Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
09 жовтня 2019 р. № 520/9097/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченко А.В.
при секретарі - Мурадли А.І.
за участі представників сторін:
позивача - Парфенкова І.С.
відповідача - Зінченка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Куп'янський комбікормовий завод" (вул. Сватівська, буд. 77,м. Куп'янськ, Харківська область,63702, код ЄДРПОУ 03288817) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0005935405 від 22 травня 2019 року, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 7 320 грн. 71 коп.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду відзив на позов з обґрунтуванням своєї правової позиції, в задоволенні вимог просив відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Приватним підприємством «Куп'янський комбікормовий завод» як платником податків, було складено податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному податковим законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та направлено їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін, а саме 15.01.2019 року.
15.01.2019 року Прес-службою ДФС України на офіційному сайті було повідомлено, що у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, занити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі.
При цьому, згідно тексту розміщеного сайті Інформаційного агентства «Українські національні новини» до відома платників податків було доведено те, що 15.01.2019 о 10 годині 15 хвилин вийшов з ладу один з серверів ЄАІС ДФС.
Податкові накладні № 13 від 31.12.2018, № 10 від 20.12.2018, № 15 від 31.12.2018 року зареєстровані в ЄРПН 31.01.2019 року.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що позивач неодноразово надсилав листи до ДФС України з запитами про надання інформації з приводу несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН, про надання податкової консультації, та з вимогами вищенаведені податкові накладні вважати зареєстрованими днем відправлення, тобто 15.01.2019 року та не застосовувати до Підприємства штрафні санкції.
Проте, ДФС України у своїх відповідях зазначав, що Позивачем порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України та що, перенавантаження 15.01.2019 року вплинуло лише на обробку запитів, щодо отримання відомостей з ЄРПН, та не вплинуло на прийом податкових накладних/розрахунків коригування та на роботу ЄРПН.
26 квітня 2019 року Позивачем отримано акт перевірки від 23 квітня 2019 року № 229/20-40-54-05-09/03288817, складеного Головним управлінням ДФС у Харківській області (далі Відповідач) за результатами камеральної перевірки Підприємства з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами вказаної перевірки орган ДФС дійшов висновку про порушення Підприємством норм п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Такий висновок обґрунтовано тим, що датою реєстрації податкових накладних № 10, 13, 15 в ЄРПН є 30.01.2019 року згідно даних квитанції, чим порушено п. 201. 10 ст. 201 ПК України.
З даним актом перевірки Позивач не погодився та 10 травня 2019 року направив до Відповідача та ДФС України заперечення на акт перевірки, в якому просив податкові накладні № 13 від 31.12.2018, № 10 від 20.12.2018, № 15 від 31.12.2018 року вважати зареєстрованими в день відправлення та не застосовувати до Підприємства штрафні санкції.
Відповідач у відповіді на заперечення наголошував на те, що складений акт перевірки відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим заперечення залишається без задоволення, а висновки без змін.
На підставі складеного акту перевірки, було прийнято податкове повідомлення - рішення № №0005935405 від 22 травня 2019 року, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 7 320,71 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вищенаведене податкове повідомлення-рішенням Підприємство вважає незаконним та протиправним, а тому звернулось до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПКУ
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п. 200-1.1. ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 200-1.5. ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Судом встановлено, що грошові кошти з реєстраційного рахунку Підприємства були списані в якості сплати податкових зобов'язань в розмірі 101011,46 грн., оскільки на момент реєстрації податкових накладних на розрахунковому рахунку Підприємства був залишок 78833, 30 грн., а станом на 22.01.2019 року, згідно з витягу щодо суми податку, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №22311014 (додається), залишок склав -22177,70 грн.
На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1177), визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку (п. 2 Порядку N 569).
Відповідно до п. 13 Порядку N 569, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацом 11 п. 201.10. ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п. п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування - - таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку н а додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Відповідно до пунктів 11-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 N 1246 (далі - Порядок N 1246) після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис". "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 етапі 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу; наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис". "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується » квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС,
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Також, згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції яро прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами пунктів 2,3 Порядку N 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 8-ї до 29-ї години.
З наведених вище положень суд дійшов висновку, що з моменту направлення платником додатків податкової накладної на реєстрацію в ЄРПН, проходить певний чає для перевірки ряду показників, які передбачені п.12 Порядку № 1246. Якщо протягом операційного дня, в якому податкову накладну надіслано для реєстрації, не надійшла квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення її реєстрації, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Судом встановлено, що Підприємство 15.01.2019р. направило до контролюючого органу на реєстрацію податкові накладні № 10, 13, 35 о 16 год. 35 хв., о 16 год. 45 хв. та о 16 год. 43 хв. відповідно.
Більш того, слід звернути увагу на інформацію з офіційного сайту ДФС, де зазначено що у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Просимо вибачення за тимчасові незручності.».
Відповідно до Наказу №557 від 06.06.2017 року "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами" автор електронного документу зобов'язаний надсилати контролюючому органу електронні документи у форматі, стандарті), затвердженому у встановленому порядку, з дотриманням вимог щодо реєстрації ЕЦПІ, а контролюючий орган зобов'язаний забезпечувати приймання електронних документів автора у строки, визначені законодавством, та їх обробку та забезпечувати відправлення квитанцій на електронну адресу автора.
Таким чином, саме на ДФС докладений обов'язок забезпечувати приймання направлених платником податків накладних.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року до справі №804/5153/17, зазначено, що у разі вчинення платником додатку з метою своєчасної реєстрації податкової накладної всіх необхідних дій, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, то в такому разі відсутні підстави для застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної.
Також, у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року по справі № 809/1040/17 вказано, що оскільки позивачем вчасно, у встановлені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строки здійснені визначені цією статтею та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних дії з реєстрації додаткових накладних, однак невчасна їх реєстрація у Єдиному реєстрі податкових накладних сталась не з вини позивача, то це не може бути підставою для притягнення його до відповідальності за порушення строку реєстрації додаткових накладних у вигляді штрафу, передбаченого у статті 120-1 Податкового кодексу України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем штрафні санкції до підприємства - позивача застосовано неправомірно.
Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Куп'янський комбікормовий завод" (вул. Сватівська, буд. 77,м. Куп'янськ, Харківська область,63702, код ЄДРПОУ 03288817) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення- рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0005935405 від 22 травня 2019 року, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 7 320 грн. 71 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) на користь Приватного підприємства "Куп'янський комбікормовий завод" (вул. Сватівська, буд. 77,м. Куп'янськ, Харківська область,63702, код ЄДРПОУ03288817) сплачений судовий збір в сумі 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення у повному обсязі складено 10 жовтня 2019 року.
Суддя Зінченко А.В.