10 жовтня 2019 року справа № 580/2497/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення документів та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ОСОБА_1 проходила службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Черкаській області та її пільгова вислуга років на момент звільнення зі служби становить 23 роки 02 місяці 10 днів. Разом з цим, відповідач в супереч ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не підготував та не надав до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років. Крім того, відповідач протиправно не зарахував до вислуги років для призначення пенсії всього періоду навчання позивача.
Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що згідно п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» ст. ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2014 по 30.09.2015 і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше. Оскільки станом на день звільнення зі служби вислуга років позивача становила: календарна - 18 років 05 місяців 22 дні (в тому числі навчання - 02 роки 03 місяці 14 днів); пільгова - 23 роки 02 місяці 10 днів, тому у позивача відсутнє право на призначення їй пенсії за вислугою років, оскільки таке право виникає саме за наявності 22 календарних років вислуги, а не пільгових. На підставі вищевикладених обставин представник відповідача вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 у період з 31.03.1999 по 09.06.2015 проходила службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Черкаській області.
Згідно довідки Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.07.2015 №204/23-00-04-236 вислуга років позивача станом на 09.06.2015 становить: 18 років 05 місяців 22 дні (в тому числі навчання - 02 роки 03 місяці 14 днів); пільгова - 23 роки 02 місяці 10 днів.
На звернення позивача від 10.01.2019 щодо підготовки ГУ ДФС у Черкаській області та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідних документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідач листом від 07.02.2019 №4668/23-00-04-0137 повідомив позивача, що станом на день звільнення зі служби вислуга років позивача становила: календарна - 18 років 05 місяців 22 дні (в тому числі навчання - 02 роки 03 місяці 14 днів); пільгова - 23 роки 02 місяці 10 днів, тому у позивача відсутнє право на призначення їй пенсії за вислугою років, оскільки таке право виникає саме за наявності 22 календарних років вислуги, а не пільгових.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Частиною першою статті 2 Закону №2262 встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Одночасно, стаття 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.
Таким чином, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» чітко передбачено, що на момент звільнення ОСОБА_1 зі служби в органах податкової міліції, пенсія за вислугу років призначається при наявності 22 календарних років та більше, а також міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Судом встановлено, що вислуга років позивача станом на 09.06.2015 становить: 18 років 05 місяців 22 дні (в тому числі навчання - 02 роки 03 місяці 14 днів); пільгова - 23 роки 02 місяці 10 днів (довідка Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.07.2015 №204/23-00-04-236), що є недостатньою для призначення пенсії позивачу за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічний правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 у справі №725/1959/17, у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2018 у справі №161/4876/17.
За приписами пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 №135/13402, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.
Відповідно до п. 12 вказаного Порядку №3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії. У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені пунктом 6 цього Порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.
В свою чергу, як вбачається з відповіді Головного управління ДФС у Черкаській області від 07.02.2019 №4668/23-00-04-0137, підставою для відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії за вислугу років, слугувала саме недостатність календарної вислуги років станом на момент звільнення позивача зі служби.
За таких обставин, враховуючи відсутність у ОСОБА_1 достатньої календарної вислуги років відповідачем правомірно відмовлено їй у направленні до Головного управління ПФУ в Черкаській області відповідних документів, які необхідні для призначення пенсії за вислугу років.
Крім того, посилання позивача, як на підставу для зобов'язання відповідача направити документи до органу ПФУ для призначення їй пенсії на те, що відповідач протиправно не зарахував до вислуги років для призначення пенсії всього періоду навчання позивача - не приймається судом до уваги, оскільки позивачем у вказаному позові не заявлено позовної вимоги про зарахування до вислуги років для призначення пенсії всього періоду навчання позивача та у матеріалах адміністративної справи відсутні докази періоду навчання ОСОБА_1 у вищих (військових) навчальних закладах.
Враховуючи вищевикладені обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя В.А. Гайдаш