Іменем України
02 жовтня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3578/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін справу за позовом адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач, УПФУ в Попаснянському районі, управління), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 21.12.2018 "Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ";
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи: з 09.03.1989 по 31.10.1996 та з 25.04.2000 по 11.07.2000 в Колективному підприємстві "Попаснянський склозавод" на посаді видувальника скловидів та здійснити нарахування пенсії з 11.10.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.10.2018 позивач звернувся до УПФУ в Попаснянському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. 1 ч. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", додавши до заяви трудову книжку, довідки на підтвердження пільгового стажу роботи, військовий квиток, диплом, тощо
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі від 21.12.2018 року в призначені пенсії на пільгових умовах позивачу відмовлено через відсутність в нього необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, а саме 10 років.
Позивач вважає рішення УПФУ в Попаснянському районі від 21.12.2018 незаконним та таким, що позбавило його права на пенсійне забезпечення, оскільки ним надано до управління всі необхідні документи для підтвердження пільгового стажу та призначення відповідної пенсії, а тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 прийнято до розгляду позовну заяву та призначено судове засідання на 17.09.2019 (а.с.1,2).
17.09.2019 відкладено судовий розгляд справи на 02.10.2019 (а.с.75).
У судове засідання позивач та його представник не прибули, у позовній заяві зазначили, що просять проводити розгляд справи за їх відсутності.
Представник УПФУ в Попаснянському районі у судове засідання не прибув, просив розгляд справи проводити без участі уповноваженого представника, на адресу суду надав письмовий відзив від 30.08.2019 № 8275/07 (а.с.31-33), в якому позовні вимоги не визнав з таких підстав.
Відповідно до записів трудової книжки позивач у період з 09.03.1989 по 31.12.2000 працював видувальником скловиробів тільки на одному підприємстві КП «Попаснянський склозавод», а згідно довідок та копій наказів про переведення, прийом та звільнення, виданих комунальною установою Попаснянської міської ради «Трудовий архів територіальних громад району» заявник працював на КП «Попаснянський склозавод» та ДП «Кристал» за такою ж професією, яка зазначена в трудовій книжці, а саме видувальником скловиробів з 01.11.1996 по 01.08.1997 та з 02.08.1997 по 30.12.2000. За період роботи з 09.03.1989 по 31.10.1996 є розбіжності з записами трудової книжки та документами наданими комунальною установою Попаснянської міської ради «Трудовий архів територіальних громад району», а саме: в трудовій зазначено, що заявник працював видувальником скловиробів, а за довідками та наказом № 38 від 10.03.1989 оператором склоформувальних машин, що дає право на зарахування даного періоду роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Період роботи позивача з 25.04.2000 по 11.07.2000 не зараховано до пільгового стажу у зв'зку відсутністю на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці.
Враховуючи все вищезазначене, 21.12.2018 управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області було прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи за Списком №1, а саме 10 років.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Отже, спірним питанням цієї справи є наявність пільгового стажу роботи у позивача, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи, при звернені з 01.04.2018 по 31.03.2019, не менше 21 року 6 місяців, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з паспортом позивача серії НОМЕР_1, виданим 13.02.1996 Попаснянським РВУМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час звернення до управління досяг 50 років (а.с.8,9).
11 жовтня 2018 року позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії за віком згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (а.с.71).
За результатами розгляду зазначеної заяви управлінням прийнято рішення від 21.12.2018 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах згідно до згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_2 Брію Борисовичу» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи (а.с. 73).
Відповідно до вищезазначеного рішення до пільгового стажу позивача зараховано період роботи в КП «Попаснянському склозаводі» та ДП «Кристал»: за Списком №1 періодів роботи за професією видувальник скловиробів за фактично відпрацьований час: з 01.11.1996 по 31.07.1997 - 05 місяців 16 днів, з 01.08.1997 по 24.04.2000 - 01 рік 10 місяців 15 днів, з 12.07.2000 по 31.12.2000 - 03 місяці 19 днів; за Списком №2 - 06 років 10 місяців 12 днів ( за професією слюсаря- ремонтника №2 з 27.02.1989 по 08.03.1989, за професією оператора склоформувальних машин з 09.03.1989 по 31.12.1991 календарно, з 01.01.1992 по 31.10.1996 за фактично відпрацьований час - 04 роки 07 днів).
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 09.03.1989 по 31.10.1996, оскільки є розбіжності з записами трудової книжки та документами наданими комунальною установою Попаснянської міської ради «Трудовий архів територіальних громад району», а саме: за трудовою книжкою заявник працював видувальником скловиробів, а за довідками та наказом № 38 від 10.03.1989 оператором склоформувальних машин.
Період роботи позивача з 25.04.2000 по 11.07.2000 не зараховано до пільгового стажу, у зв'язку відсутністю на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці.
Отже, спірними періодами пільгового стажу позивача є:
- періоди роботи з 09.03.1989 по 31.10.1996 та з 25.04.2000 по 11.07.2000.
Трудова книжка серії НОМЕР_2 містить наступні записи про трудову діяльність позивача за спірні періоди в КП «Попаснянський склозавод» (а.с.12-14, 65-69):
- 09.03.1989 переведено на посаду видувальника скловиробів 4 розряду на підставі наказу № 38 від 27.02.1989 (запис №6);
- 01.08.1997 переведено в виробництво № 2 на посаду видувальника скловиробів 4 розряду на підставі наказу № 71 від 01.08.1997 (запис №7);
- 31.12.2000 звільнено за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 176 від 31.12.2000 (запис № 8).
Зазначені записи завірені підписом начальника відділу кадрів та печаткою підприєства.
Відповідно до витягу з наказу від 25.04.1995 № 56 затверджено перелік робочих місць по Попаснянському склозаводу, які за результатами атестації робочих місць за умовами праці затверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 серед яких зазначено посаду видувальник скловиробів (а.с.44).
Також, відповідно до наказу КП «Попаснянський склозавод» від 12.07.2000 № 56 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» затверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 серед яких зазначено посаду видувальник скловиробів (а.с.45,46).
Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 04.06.2019 № 423/858/19, яке набрало законної сили 05.07.2019, встановлено факт роботи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , за професією «видувальник скловиробів» на Попаснянському заводі у період з 09.03.1989 по 01.08.1997 повний робочий день з повною зайнятістю робочого часу в режимі повного робочого тижня (а.с.23,24).
Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I "Гірничі роботи" Списку № 1 передбачена посада електрослюсаря.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.
При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи з 09.03.1989 по 31.10.1996 та з 25.04.2000 по 11.07.2000 на посаді видувальника скловиробів, яка належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи, а також про проведення атестації робочого місця позивача, що також підтверджується наказами «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Крім того, з огляду на підтвердження пільгового стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці та наданими наказами, пенсійний орган мав достатні підстави для врахування цього періоду роботи за умови підтвердження факту проведення атестації робочого місця позивача за наказами підприємства.
Факт роботи позивача в період з 09.03.1989 по 01.08.1997 на посаді видувальника скловиробів в КП «Попаснянський склозавод» також підтверджено рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 04.06.2019 № 423/858/19, яке набрало законної сили 05.07.2019 (а.с.23,24).
Суд зазначає, що згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, визначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.
З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.
Виходячи з наведеного, суд доходить висновку, що атестація має проводитися у передбачені п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Зазначеної позиції дотримується й Верховний Суд в постанові від 23.10.2018 в справі №348/1079/17), постанові від 18 вересня 2018 року по справі №345/3301/17 та постанові від 01.11.2018 №455/1053/16-а, в яких Верховний Суд зокрема зазначив, що атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області неправомірно відмовлено в зарахуванні пільгового стажу ОСОБА_1 за періоди з 09.03.1989 по 31.10.1996 та з 25.04.2000 по 11.07.2000 на посаді видувальника скловиробів в КП «Попаснянський склозавод», оскільки записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за цей період, а також підтверджено проведення атестації робочого місця позивача.
Отже, позивач має право на зарахування періодів роботи з 09.03.1989 по 31.10.1996 та з 25.04.2000 по 11.07.2000 на посаді видувальника скловиробів в КП «Попаснянський склозавод» до пільгового стажу за Списком № 1.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає рішення управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 21.12.2018 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » протиправним, а тому воно підлягає скасуванню.
Крім того, суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на пенсію за пільговими умовами, періоди роботи з 09.03.1989 по 31.10.1996 та з 25.04.2000 по 11.07.2000 на посаді видувальника скловиробів в КП «Попаснянський склозавод».
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На підставі вищезазначеного суд, з метою дотримання дискреційних повноважень відповідача щодо прийняття рішень про призначення пенсії, вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.10.2018 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн (а.с.3).
Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати противоправним та скасувати рішення управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 21.12.2018 «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».
Зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Попаснянському районі (код ЄДРПОУ 21792608; 93300, Луганська область, м. Попасна, вул.Шкільна, 2) зарахувати до пільгового стажу інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) періоди роботи з 09.03.1989 по 31.10.1996 та з 25.04.2000 по 11.07.2000 на посаді видувальника скловиробів в КП «Попаснянський склозавод» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2018 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено та підписано 07 жовтня 2019 року.
Суддя В.С. Шембелян