ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
08 жовтня 2019 року справа №640/1694/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)
про1) визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від суми грошового забезпечення; 2) зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити без обмеження максимального розміру пенсію позивачу в розмірі 90% від суми грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою; 3) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки особам, які працюють в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 100%, премію у розмірі 37%, які він отримував до перерахунку пенсії; 4) зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити без обмеження максимального розміру пенсію позивачу, включаючи надбавку особам, які працюють в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавку за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50%. надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 100%, премію у розмірі 37%, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою; 5) визнання протиправними дій відповідача щодо виплати ОСОБА_1 лише 50% суми підвищення пенсії; 6) зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві виплачувати 100% суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії позивачу, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою; 7) визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати позивачу пенсії в повному в розмірі та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити заборгованість пенсії у сумі 23 274,96 грн. за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що відповідачем протиправно здійснено перерахунок його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", в результаті чого розмір пенсії зменшено з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення; при проведенні перерахунку відповідачем протиправно не враховано такі види грошового забезпечення як надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50%, надбавка за особливо важливі завдання у розмірі 100%, премія у розмірі 37%, які він отримував до перерахунку пенсії; протиправними є також дії відповідача щодо виплати позивачу лише 50% підвищення до пенсії, оскільки відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії;
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/1694/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на правомірність своїх дій вимогам чинного законодавства.
Суд встановив, що в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% від суми грошового забезпечення, вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року №240/5401/18 за результатами зразкової справи, що відповідно до частини третьої статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для врахування судом відповідних правових висновки Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі N/A6998, після проведеного перерахунку, розмір пенсії позивача обчислювався з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально - виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року №103 (далі по тексту - Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зі змісту наявної в матеріалах справи копії листа ГУ ПФУ в м. Києві від 20 листопада 2018 року №115808/02 вбачається, що на виконання Постанови №103 відповідачем з 01 січня 2018 року проведено перерахунок пенсії позивача, в результаті перерахунку, розмір пенсії визначено виходячи з 70% сум грошового забезпечення, відповідно до редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чинної на дату проведення перерахунку.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії позивачу), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У свою чергу, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Таким чином, з 01 жовтня 2011 року положення частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність, у зв'язку із внесенням змін до редакції цієї статті.
В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01 квітня 2014 року внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо максимального розміру пенсії, цифри "80" замінено на цифри "70" (максимальний розмір пенсії), що на думку відповідача, передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70% від грошового забезпечення.
Суд звертає увагу на те, що зміни до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ні Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", ні Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" в частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова Кабінету Міністрів України №45 та Постанова №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України" зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Суд звертає увагу на те, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17.
Як встановлено судом вище, після проведення ГУ ПФУ в м. Києві перерахунку передбаченого Постановою №103, розмір пенсії ОСОБА_1 зменшився з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим пунктом 4 Постанови №103 передбачено, що у разі коли внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією постановою, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно із Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин суд приходить до висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо зменшення під час перерахунку розміру пенсії позивача з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
При цьому, враховуючи, що Постанова №103 не містить положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку, то посилання відповідача на вказану постанову, як на підставу для здійснення перерахунку та відповідно зменшення відсоткового значення розміру пенсії є безпідставними.
Таким чином, оскільки відповідачем протиправно зменшено під час перерахунку розмір пенсії позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок пенсії за вислугу років призначеної ОСОБА_1 з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року, та про задоволення позовних вимог у цій частині.
В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 надбавки особам, які працюють в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 100%, премію у розмірі 37%, які він отримував до перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу, включаючи вказані надбавки, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23 грудня 2015 року №900-VIII, яким внесено доповнення до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" наступного змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно зі статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року №988 (далі по тексту - Постанова №988) встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених №988 (набрала чинності 02 грудня 2015 року), у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.
Відповідач зазначає про проведення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року, посилаючись на довідку уповноваженого органу Державного департаменту з питань виконання покарань, про грошове забезпечення станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення, яке становить 16 170,00 грн., у тому числі: оклад за посадою - 9 300,00 грн., оклад за спеціальним званням - 1 480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 5 390,00 грн.
Суд зазначає, що копію зазначеної довідки про розмір грошового забезпечення відповідачем до суду не надано; вказані обставини позивачем визнаються, однак, позивач зазначає, що ГУ ПФУ у м. Києві протиправно не включено до розрахунку пенсії надбавку особам, які працюють в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавку за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50%, надбавку за особливо важливі завдання у розмірі 100%, премію у розмірі 37%.
Однак, суд визнає доводи позивача з цього приводу безпідставними, оскільки надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачувалися до 06 листопада 2015 року включно, тобто до моменту введення в дію Закону України "Про Національну поліцію". В той же час Постановою №988 та Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" зазначені додаткові види грошового забезпечення для поліцейських не передбачені, відповідно, і не визначені розміри зазначених надбавок.
Згідно з пунктом 5 Порядку для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 р. для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
При цьому, пунктом 4 Постанови №988 встановлено, що керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення надано право установлювати, зокрема, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Тобто, вказані надбавки та премія не є обов'язковими, їх встановлення є правом керівника поліції, реалізація якого залежить від асигнувань на грошове забезпечення; а конкретний розмір вказаних надбавок та премій Постановою №988 не визначений.
Враховуючи викладене, оскільки на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії станом на 01 січня 2018 року надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавка за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50%, надбавка за особливо важливі завдання у розмірі 100%, премія у розмірі 37%, не виплачувались, підстави для включення цих доплат до розрахунку його грошового забезпечення для перерахунку пенсії відсутні.
В частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати ОСОБА_1 лише 50% суми підвищення пенсії, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року, у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Зі змісту наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії позивача судом встановлено, що згідно Постанови №103 підвищення пенсії ОСОБА_1 складає 3 493,40 грн., з них виплачується: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення, що становить 1 746,70 грн., з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення, що становить 2 620,05 грн., з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року щомісячно 100% від підвищення, що становить 3 493,40 грн.
У свою чергу, судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 про визнання постанови протиправною та нечинною в частині, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
У вказаному рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва зокрема встановлено: "…пункти 1 та 2 спірної постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.
Відтак, оскаржувані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців…".
Таким чином, враховуючи скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, якими зокрема встановлено відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям, що оскаржується позивачем у межах даної справи, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року та про необхідність зобов'язання відповідача 1 провести перерахунок пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (рішення у справі "Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсії у повному розмір, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Таким чином, невиплата позивачу пенсії з урахуванням 100% суми підвищення, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за практикою Європейського Суду з прав людини становить втручання у право позивача на мирне володіння майном.
В частині визнання протиправними дій відповідача щодо не виплати позивачу пенсії в повному в розмірі та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити заборгованість пенсії у сумі 23 274,96 грн. за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01 січня 2006 року, розмір грошового забезпечення, з якого обчислювалась пенсія становив 6 821,75 грн., у тому числі: посадовий оклад - 250,00 грн., оклад за військове звання - 135,00 грн., процентна надбавка за вислугу років (40%) - 154,00 грн., збільшення грошового забезпечення на 100% - 539,00 грн., надбавка особам, які працюють в умовах режимних обмежень (15%) - 37,50 грн., ОУС (ПО+ВЗ+50%) (50%) - 195,50 грн., надбавка за очікувану пенсію - 1 453,83 грн., надбавка за безперервну службу (90%) - 2 485,66 грн., премія (30%) - 1 574,25 грн, відповідно основний розмір пенсії 90% грошового забезпечення (вислуга років 38 років) складав 6 139,58 грн.
З урахуванням максимального розміру пенсії, позивачу виплачувалась пенсія у розмірі 4 200,00 грн.
Частинами четвертою, п'ятою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено що загальна сума грошового забезпечення для обчислення пенсій, що призначаються відповідно до цього Закону, не повинна перевищувати максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, визначеної законодавством на час призначення пенсії.
У разі якщо розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначеної відповідно до цього Закону, перевищує 90 відсотків максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, визначеної законодавством на час виплати пенсії, таким особам пенсія виплачується у сумі, що не перевищує зазначений розмір.
У свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частин четвертої, п'ятої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо не виплати позивачу пенсії за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року в повному в розмірі, є протиправними, та про необхідність зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати та виплатити заборгованість пенсії у сумі 23 274,96 грн., здійснивши виплату однією сумою.
У свою чергу, вимога позивача щодо зобов'язання здійснити виплату заборгованості з пенсії невідкладно задоволенню не підлягає, оскільки нормами чинного законодавства не встановлено обов'язку відповідача щодо здійснення такої виплати невідкладно.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оскільки дане рішення вимагає від ГУ ПФУ в м. Києві вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача строк для подання звіту про виконання даного рішення у десять днів з дня набрання ним законної сили.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 305,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в м. Києві.
Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій і другій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, позивачем надано в матеріали справи копію ордера про надання правової допомоги серії КВ №426527 від 18 січня 2019 року, копії договору про надання правової допомоги від 18 січня 2019 року, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 28 січня 2019 року, акта прийому-передачі надання правничої допомоги від 28 січня 2019 року №1/19 та копію квитанції від 19 січня 2019 року на суму 11 000,00 грн.
Згідно розрахунку витрат на професійну правничу допомогу від 28 січня 2019 року, розмір витрат клієнта складає 22 000,00 грн., за 15 годин роботи, пов'язаної з наданням наступних послуг: консультації з правових питань - 6 000,00 грн. за 6 год.; правова оцінка та аналіз судової практики - 7 000,00 грн. за 6 год.; збирання (отримання) доказів - 3 500,00 грн. за 3 год.; написання позовної заяви - 5 000,00 грн. за 4 год.; підготовка позовної заяви та копій документів до неї для направлення до суду - 500,00 грн. за 1 год.
Таким чином, позивачем надано розрахунок витрат та докази здійснених витрат на правову допомогу у сумі 11 000,00 грн.
Частинами п'ятою, сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснених позивачем витрат, на суму 22 000,00 грн.
Таким чином, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу та присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час її перерахунку з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років призначеної ОСОБА_1 з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 01 січня 2018 року з урахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою.
6. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії в повному в розмірі за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року.
7. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії у сумі 23 274,96 грн. за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, здійснивши виплату однією сумою.
8. В іншій частині позовних вимог відмовити.
9. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк у десять днів з дня набрання рішенням суду законної сили для подання звіту про виконання рішення.
10. Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
11. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 305,20 грн. (дві тисячі триста п'ять гривень двадцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн. (одинадцять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368)
Суддя В.А. Кузьменко