ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
10 жовтня 2019 року м. Київ № 757/46271/18-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
14.09.2018 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про:
- визнання дій житлово-побутової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо відмови в постановці його на квартирний облік, - незаконними;
- зобов'язання житлово-побутову комісію Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військової частини НОМЕР_1 ) поставити його на квартирний облік, перезатвердити та рахувати на квартирному обліку складом родини 1 особа, з 31.01.2014 на загальних підставах та з 29.05.2015 у списках на першочергове отримання житла.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відмова в постановці на квартирний облік порушує його право на забезпечення житлом.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2018 справу передано за підсудністю Окружному адміністративному суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи №757/46271/18-а між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва для її розгляду й вирішення визначено суддю Чудак О.М.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.02.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
15.04.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому представник відповідача проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні з огляду на те, що оспорювана позивачем відмова у постановці на квартирний облік ухвалена у суворій відповідності до положень статті 35 Житлового кодексу України, пункту 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 №1081, пункту 3.15 Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2007 №278.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Разом з тим, пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Тобто, під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як установлено судом, предметом розгляду у цій справі є відмова відповідача у постановці на квартирний облік позивача, як особи, яка потребує поліпшення житлових умов. Тобто фактично ОСОБА_1 звернувся із цим позовом з метою поновлення порушених, на його думку, прав на поліпшення житлових умов.
Органи державної влади можуть бути як суб'єктами приватних правовідносин, так і суб'єктами публічних правовідносин. Причому статус державних чи місцевих органів влади визначається виключно нормами публічного права, незалежно від того, які права - цивільні чи публічні вони мають намір реалізувати.
Суд зазначає, що у даній справі спір пов'язаний з реалізацією житлових прав особи, зокрема прав на поліпшення житлових умов тобто із цивільним правом, а тому Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює. Права, за захистом яких звернувся до суду позивач, виникають із житлових правовідносин.
Спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
У цьому випадку той факт, що відповідачем є Північне Київське територіальне управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки пов'язані поновленням порушеного права особи отримати житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб'єктів владних повноважень як відповідача.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Таким чином, спір, який розглядається, не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за нормами ЦПК України.
У цій категорії спорів з питання застосування норм права у спірних правовідносинах висловлювалась Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у справі №806/104/16 (постанова від 18.04.2018 №11-166апп18), у справі №815/2551/15 (постанова від 29.08.2018), у справі №488/1176/14-а (постанова від 20.09.2018 №11-640апп18).
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
З огляду на викладене зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а отже, відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у цій справі належить закрити.
Позивач має пільги зі сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Провадження у справі №757/46271/18-а за позовом ОСОБА_1 до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295- 297 цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак