ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.09.2019Справа № 910/9131/16
За заявою Приватного акціонерного товариства "Креатив" (код ЄДРПОУ 31146251)
про визнання банкрутом
Суддя Яковенко А.В.
Представники учасників: не з'явилися.
Заявник звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Креатив" (код ЄДРПОУ 31146251).
Постановою Господарського суду м. Києва від 16.04.2018 ПрАТ "Креатив" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А.Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання Приватного акціонерного товариства "Креатив" ( 01032, м. Київ, вул. Жилянська,75, ідентифікаційний код 31146251) банкрутом за № 50766 від 20.04.2018.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 апеляційну скаргу ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" залишено без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 09.10.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та постанову Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 у справі №910/9131/16 залишено без змін. Матеріали справи №910/9131/16 повернуто до Господарського суду м. Києва.
До Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління ДФС у м. Миколаївській області з грошовими вимогами до боржника на суму 49 844,72грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 вказану заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2019.
У судове засідання, призначене на 11.09.2019, з'явився ліквідатора, який надав заперечення щодо заявлених ГУ ДФС м. Миколаївській області вимог до боржника на суму 49 844,72грн
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2019 відкладено розгляд заяви Головного управління ДФС у м. Миколаївській області з грошовими вимогами до боржника на суму 49 844,72 грн. у судовому засіданні на 30.09.19 та запропоновано ГУ ДФС у м. Миколаївській області подати до суду відповідь на заперечення ліквідатора щодо заявлених грошових вимог у строк до 27.09.2019.
У судове засідання, призначене на 30.09.2019, представники учасників не з'явилися. Судом розглянуто заяву ГУ ДФС у Миколаївській області з грошовими вимогами до боржника та встановлено наступне.
Грошові вимоги у розмірі 49 844,72 грн. ГУ ДФС у Миколаївській області обгрунтовує наявністю податкового боргу у боржника, який виник внаслідок несплати останнім земельного податку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, доданого до заяви, заборгованість виникла 30.04.2019.
Ліквідатором арбітражним керуючим Кізленком В.А. заявлені вимоги ГУ ДФС у Миколаївській області заперечуються та не визнаються у повному обсязі.
Згідно з положеннями частини першої статті 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури настають відповідні наслідки, серед яких: господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
У пункті 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Слід відзначити, що частиною першою статті 7 Закону про банкрутство передбачено, що щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
При цьому аналіз положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України, частини першої статті 7 та частини першої статті 38 Закону про банкрутство дає підстави дійти висновку, що з моменту визнання боржника у справі про банкрутство банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури порядок погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється Законом про банкрутство.
Однією з основних засад господарського судочинства згідно з частиною третьою статті 2 ГПК України є верховенство права.
У пункті 3.1. рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі № 1-25/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Відповідно системний аналіз положень пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України та положень частини першої статті 38 Закону про банкрутство дає підстави стверджувати, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Оскільки у розумінні пункту 1.3. статті 1 Податкового Кодексу України вказаний кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом про банкрутство, а також, беручи до уваги те, що положеннями статті 38 Закону про банкрутство (яка встановлює наслідки визнання боржника банкрутом внаслідок відкриття ліквідаційної процедури, що є однією із судових процедур у справі про банкрутство) встановлено, що з моменту визнання боржника банкрутом (ухвалення постанови у справі про банкрутство) у банкрута не виникає обов'язку зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), суд на підставі підпункту 37.3. статті 37 Податкового Кодексу України дійшов висновку, що приписами статті 38 Закону про банкрутство передбачено підставу для припинення податкового обов'язку боржника, якого визнано банкрутом, щодо обчислення та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін сплати яких настав після моменту визнання боржника банкрутом.
Так, постановою Господарського суду м. Києва від 16.04.2018 ПрАТ «Креатив» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, в той час як грошові зобов'язання боржника перед ГУ ДФС у Миколаївській області обраховуються останнім з 30.04.2019, тобто після прийняття постанови про банкрутство господарським судом.
Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання ГУ ДФС у Миколаївській області кредитором боржника на суму 49 844,72 грн.
Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Миколаївській області у визнанні кредитором боржника на суму 49 844,72 грн.
2. Копію ухвали направити ГУ ДФС у Миколаївській області та ліквідатору.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 08.10.2019
Суддя А.В. Яковенко