10 жовтня 2019 року справа № 340/848/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісія) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до Комісії про скасування рішення від 18 грудня 2015 року, яким відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій.
Водночас, просив суд зобов'язати відповідача повторно розглянути матеріали відносно нього.
У позові зазначив, що у 2014 році проходив військову службу і брав участь у антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (далі - АТО).
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.93-95).
Комісія пояснила, що позивачу відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують участь у проведенні АТО.
Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.121).
Ухвалою суду від 07 жовтня 2019 року відмовлено Комісії у залишенні позову без розгляду (а.с.122-123).
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.
Так, наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (далі - військова частина) від 10 червня 2014 року №39 ОСОБА_1 (військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 (далі - військова частина 2)) визнано таким, що прибув 08 числа того ж місяця і року для перевезення боєприпасів та забезпечення виконання завдань підрозділами АТО у визначених районах (а.с.10, 38).
Наказом військової частини 2 від 30 червня 2014 року №129 ОСОБА_1 продовжено відрядження до військової частини НОМЕР_3 (далі - військова частина 3) до 26 липня того ж року (а.с.11).
Наказом військової частини 2 від 25 липня 2014 року №148 ОСОБА_1 продовжено відрядження до військової частини 3 до 30 липня того ж року (а.с.12).
Наказом військової частини від 12 червня 2014 року №41 ОСОБА_1 визнано таким, що вибув у район бойового завдання за призначенням (а.с.41).
Наказом військової частини від 13 червня 2014 року №42 ОСОБА_1 визнано таким, що повернувся з виконання бойового завдання за призначенням (а.с.43).
Наказом військової частини від 25 червня 2014 року №54 ОСОБА_1 визнано таким, що прибув з бойового завдання за призначенням (а.с.45).
Наказом військової частини від 03 липня 2014 року №62 ОСОБА_1 визнано таким, що вибув в район виконання бойових завдань за призначенням (а.с.46).
Наказом військової частини від 30 липня 2014 року №89 ОСОБА_1 визнано таким, що прибув з району виконання бойових завдань за призначенням (а.с.47).
Згідно інформаційної довідки командира військової частини 25 липня 2014 року ОСОБА_1 потрапив в полон до незаконних військових формувань на території Луганської області (а.с.57-58).
18 грудня 2015 року Комісія прийняла рішення, яким відмовила у наданні статусу учасника бойових дій військовослужбовцю військової частини 2 ОСОБА_1 (протокол №47) (а.с.61).
Відповідно до змісту протоколу засідання Комісії остання в цей день матеріали відносно 120 осіб направила до військових частин для доопрацювання.
21 липня 2016 року військова частина 2 видала позивачу довідку про безпосередню участь у проведенні АТО (а.с.9).
У ній зазначено, що 26 червня, 08 та 11 липня 2014 року безпосередньо брав участь у проведенні АТО.
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, питання надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь в АТО, врегульовано Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення (далі - Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.
Приписами пункту 6 Порядку (в редакції станом на 18 грудня 2015 року) встановлено, що для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзацах другому та третьому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у пункті 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками установ, закладів подаються на розгляд комісії у місячний строк після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або установи, закладу чи призначення їх на відповідні посади.
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.
Отже, позивач позбавлений можливості направляти документи до Комісії.
Такий обов'язок належить командирам військових частин.
Розглядаючи матеріали відносно ОСОБА_1 , які надіслала військова частина 2, Комісія мала право повернути їх для подальшого доопрацювання.
Згідно протоколу засідання Комісії №47 від 18 грудня 2015 року відповідач так вчинив стосовно 120 військовослужбовців.
Відносно ж позивача відповідач прийняв рішення про відмову у наданні статусу учасника бойових дій (відсутність належних документів), не надавши можливість військовій частині 2 доопрацювати матеріали.
У рішенні Комісії і у відзиві на позов не зазначено, яких документів не надано.
Комісія не надала переліку документів, які направила їй військова частина 2.
Тому, неможливо перевірити і підтвердити обґрунтованість рішення відповідача.
Водночас, після прийняття Комісією рішення військова частина 2 надала позивачу довідку про безпосередню участь в антитерористичній операції, вказавши дні виконання військового обов'язку в зоні АТО.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність рішення Комісії стосовно ОСОБА_1 (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).
Тому, його належить скасувати.
Спосіб відновлення порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача повторно розглянути матеріали відносно військовослужбовця ОСОБА_1 , котрі надіслала військова частина 2.
Отже, позов належить задовільнити.
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с.4).
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 18 грудня 2015 року, яке міститься в протоколі №47, котрим відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 .
Зобов'язати Комісію Сухопутних військ Збройних Сил України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути матеріали відносно ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сухопутних військ Збройних Сил України на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей