна 17700 Євро.
Проаналізувавши викладене, колегія суддів зазначає таке.
Позивач, у позовній заяві посилається на те, що ним, під час митного оформлення автомобіля, до митного органу було подано, зокрема, договір купівлі-продажу №94/18 від 29.10.2018 року, укладений з громадянином Німеччини M ОСОБА_2 Jukіc та копію підтвердження (касовий ордер) продавця, громадянина Німеччини M. Jukіc, про отримання від ОСОБА_1 10600 Євро за автомобіль Opel Insignia. Дані документи складені на німецькій мові та матеріали справи не містять офіційного перекладу.
На вказані докази посилався і суд першої інстанції, частково задовольняючи позов.
Спираючись на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 року (справа №821/2067/17; провадження №К/9901/66269/18), колегія суддів вважає, що вказані документи можуть бути допустимими, достовірними та належними доказами у разі їх офіційного перекладу на українську мову.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зобов'язати ОСОБА_1 надати офіційний переклад на українську мову договору купівлі-продажу №94/18 від 29.10.2018 року, укладеного з громадянином Німеччини M ОСОБА_3 та копії підтвердження (касовий ордер) продавця, громадянина Німеччини M. Jukіc, про отримання від ОСОБА_1 10600 Євро за автомобіль Opel Insignia.
Крім того, колегія суддів також вважає необхідним зобов'язати митний орган надати інформацію з довідника «SuperSchwacke», компанії Eurotax про вартість автомобіля в країні експорту з подібними до заявленого у МД UА504170\2018\009648 від 08.11.2018 року характеристиками.
Частиною першою статті 72 КАС України унормовано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша та друга статті 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписи частини першої та дев'ятої ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Частина 1 ст. 308 КАС України надає право суду апеляційної інстанції переглядати справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частинами третьою та четвертою, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72, 77, 80, 308, 321 КАС України суд, -
Зобов'язати ОСОБА_1 надати офіційний переклад на українську мову:
- договору купівлі-продажу №94/18 від 29.10.2018 року, укладеного з громадянином Німеччини M. Jukіc;
- копії підтвердження (касовий ордер) продавця, громадянина Німеччини M. Jukіc, про отримання від ОСОБА_1 10600 Євро за автомобіль Opel Insignia кузов № НОМЕР_1 .
Зобов'язати Миколаївську митницю ДФС надати інформацію, якою вона керувалася під час визначення митної вартості автомобіля, з довідника «SuperSchwacke», компанії Eurotax про вартість автомобіля в країні експорту з подібними до заявленого у МД UА504170\2018\009648 від 08.11.2018 року характеристиками.
Витребувані докази надати до П'ятого апеляційного адміністративного суду, судді Турецькій І.О., у строк до 01 листопада 2019 року включно.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя Л.П. Шеметенко