Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"04" жовтня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/376/19
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
секретар судового засідання: Стретович Н.К.
за участю представників сторін:
від позивача (за первісним позовом): Жечев С.О. - адвокат (ордер №110167 від
01.04.2019);
від відповідача (за первісним позовом): Олянюк В.Л. - наказ №140-ОД від 15.05.2019;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка"
(м. Запоріжжя)
до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"
(смт. Новогуйвинське Житомирський район Житомирська область)
про стягнення 740 528,96 грн.
та за зустрічним позовом: Державного підприємства "Житомирський бронетанковий
завод" (смт. Новогуйвинське Житомирський район Житомирська область)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (м. Запоріжжя)
про стягнення 247091,78 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Промелектроніка" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення заборгованості з оплати поставленої продукції по договору №14 від 12.03.018 в розмірі 740528,96грн., з яких: 571131,00грн. - основного боргу, 103233,18грн. - пені, 12764,03грн. - 3% річних, 53400,75грн. - інфляційних. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 23.04.2019 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
10.05.2019 на адресу суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» неустойки в розмірі 247091,78грн., у тому числі: пені в сумі 87349,38грн. за порушення строків поставки продукції по договору №14 від 12.03.018, та штрафу в розмірі 159742,40грн., що становить 20% від вартості поставленої продукції неналежної якості.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.05.2019 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
16.09.2019 до суду надійшло клопотання ТОВ «Промелектроніка» про зменшення розміру штрафних санкцій за зустрічним позовом. Клопотання обгрунтоване тим, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів наявності у нього збитків у зв'язку із невчасною поставкою продукції та поставкою продукції неналежної якості. У зв'язку з цим, відповідач за зустрічним позовом просить суд зменшити розмір штрафу та пені до 1000,00грн.
В судовому засіданні представник позивача (за первісним позовом) позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових поясненнях. Зустрічний позов визнав частково. Просив зменшити розмір штрафних санкцій.
Представник відповідача (за первісним позовом) проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях. Зустрічний позов підтримав в повному обсязі. Просив відмовити ТОВ «Промелектроніка» у задоволенні клопотання про зменшення неустойки в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2018 між Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" (покупець/відповідач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Промелектроніка» (постачальник/позивач за первісним позовом) укладено договір №14 (а.с.12-16 т.1), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях, надалі - "Продукція", на умовах та в строки, передбачені договором (п.1.1 договору).
За умовами п.1.2 договору постачальник гарантує, що продукція є новою, придатною для використання за призначенням або не нижче 2 категорії, стосовно неї відсутні права третіх осіб, пов'язаних з її наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні, а також з інтелектуальною власністю тощо. Постачальник не є виробником продукції, що постачається по договору.
Згідно п.1.3 договору продукція придбавається та використовується покупцем на виконання останнім умов договорів, укладених з Міністерством оборони України на 2018 рік, для проведення ремонту військової техніки.
У випадку необхідності залучення представництва замовника, для проведення контролю якості та вартості окремої продукції, що поставляється по договору, сторони у відповідних Специфікаціях вносять необхідні умови щодо участі та контролю представниками замовника (умови зазначені у відповідних Специфікаціях є пріоритетними над умовами Договору) (п.1.4 договору).
Відповідно до п.2.1 договору кількість та номенклатура продукції вказується у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору .
Якість, комплектація, пакування й маркування продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічною документацією) для даного виду продукції. Постачальник гарантує, що продукція, яка є предметом поставки за договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовах договору щодо якості та номенклатурі (п.2.2 договору).
Згідно п.2.4 договору якість продукції, що є предметом Договору, перевіряється відділом технічною контролю покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідною контролю на кожну окрему партію продукції.
У разі виявлення недоліків під час приймання продукції по якості, номенклатурі, комплектності умовам Договору, Постачальник усуває виявлені недоліки, доукомплектовує Продукцію за місцем розташування Покупця (за письмовою згодою Покупця) протягом 15 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної вимоги. У разі неможливості усунути виявлені недоліки, Продавець здійснює заміну продукції на таку, що відповідає вимогам Договору, протягом 15 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідної вимоги. Продукція, відносно якої проводиться заміна, вважається не поставленою та зберігається в умовах не змішування з інтими однорідними вантажами. Витрати по заміні продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок постачальника, в тому числі витрати, пов'язані з транспортуванням продукції (п.2.5 договору).
Умови і строки поставки продукції визначені п.3 договору.
Так, згідно п.3.1 договору поставка продукції здійснюється силами та за рахунок Постачальника, можливо через Перевізника на склад в місці знаходження Покупця (або на інших умовах, обговорених Сторонами), в строки/терміни, встановлені Сторонами у відповідній Специфікації. Моментом поставки Продукції (партії Продукції) та передача її Покупцю є дата підписання Сторонами видаткової накладної.
Постачання продукції здійснюється партіями. Асортимент та кількість кожної партії повинні відповідати Продукції, визначеної Специфікацією. Постачальник зобов'язаний Повідомити Покупця про прогнозовану дату поставки Продукції не пізніше 3 (трьох) днів до дати поставки (п.3.2 договору).
Відповідно до п.3.3 договору право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту підписання представниками Сторін видаткової накладної.
Пунктом 4.1 договору визначено, що поставка Продукції здійснюється за цінами, визначеними у відповідній Специфікації і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші витрати, пов'язані і поставкою продукції.
Загальна сума договору складається із сум Специфікацій до Договору (п.4.2 договору).
Відповідно до п.5.1 договору оплата покупцем Продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі (якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізитів іншого рахунка).
Згідно п.5.2 договору покупець здійснює оплату Продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Порядок, строки оплати та ціна встановлюється Сторонами в відповідній Специфікації.
За умовами п.6.1 договору постачальник зобов'язаний поставити Продукцію, яка є предметом Договору, в строки та на умовах, визначених Договором, а також інших документів, які є його невід'ємною частиною.
Передача продукції неналежної якості, не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені чинним законодавством та договором (п.6.2 договору).
Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження продукції, право власності на продукцію переходять до покупця після підписання видаткової накладної (п.6.3 договору).
Сторони встановили, що у випадку порушення строків виконання постачальником умов Договору про усунення виявлених недоліків (дефектів) продукції, поставки, доукомплектування, заміну продукції, постачальник сплачує покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період нарахування пені, від суми невиконаного зобов'язання, за кожен день прострочення (пункт 7.3 Договору).
У випадку поставки продукції неналежної якості та/або номенклатури постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості. Доказом підтвердженням продукції, яка не відповідає умовам договору в частині якості та номенклатури є акт вхідного контролю покупця, погоджений у встановленому порядку з постачальником (пункт 7.4 Договору).
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних), які виникли під час дії договору (п.10.5 договору).
На виконання умов договору сторонами 25.05.2018 підписана специфікація № 7 (додаток №3 до Договору №14 від 12.03.2018), на які (а.с.17 т.1).
За умовами Специфікації № 7 поставляється продукція - “ТНП-350Б Прилад” у кількості 35 шт. на загальну суму 605745,00 грн. з ПДВ. Пунктом 3 даної специфікації сторонами узгоджено термін поставки продукції по специфікації - 5 календарних днів з дня підписання специфікації, та умови оплати - 30 календарних днів по факту поставки продукції на склад Покупця та проходження вхідного контролю.
Згідно видаткової накладної №РН-0000980 від 05.06.2018 Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" було отримано ТНП-350Б Прилад у кількості 33 (тридцять три) шт. на загальну суму 571131,00 грн. (а.с.18 т.1).
В Акті №664 вхідного контролю від 11.06.2018 зазначено, що Прилади ТНП-350Б у кількості 30шт. пройшли вхідний контроль та визнані придатними до подальшого використання за призначенням, а 3 шт. визнано непридатними для подальшого використання за призначенням (а.с.21 т.1) та повернуто постачальнику для заміни на якісні згідно поворотної накладної №79 від 26.06.2018 (а.с.20 т.1).
Заміна трьох неякісних Приладів ТНП-350Б здійснена 30.07.2018 по видатковій накладній №РН-0001473 (а.с.19 т.1), їх якість підтверджена Актом вхідного контролю №759 від 17.08.2018 (а.с.22 т.1).
Враховуючи, умови оплати, визначені п.3 специфікації №7, останній день для проведення оплати за поставлену продукцію за видатковою накладною № РН-0000980 від 05.06.2018 - є 11 липня 2018 року, за видатковою накладною № РН-0001475 від 30.07.2018 - є 16 вересня 2018 року.
Проте відповідач за первісним позовом взяті на себе зобов'язання по оплаті товару не виконав, станом на 15.04.2019 заборгованість ДП «Житомирський бронетанковий завод» перед ТОВ «Промелектроніка становить 571131,00грн., що стало приводом для звернення з даним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.
Між сторонами фактично укладено договір поставки, а відтак - виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти. Зобов'язання можуть виникати з договорів, у тому числі з кредитних правовідносин.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Основні зобов'язання, що виникли у позивача внаслідок укладення договору, це поставка і передача товару, у відповідача - прийняття товару та оплата його вартості.
Як зазначалося вище, позивач за первісним позовом поставив товар на загальну суму 571131,00 грн., у відповідача за первісним позовом виник обов'язок його оплатити. Втім, останній не розрахувався за отриманий товар, у зв'язку з чим на день розгляду справи борг не змінився та становить 571131,00грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач за первісним позовом вважає, що останній задоволенню не підлягає з огляду на те, що строк оплати продукції для ДП «Житомирський бронетанковий завод» не настав, оскільки позивачем за первісним позовом не поставлено обумовлену партію продукції, визначену у специфікації №7 (відзив-а.с.79-83 т.1).
Вказані заперечення відповідача за первісним позовом спростовуються умовами оплати продукції, передбаченими у специфікації №7, а саме: 30 календарних днів по факту поставки продукції на склад покупця та проходження вхідного контролю. Застережень про поставку всієї партії продукції, на що посилається відповідач, специфікація не містить.
Оскільки продукція за накладними №РН-0000980 від 05.06.2018 та №РН-0001473 від 30.07.2018 прийнята відповідачем та в подальшому не поверталась, вимога позивача про стягнення 571131,00грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 103233,18грн. - пені, 53400,75грн. - інфляційних та 12764,03грн. - 3% річних за порушення строків оплати.
Статтею 610 ЦК України обумовлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.7.2 договору у випадку порушення строку проведення остаточного розрахунку з оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від суми заборгованості, за кожен день невиконання зобов'язань.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений.
Перевіривши розрахунок пені та 3% річних, наведений в додатку №1 до позовної заяви (а.с.10-1 т.1), суд дійшов висновку, що їх нарахування є обґрунтованим та вірним, тому позовні вимоги в частині стягнення 103233,18грн. - пені та 12764,03грн. - 3% річних також підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 53400,75грн. інфляційних суд зазначає таке.
При перевірці розрахунку втрат від інфляції судом виявлено помилки в періодах нарахування.
У п.3.2 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування інфляційних у загальній сумі 47413,82грн., зокрема нарахованих:
- в сумі 44058,25грн. за період з 01.08.2018 по 31.03.2019 на суму боргу 519210,00грн.;
- в сумі 3355,57грн. за період з 01.10.2018 по 31.03.2019 на суму боргу 51921,00грн.
В частині стягнення інфляційних в сумі 5986,93грн. суд відмовляє за необґрунтованістю нарахування.
Щодо зустрічних позовних вимог.
У зв'язку з порушенням ТОВ «Промелектроніка» строків поставки продукції по договору №14 від 12.03.2018 та поставки продукції неналежної якості позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення з відповідача 159742,40грн. - штрафу та 87349,38грн. - пені.
Відповідно до специфікацій до Договору №14 від 12.03.2018 сторонами погоджено наступні терміни поставки:
- Специфікація №1 від 12.03.2018 - термін поставки продукції, що зазначена у п.1-п.2 специфікації - 10 календарних днів з дня підписання специфікації; продукції, що зазначена у п.3 специфікації - 30 календарних днів, з дня підписання специфікації;
- Специфікація №2 від 12.03.2018 - термін поставки продукції - 10 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №3 від 12.03.2018 - термін поставки продукції - 10 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №4 від 12.03.2018 - термін поставки продукції - 10 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №6 від 02.05.2018 - І партія (25 шт.) термін поставки продукції - 5 календарних днів з дня підписання специфікації; ІІ партія (5 шт.) термін поставки продукції - 25 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №7 від 25.05.2018 - термін поставки продукції - 5 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №8 від 05.06.2018 - термін поставки продукції - 10 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №9 від 06.06.2018 - термін поставки продукції - 10 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №12 від 15.06.2018 - термін поставки продукції - 7 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №14 від 02.07.2018 - термін поставки продукції - 14 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №16 від 20.07.2018 - термін поставки продукції - 5 календарних днів з дня підписання специфікації;
Специфікація №17 від 20.07.2018 - термін поставки продукції - 5 календарних днів з дня підписання специфікації;
- Специфікація №18 від 20.07.2018 - термін поставки продукції - 10 календарних днів з дня підписання специфікації.
Враховуючи погоджений сторонами термін поставки продукції (п.3.1, п.3.2 договору та п.3 специфікацій), строк поставки має обраховуватись з дня підписання специфікації, а за умови дотримання п.2.5 договору - з дня погодження актів вхідного контролю.
Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених до стягнення пені та штрафу, з урахуванням вказаних вище умов договору та специфікацій, та на підставі видаткових накладних, суд дійшов висновку, що обґрунтованими нарахуваннями є загальні суми: 65273,10грн. - пені і 16624,00грн. - штрафу. Початком періоду прострочки поставки суд зазначає наступний день після строку, визначеного специфікацією, кінцевим - день перед поставкою згідно видаткової накладної (день поставки не враховується простроченим). Зокрема:
1. по видатковій накладній №РН-00000521 від 27.03.2018 з врахуванням положень специфікації №1:
- пеня в сумі 85,51грн. за період з 23.03.2018 по 26.03.2018 на суму продукції, що непоставлена 22950,00грн.
2. по видатковій накладній №РН-0000522 від 27.03.2018 з врахуванням положень специфікації №2:
- пеня в сумі 137,71грн. за період з 23.03.2018 по 26.03.2018 на суму 36960,00грн.
3. по видатковій накладній №РН-0000723 від 20.04.2018 з врахуванням положень специфікації №3:
- пеня в сумі 7215,67грн. за період з 23.03.2018 по 19.04.2018 на суму 276651,36грн.
4. по видатковій накладній №РН-0000766 від 27.04.2018 з врахуванням положень специфікації №3:
- пеня в сумі 5411,76грн. за період з 23.03.2018 по 26.04.2018 на суму 165990,82грн.
5. по видатковій накладній №РН-0000523 від 27.03.2018 з врахуванням положень специфікації №4:
- пеня в сумі 360,38грн. за період з 23.03.2018 по 26.03.2018 на суму 96720,00грн.
6. по видатковій накладній №РН-0000565 від 29.03.2018 року з врахуванням положень специфікації №4:
- пеня в сумі 496,98грн. за період з 23.03.2018 по 28.03.2018 на суму 88920,00грн.
7. по видатковій накладній №РН-0000820 від 11.05.2018 з врахуванням положень специфікації №6:
- пеня в сумі 1255,86грн. за період з 08.05.2018 по 10.05.2018 на суму 449399,10грн. (І - ша партія 25 шт.)
8. по видатковій накладній №РН-0000980 від 05.06.2018 з врахуванням положень специфікації №7 та акту вхідного контролю №664 від 11.06.2018:
- пеня в сумі 3949,79грн. за період з 31.05.2018 по 04.06.2018 на суму 605745,00грн.
- штраф в сумі 10384,00грн. на суму продукції неналежної якості 51921,00грн. (3 шт. по ціні 17307,00грн. за 1 шт.)
- пеня в сумі 5985,85грн. за період з 05.06.2018 (визначено позивачем) по 30.11.2018 (6 місяців згідно ст.232 ГК України від дня, коли зобов"язання мало бути виконано - 31.05.2018) на суму продукції, що непоставлена 34614,00грн. (2 шт. по ціні 17307,00грн. за 1 шт.)
9. по видатковій накладній №РН-0001473 від 30.07.2018 з врахуванням положень специфікації №7:
- пеня в сумі 1142,56грн. за період з 27.06.2018 (15 днів від дати акту вхідного контролю №664 від 11.06.2018 згідно п.2.5 договору) по 29.07.2018 на суму 36614,00грн., визначену позивачем, фактично по накладній сума 51921,00грн.
10. по видатковій накладній №РН-0001351 від 13.07.2018 врахуванням положень специфікації №8:
- пеня в сумі 4261,48грн. за період з 16.06.2018 по 12.07.2018 на суму 169438,00грн.
11. по видатковій накладній №РН-0001472 від 30.07.2018 з врахуванням положень специфікації №8:
- пеня в сумі 4214,14грн. за період з 16.06.2018 по 12.07.2018 на суму 101663,00грн.
12. по видатковій накладній №РН-0001021 від 08.06.2018 з врахуванням положень специфікації №9 та акту вхідного контролю №665 від 11.06.2018:
- штраф в сумі 6240,00грн. на суму продукції неналежної якості 31200,00грн. (20шт. по ціні 1560,00грн. за 1шт.).
13. по видатковій накладній №РН-0001475 від 30.07.2018 з врахуванням положень специфікації №9:
- пеня в сумі 1896,36грн. за період з 17.06.2018 по 29.07.2018 на суму 46800,00грн. (30шт. по 1560,00грн. за 1 шт.).
14. по видатковій накладній №РН-0001572 від 09.08.2018 з врахуванням положень специфікації №9:
- пеня в сумі 781,71грн. за період з 17.06.2018 по 08.08.2018 на суму 15600,00грн. (10шт. по 1560,00грн. за 1 шт.)
15. по видатковій накладній №РН-0001278 від 06.07.2018 з врахуванням положень специфікації №12:
- пеня в сумі 3699,84грн. за період з 23.06.2018 по 05.07.2018 на суму 305529,60грн.
16. по видатковій накладній №РН-0001549 від 07.08.2018 з врахуванням положень специфікації №16:
- пеня в сумі 411,49грн. за період з 26.07.2018 по 06.08.2018 на суму 35760,30грн.
17. по видатковій накладній №РН-0001548 від 07.08.2018 з врахуванням положень специфікації №17:
- пеня в сумі 411,49грн. за період з 26.07.2018 по 06.08.2018 на суму 35760,30грн. (визначена позивачем).
18. по видатковій накладній №РН-0001723 від 23.08.2018 з врахуванням положень специфікації №18:
- пеня в сумі 23554,52грн. за період з 31.07.2018 по 22.08.2018 на суму 1068000,00грн.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги ДП "Житомирський бронетанковий завод" про стягнення з ТОВ "Проелектроніка" пені в сумі 65273,10грн. та 16624,00грн. - штрафу. В частині стягнення штрафу в сумі 143118,40грн. та пені в сумі 22076,28грн. суд відмовляє за безпідставністю їх нарахування.
Слід зазначити, що в частині штрафу в сумі 143118,40грн. суд відмовляє, враховуючи положення пункту 7.4 Договору №14 від 12.03.2018, яким визначено, що у випадку поставки продукції неналежної якості та/або номенклатури постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості; підтвердженням якості та номенклатури поставленої продукції є акт вхідного контролю покупця, погоджений у встановленому порядку з постачальником.
Позивачем за зустрічним позовом не надані суду належні докази погодження з постачальником актів вхідного контролю, якими він обгрунтовує нарахування штрафу. Погодженими є тільки два акти: №664 та 665 від 11.06.2018, які також визнані відповідачем за зустрічним позовом.
ТОВ "Промелектроніка", заперечуючи проти зустрічних позовних вимог, вказує на невірні періоди нарахування пені, адже дата підписання специфікації не відповідає даті, зазначеній у ній, оскільки фактично специфікації були підписані пізніше, на підтвердження чого надав скріншоти з електронної пошти про одержання копій специфікацій до договору №14 від 12.03.2018 (а.с. 151-173 т.2).
Суд критично оцінює заперечення ТОВ "Промелектроніка", адже переписка електронною поштою не підтверджує факт підписання специфікацій в іншу дату, ніж зазначена в самій специфікації.
Стосовно заяви відповідача за зустрічним позовом про зменшення розміру штрафних санкцій до 1000,00грн. суд зазначає таке.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Визначені наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.
Статтею 546 Цивільного кодексу України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов'язань.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з приписами частини 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником.
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності.
Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Оцінюючи наявні матеріали справи, доводи відповідача за зустрічним позовом, суд зазначає про відсутність належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин неналежного виконання зобов'язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, а тому відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" у зменшенні розміру штрафних санкцій.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст.123,129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, буд.1, код ЄДРПОУ 07620094)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.4А, код ЄДРПОУ 24510970):
- 571131,00грн. - основного боргу;
- 103233,18грн. - пені;
- 12764,03грн. - 3% річних;
- 47413,82грн. - інфляційних;
- 11018,14грн. - судового збору.
3. В частині стягнення інфляційних в сумі 5986,93грн. відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити частково.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промелектроніка" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд.4А, код ЄДРПОУ 24510970)
- на користь Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"(12441, Житомирська область, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул.Дружби Народів, буд.1, код ЄДРПОУ 07620094):
- 16624,00грн. - штрафу;
- 65273,10грн. - пені;
- 1228,46грн. - судового збору.
6. В частині стягнення штрафу в сумі 143118,40грн. та пені в сумі 22076,28грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 10.10.19
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - ТОВ "Промелектроніка" (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 4А, оф.3 - рек. з повід.)
3 - ДП "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирський район, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1 - рек. з
повід.)