ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
09 жовтня 2019 року № 640/9947/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом громадянина Словенії ОСОБА_1 до Служби безпеки України про зобов'язання вчинити дії,
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин Словенії ОСОБА_1 (далі - позивач) до Служби безпеки України (далі - відповідач), в якому просить:
- зобов'язати Службу безпеки України надати повну інформацію щодо доручення Служби безпеки України від 07.03.2017 №2/2/2-5572нт та розгорнуту інформацію, в тому числі підстави щодо заборони в'їзду громадянину Словенії ОСОБА_1 на територію України, з метою подальшого захисту його законних прав та інтересів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що адвокат Дем'яновський Ю.Г., звернувшись до відповідача з адвокатським запитом відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатом якого отримав не змістовну та не в повному обсязі відповідь на нього, яке тягне за собою порушення прав клієнта, інтереси якого він представляє.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказаною ухвалою встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх заперечення.
На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки надана відповідь СБУ містить повну інформацію щодо порушеного у адвокатському запиті питання, а в позовній заяві відсутні обґрунтування того, що така відповідь надана не в повному обсязі.
За таких обставин відповідач вважає, що відсутні підстави для зобов'язання СБУ надати повну інформацію, щодо доручення Служби безпеки України від 07.03.2017 №2/2/2-5572нт та розгорнуту інформацію, в тому числі підстави щодо заборони в'їзду громадянину Словенії ОСОБА_1 на територію України, оскільки в такому обсязі інформація не запитувалась адвокатом.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому проти доводів викладених у відзиві Служби безпеки України заперечує у повному обсязі та просить суд позовні вимоги задовольнити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача Дем'яновський Юліан Галійович відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №957, виданого на підставі рішення Ради Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 25.02.2004 №2, є адвокатом.
У відповідності до наданого суду ордеру серії КВ №772826 від 03.06.2019 та на підставі договору про надання правової допомоги від 22.04.2019 адвокат Дем'яновський Юліан Галійович є адвокатом громадянина Республіки Словенія ОСОБА_1 .
Адвокат Дем'яновський Ю.Г. відповідно до статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", звернувся з адвокатським запитом від 27.05.2019 №24 до Служби безпеки України, в якому просив надати інформацію: «чим вмотивоване доручення Служби безпеки України від 07.03.2017 року №2/2/2-5572нт, яким громадянину Словенії ОСОБА_1 заборонено в'їзд в Україну строком на 5 років, оскільки існує вірогідність того, що таке доручення надано СБУ внаслідок помилки».
Листом від 29.05.2019 №2/Д-504/14 Служба безпеки України повідомила позивача, що 02.03.2017 на підставі абзацу 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Службою безпеки України прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Словенії ОСОБА_1 строком на 5 років в інтересах забезпечення національної безпеки України.
Також повідомлено, що станом на 29.05.2019 рішення про скасування заборони в'їзду в Україну громадянину Словенії ОСОБА_1 не приймалось.
Таким чином, не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
У відповідності до підпунктів 1 та 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Положеннями ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема:
1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб);
2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами;
3) ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для адвокатської діяльності документами та матеріалами, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом;
4) складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку;
5) доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги;
6) бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг;
7) збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою;
8) застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом;
9) посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів;
10) одержувати письмові висновки фахівців, експертів з питань, що потребують спеціальних знань;
11) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та іншими законами.
У свою чергу, згідно зі ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства. Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Приписами ч.2 цієї статті визначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. (ч. 3 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»)
Отже, право звернення адвоката з адвокатськими запитами щодо отримання необхідної інформації, яке полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта прямо передбачено чинним законодавством.
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз'яснень положень законодавства.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25.06.2009 №1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка погребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні" (в редакції постанови від 16.03.2012) при вирішенні судами спорів про оскарження рішень про заборону в'їзду в Україну слід ураховувати, що застосування такої заборони визначене статтею 13 та частиною другою статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". При цьому необхідність заборони в'їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов'язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в'їзд. Судам під час розгляду спорів про заборону в'їзду в Україну необхідно мати на увазі, що процедура заборони в'їзду в Україну не є прямим наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Підстави для заборони в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Згідно зі статтею 1 Закону України від 25.03.1992 №2229-XII "Про Службу безпеки" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №2229) Служба безпеки України - це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Статтею 2 Закону №2229 на Службу безпеки України покладено в межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 24 Закону №2229 Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов'язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в'їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.
Підстави для заборони в'їзду іноземцю та особі без громадянства передбачені статтею 13 Закону Україну «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»:
- в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку;
- якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні;
- якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи;
- якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі;
- якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні;
- якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну;
- якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду.
Суд критично ставиться до посилань представника позивача, що надана відповідь Службою безпеки України від 29.05.2019 №2/Д-504/14 на адвокатський запит Дем'яновського Ю. Г. від 27.05.2019 №24 містить не змістовну та не повну відповідь, оскільки надана інформація Служби безпеки України містить посилання вимоги абзацу 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», які були застосовані Службою безпеки України під час прийняття рішення про заборону в'їзду в Україну громадянину Словенії ОСОБА_1 строком на 5 років в інтересах забезпечення національної безпеки України.
Відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про національну безпеку України» Служба безпеки України є суб'єктом забезпечення національної безпеки.
Статтею 1 Закону України «Про національну безпеку України» визначено, що національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідь Служби безпеки України містить повну та вичерпну інформацію стосовно порушеного питання у адвокатському запиті адвоката Демяновського Ю.Г. від 27.05.2019 №24 щодо громадянина Словенії ОСОБА_1 , а тому у суду відсутні підстави вважати, що така відповідь надана не в повному обсязі.
За такими обставинами суд не вбачає підстав для зобов'язання Служби безпеки України надати повну інформацію щодо доручення Служби безпеки України від 07.03.2017 №2/2/2-5572нт та розгорнуту інформацію, в тому числі підстави щодо заборони в'їзду громадянину Словенії ОСОБА_1 на територію України, оскільки така інформація не запитувалась адвокатом.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Таким чином, підсумовуючи все вище викладене у сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача та відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно зі статтею 139 КАС України судові витрати до стягнення не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову громадянина Словенії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя В.П. Шулежко