Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 жовтня 2019 р. № 200/7084/19-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 25000 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду передано адміністративну справу № 200/7084/19-а за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу в розмірі 25000 грн, за територіальною підсудністю до Харківського окружного адміністративного суду (61022, м. Харків, майдан Свободи, 6).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову ОСОБА_1 має податковий борг в сумі 25000,00 грн по платежу "транспортний податок", який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 007638-4710-0522 від 16.04.2018.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу на адресу зазначену у позові та у відомостях наданих Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання та вручене останньому, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
З 01 січня 2015 року, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України введено новий податок з громадян України - транспортний податок.
Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення - рішення, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, органи внутрішніх справ зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов'язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 16.04.2018 № 0076238-4710-0522, яким визначено суму податкового зобов'язання ОСОБА_1 з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, однак поштові відправлення були повернуті до контролюючого органу у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів оскарження чи скасування податкового повідомлення - рішення від 16.04.2018 № 0076238-4710-0522 на день розгляду справи відповідачем не надано.
Крім того, з програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" також встановлено, що на момент розгляду справи ОСОБА_1 вищезазначене податкове повідомлення-рішення № 0930391207 від 12.12.2018 не оскаржуються у судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що борг за податковим повідомленням-рішенням є узгодженим.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, Головним управлінням ДФС у Донецькій області надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 20.08.2018 № 162566-47, яка надіслана відповідачу та відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою.
Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження вказаного рішення, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості ОСОБА_1 перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті, вказана заборгованість в розмірі 25000,00 грн також підтверджується обліковою карткою платника податків.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)
Згідно з п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено, зокрема, за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).
У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.137 п.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 25000,00 грн, який на час розгляду справи не сплачений.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Щодо клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну позивача у справі з Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.
Відповідно до Переліку територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються шляхом приєднання до територіальних органів Державної податкової служби, Головне управління ДФС у Донецькій області реорганізовується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Донецькій області. А отже, Головне управління ДПС у Донецькій області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Донецькій області.
При цьому, суд наголошує, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв'язку з переходом до неї суб'єктивних матеріальних прав.
Крім того, підставами для процесуального правонаступництва є: 1) перехід суб'єктивних матеріальних прав і обов'язків в результаті: смерті громадянина (окрім спорів, пов'язаних з особою); припинення діяльності юридичної особи (реорганізації); уступки вимог; переведення боргу; 2) наявність порушеного процесу до моменту настання фактів, вказаних вище; 3) вибуття з процесу певних суб'єктів: сторін і третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Вибуття інших суб'єктів не приводить до виникнення процесуального правонаступництва.
Суд звертає увагу, що здійснення заміни відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником може відбуватися у зв'язку з припиненням діяльності або реорганізацією такої особи та до вирішення винесення рішення по справі.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 10.10.2019 запис щодо припинення юридичною особи Головного управління ДФС у Донецькій області відсутній.
Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області (вул. 130 Таганрозької дивізії, буд.114, м. Маріуполь, 87526, код 39406028) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути до бюджету України з фізичної особи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_2 ) податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних