09 жовтня 2019 року м. Рівне №460/1059/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - ), в якому просила:
- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання переказу коштів (транзакція), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 21 000 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-058-000236638" від 11.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить позивачу нікчемним;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Мотивуючи вимоги позову зазначала, що вона є вкладником у розумінні ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом. Тому, просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 14.06.2019 відкрито загальне провадження у справі. Залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Підготовче засідання у справі призначено на 22.07.2019 на 10:30 год. та зобов'язано сторін надати суду у строк до початку судового засідання докази у справі.
05.07.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти задоволення позовних вимог. Свої заперечення, зокрема, обґрунтовував тим, що договір від 11.05.2016 № 980-058-000236638, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного, має ознаки нікчемного, а тому і не включення позивача до переліку вкладників банку відповідає вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.42-46).
Ухвалою суду від 22.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №460/1059/19 на тридцять днів. Витребувано у строк до 20.08.2019 в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" належним чином засвідчену копію договору доручення від 01.04.2016, укладеного між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Михайлівський"; - належним чином засвідчену копію рішення виконавчої дирекції ФГВФО №1758 від 21.06.2018. Відкладено підготовче судове засідання до 09.09.2019 до 09:15 год.
Ухвалою суду від 09.09.2019 витребувано у строк до 30.09.2019 в Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Михайлівський" (ПОВТОРНО) та в Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр": - належним чином засвідчену копію договору доручення від 01.04.2016, укладеного між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Михайлівський". Закрито підготовче провадження у справі №460/1059/19 та вирішено розпочати розгляд справи по суті. Також вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 27.04.2016 між позивачем (особа, яка відкриває рахунок/власник рахунку, далі - Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський" (далі - Банк) укладено Договір банківського рахунку "Поточний рахунок "Ощадний" № НОМЕР_2 . Згідно умов даного договору Банк по ініціативі Клієнта відкриває Клієнту на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 (далі - рахунок) в гривні для зберігання грошей Клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього Договору та розпоряджень Клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку (а.с.12,75).
11.05.2016 між позивачем (далі - Сторона 1) та ТОВ "Інвестиційно-Розрахунковий центр" (далі - Сторона 2) укладено договір №980-058-000236638 "Капітал+ (Новий) (з виплатою процентів вкінці строку" (далі - договір №980-058-000236638)(а.с.13,76-77).
Відповідно до п. 1.1 - 1.2 договору Сторона 2 приймає від Сторони 1 у власність кошти в сумі 21000 грн на строк не більше 14 днів, що складається з 1-х періодів тривалістю по 14 днів кожний, відлік яких починається з моменту підписання цього Договору, та зобов'язується повернути кошти і виплачувати проценти у безготівковій формі на рахунок Сторони 1 № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський".
Згідно з п.8.3 договору №980-058-000236638 сторони погодили, що даний договір є договором позики та регулює відносини сторін, що пов'язані з наданням позики Стороною-1 Стороні-2 у сумі, на строк та у порядку, передбаченому цим Договором, в зв'язку з чим взаємовідносини сторін за цим Договором регулюються ст.1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики.
27.04.2016 позивачем було внесено через касу банку на свій поточний рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк Михайлівський" кошти, що підтверджується квитанцією від 27.04.2016 №6707324 (а.с.14).
Кошти в сумі 21000,00 грн 11.05.2016 були передані ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за договором №980-058-000236638, що підтверджується платіжним дорученням від 11.05.2016 №1914639 (а.с.74).
На виконання своїх зобов'язань за вищезазначеним договором позики від 11.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - ТОВ "ІРЦ") 19.05.2016 перерахувало на поточний рахунок позивача, відкритий в ПАТ "Банк Михайлівський", кошти в загальній сумі 21096,38 грн, що випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , з яких:
-96,38 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-058-000236638 від 11.05.2016";
-21000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980980-058-000236638 від 11.05.2016" (а.с.15,47).
Також судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" від 24.05.2016 №27/1 вирішено створити комісію по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.
Наказом тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" від 01.06.2016 №42/2 затверджено результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, які викладено в акті №2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, за яких встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973, 74 грн. у відповідності до положень п. 7 - 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вирішено на виконання вимог ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України застосувати наслідки нікчемності правочинів (транзакції) з виконання 19.05.2016 платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12160 фізичних осіб у сумі 1 298 015 973,74 грн та видати відповідне розпорядження.
Відповідно до витягу від 01.07.2019 з Додатку 2 до Акту№2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними від 01.06.2016, ОСОБА_1 включена до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19.05.2016 здійснено перерахування коштів у сумі 21096,38 грн з поточного рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (а.с.64).
Виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.06.2016 №991, яким продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.
На підставі рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким розпочато процедуру ліквідації банку з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно та призначено Ірклієнко Ю.П. уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 №1702 змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано ОСОБА_3 з 05.09.2016.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.01.2017 №265 визначено повноваження уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано повноваження уповноваженої особи Фонду гарантування: - Волкову Олександру Юрійовичу з 25.01.2017, визначені ст.37, 38, 47-52, 52-1,53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб; - ОСОБА_4 з 25.01.2017, визначені ст.4,5,6 та 8, ч.2 ст.37, п.4 ч.1 ст.48 вказаного Закону.
Таким чином, на момент віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних, на розрахунковому рахунку позивача знаходилися грошові кошти у сумі 21096,38 грн.
Листом від 13.07.2017 за №ЗГ/71818 позивача було повідомлено про відсутність підстав для включення інформації про позивача до Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. На обґрунтування такого рішення зазначено наступне. Відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника. За результатами поданих позивачем документів визначено, що договір від 11.05.2016 №980-058-000236638 укладений безпосередньо з ТОВ "ІРЦ", без участі ПАТ "Банк Михайлівський" як повіреного. Відповідно, такий договір за його суб'єктним складом не відповідає вимогам вищевказаного Закону (а.с.25).
Листом від 11.03.2019 за № 3Г1 (К)/0412 позивача повідомлено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ "ІРЦ" 19.05.2016 в сумі 21000,00 грн є нікчемним в силу положень ст.215 Циільного кодексу України та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"(а.с.15).
Не погоджуючись з рішенням Уповноваженої особи про нікчемність переказу коштів (транзакцій), здійсненого ТОВ "ІРЦ" 19.05.2017 на користь позивача на поточний рахунок № НОМЕР_1 за договором від 11.05.2016 №980-058-000236638, та вважаючи, що її має бути включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Банк Михайлівський", позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон України №4452).
У пп. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України №4452 визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Частиною 1 статті 3 Закону України №4452 передбачено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до положень ст.26 Закону України №4452 Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд не відшкодовує кошти, зокрема, за вкладом у розмірі менше 10 гривень.
Згідно з ч.1 ст.27 Закону України №4452 Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Частиною 2 статті 27 Закону України №4452 передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:
перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.
Відповідно до ч.3, 4 ст.27 Закону України №4452 виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10,00 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн.
Отже, Закон України №4452 пов'язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10,00 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням Національного банку України постанови 23.05.2016 № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський", знаходились грошові кошти на загальну суму 21096,38 грн.
Кошти на банківський рахунок позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" відповідно до виписки по особовому рахунку з 11.05.2016 по 23.05.2016.
Разом з тим, Уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до п.16 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до ч.2 ст.34 Закону України №4452 не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Згідно з ч.3,5 цієї статті виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України №4452 з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (ч.3 ст.36 Закону України №4452).
Також Законом України №4452 визначені порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
Так, згідно з положеннями ст.37, 38 вказаного Закону Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
Як встановлено з матеріалів справи, правочин № 980-058-000236638 та переказ коштів (транзакцій), здійснених ТзОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016, зокрема, на рахунок позивача, визнано таким, що має ознаки нікчемності, визначені у п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України №4452.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п.7 ч.3 ст.38 Закону України №4452).
Метою вказаної норми є недопущення зменшення активів банку або якості (ліквідності) таких активів на шкоду інших кредиторів, а також захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Зі змісту даної норми слідує, що п.7 ч.3 ст.38 Закону України №4452 не може бути застосованим до договорів, укладених між позивачем та ПАТ "Банк Михайлівський", між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", а також до транзакцій щодо переведення коштів від ТзОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача, оскільки на підставі цих правочинів у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, а також умови цих правочинів не передбачають обов'язків банку перерахувати кошти або передати майно позивачу.
Висновок аналогічного характеру викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/14681/17, від 30.05.2018 у справі № 910/23036/16, від 23.10.2018 у справі № 804/6992/15.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.38 Закону України №4452 правочин є нікчемним, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Перелік пов'язаних з банком осіб визначений ст.52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 № 2121-III, однак, Уповноваженою особою Фонду у повідомленні про нікчемність правочину не уточнено, до якої категорії пов'язаних з банком осіб відноситься позивач, так само як не доведено, що інформація про позивача, як пов'язану з банком особу, було направлено Національному банку України на виконання вимог ст.52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно з п.9 ч.3 ст.38 Закону №4452 підставою нікчемності правочину є здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Тобто нікчемність договорів (правочинів) банку за вказаним пунктом пов'язана з такими умовами: 1) здійснення операції у період віднесення банку до категорії проблемних; 2) укладення (переоформлення) договору призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку; 3) банківську операцію (укладення або переоформлення договору) здійснено з порушенням норм законодавства. При цьому остання умова є обов'язковою для визнання договору (правочину) банківського вкладу (рахунку) або транзакцій, здійснених на підставі такого договору, нікчемними за згаданим пунктом.
Слід зазначити, що транзакції, щодо яких уповноваженою особою Фонду застосовано наслідки нікчемності, здійснено у період віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних, однак, відповідачами не доведено, що такі транзакції здійснені з порушенням норм законодавства.
Вказана правова позиція щодо застосування п.7-9 ч.3 ст.38 Закону України №4452 до правовідносин щодо виникнення наслідків нікчемності договорів банківського вкладу (рахунку), укладених з ПАТ "Банк Михайлівський", викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 822/1083/17.
Суд враховує, що відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції ПАТ "Банк Михайлівський" щодо зарахування суми коштів на банківський рахунок, позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував, у чому така перевага полягала, а також не зазначив, які норми закону були порушені при здійсненні транзакцій щодо перерахування коштів на рахунок позивача або під час укладення договору банківського рахунку з ПАТ "Банк Михайлівський".
Поряд з цим, суд зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду.
Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України та ч.3 ст.38 Закону України №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч.2 ст.38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення.
При цьому, перелік передбачених ч.3 ст.38 Закону України №4452 підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.
Відповідно до приписів ст.228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним
Разом з тим, положення ст.228 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч.3 ст.38 Закону України №4452, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15.
Крім цього, суд враховує, що 15.11.2016 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" (набув чинності 19.11.2016; далі - Закон № 1736-VIII), яким, зокрема, ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнено частиною п'ятою такого змісту: "У разі виконання банком функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) банк зобов'язаний попередньо ознайомити у письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізичної особи, на який поширюються гарантії, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Також вказаним Законом №1736-VIII розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" доповнено п.15 такого змісту: "До вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг" віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника".
Отже, законом чітко встановлено, що на залучені від фізичної особи до небанківської фінансової установи кошти через банк, що виступив повіреним (агентом, іншим посередником) за відповідним договором, поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, за наявності таких умов: 1) вкладника не поінформовано під розпис, що на такі кошти не поширюються відповідні гарантії; 2) на дату набрання чинності Законом № 1736-VIII банк віднесено до категорії неплатоспроможних.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 12.12.2018 у справі № 761/12676/17.
У зв'язку з тим, що з матеріалів справи не встановлено повідомлення позивача банком про те, що на кошти, які надійшли на його рахунок від третьої особи, не поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також станом на 19.11.2016 (дата набрання чинності Законом № 1736-VIII) ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, відсутні підстави вважати, що позивач не набув статусу вкладника ПАТ "Банк Михайлівський" та на кошти, розміщені на рахунку позивача, не поширюються гарантії, визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Судом також не приймаються твердження Уповноваженої особи про те, що на ситуацію з позивачем не поширюються гарантії Закону № 4452-VI, оскільки договір позики є двостороннім, укладеним позивачем безпосередньо з ТОВ "ІРЦ", без участі Банку як повіреного, оскільки 01.04.2016 між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі - Довіритель) та ПАТ "Банк Михайлівський" (далі - Повірений) укладено договір доручення №2, відповідно до умов якого банк є повіреним центру щодо залучення позик від фізичних осіб.
Вказана обставина не підлягає доказуванню в силу вимог ч.1 ст.78 КАС України, так як не заперечувалася сторонами, та підтверджується, зокрема, клопотанням відповідача від 24.09.2019 за вх.№17141/19, в якому існування даного договору доручення від 01.04.2016 не спростовувалось, проте не було надано суду лише з огляду на відсутність його оригіналу.
Крім того, дана обставина була предметом дослідження в аналогічному спорі в адміністративній справі №817/1126/18, рішення за результатами розгляду якої набрало законної сили.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати правочин № 980-058-000236638 та перекази коштів (транзакції), здійснені ТзОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський", нікчемними, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом України №4452, для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
За наведених обставин, позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.17 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.16 Закону України №4452 позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.
Водночас, враховуючи те, що у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні бюджетні асигнування як у суб'єкта владних повноважень, то судові витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (бульвар Тараса Шевченка, 35, м. Київ 32, 01032, код ЄДРПОУ 21708016), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016) про скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича про визнання переказу коштів (транзакція), здійсненого ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 21000 грн, з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-058-000236638" від 11.05.2016 на рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 нікчемним.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича внести зміни та доповнення до Переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 жовтня 2019 року.
Суддя Борискін С.А.