61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
10.10.2019р. Справа №910/4584/19
за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15», м.Київ
до відповідача Акціонерного товариства «Київенерго», Донецька область, Мар'їнський район,
м.Курахове
про стягнення заборгованості в сумі 180491,09 грн.
Суддя Г.В. Левшина
при секретарі судового засідання Купченко Р.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Щербань Л.А.
В засіданні суду брали участь:
1. Стислий зміст позовних вимог:
Житлово-будівельний кооператив «Авіатор-15», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ, про зобов'язання вчинити дії.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем були зазначені наступні позовні вимоги:
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Київенерго» зробити перерахунок боргу, згідно з постановою НКРЕКП від 04.07.217 №874, бо борг виник через штучне ніяким Законом не вмотивоване намагання ПАТ «Київенерго» отримувати кошти за різницю між вартістю гігакалорій та метрами кубічними при поставці гарячої води у вигляді готової продукції, а не теплової;
- не стягувати з Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» у вигляді боргу 180491,09 грн.
24.04.2019р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, за змістом якої позивачем змінено спосіб захисту порушеного права та заявлено про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів в сумі 180491,09 грн.
У відповіді на відзив та заяву, що надійшла до господарського суду Донецької області 16.08.2019р. позивачем заявлено про:
- зобов'язання Приватне акціонерне товариство «Київенерго» зробити перерахунок боргу, згідно з постановою НКРЕКП від 04.07.217 №874, бо борг виник через штучне ніяким Законом не вмотивоване намагання ПАТ «Київенерго» отримувати кошти за різницю між вартістю гігакалорій та метрами кубічними при поставці гарячої води у вигляді готової продукції, а не теплової;
- не стягувати з Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» у вигляді боргу 187358,23 грн.
Згідно з заявою, що надійшла до суду 04.09.2019р., позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів в сумі 187358,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на помилкове нарахування відповідачем за період з серпня по жовтень 2017р. вартості теплової енергії виходячи з одиниці її виміру у Гкал, а не вартості гарячої води у вигляді готового продукту виходячи з одиниці виміру метри кубічні.
2. Стислий зміст заперечень відповідача:
22.07.2019р. відповідачем надано суду заяву від 17.07.2019р. про закриття провадження у справі, у зв'язку з визнанням позивачем заборгованості перед відповідачем на суму 710136,37 грн. в угоді від 31.10.2017р. №Р142006-10/2017 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію по договору №1420006 від 05.11.2002р.
У відзиві на позовну заяву від 17.07.2019р. відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на визнання позивачем заборгованості за договором, внаслідок чого відсутня надмірна сплата коштів з боку позивача. Одночасно, відповідач стверджує про правомірне використання зі свого боку у розрахунках з позивачем Гкал як одиниці вимірювання обсягу спожитої теплової енергії.
За змістом письмових пояснень, що надійшли до суду 03.09.2019р., відповідач посилається на те, що у позовній заяві позивач заперечував та погоджувався з тим фактом, що він споживав теплову енергію за договором №1420006 від 05.11.2002р. у Гкал в загальному розмірі 4896,99484, підтвердженням цього факту до позовної заяви додав узгоджені між сторонами акти приймання-передавання товарної продукції за договором, відповідно до яких одиницею виміру товарної продукції є Гкал. При цьому, у вказаних поясненнях відповідач зазначив також про те, що позивач звертався з позовною заявою про стягнення надмірно сплачених коштів з відповідача за договором на постачання теплової енергії №1630113 від 05.11.2002р., за результатами розгляду справи №910/3279/19 прийняте рішення господарським судом м. Києва. Одночасно, в рішенні суду у справі №910/3279/19 суд зазначив, що позивачем спожито теплову енергію за період з 01 квітня 2015 року по 30 червня 2016 року в розмірі 4896,99484 Гкал, тобто за одним тим самим договором №142006 від 05.11.2002р. позивач під час розгляду судової справи №910/3279/19 не заперечував, що одиницею виміру поставленої продукції за спірним договором є Гкал, цей факт підтверджений судовим рішенням, яке набрало законної сили та відповідно факти установлені в ньому не потребують доведенню в силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом першої інстанції:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2019р. позовну заяву Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії залишено без руху, встановлено Житлово-будівельному кооперативу «Авіатор-15» строк для усунення недоліків - протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали шляхом конкретизування та/або обґрунтування вимог до відповідача шляхом формулювання чітких позовних вимог відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.
24.04.2019р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, за змістом якої позивачем змінено спосіб захисту порушеного права та заявлено про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 180491,09 грн.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 25.04.2019р. по справі №910/4584/19 було встановлено, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.04.2019р. відповідач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» зареєстроване за адресою (місцезнаходження): 85612, Донецька область, Мар'їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34, у зв'язку з чим, вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Донецької області.
Згідно з ухвалою від 16.05.2019р. відкрите провадження у справі №910/4584//19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 06.06.2019р. об 11.50 год.
29.05.2019р. до суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів на виконання ухвали суду від 16.05.2019р. Крім того, у вказаній заяві позивач повідомив про те, що він погоджується з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання 06.06.2019р. представники сторін не з'явились.
Ухвалою від 06.06.2019р. призначено розгляд справи №910/4584/19 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15», м.Київ до Акціонерного товариства «Київенерго», м.Курахове про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 180491,09 грн. за правилами загального позовного провадження, зі стадії: відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.07.2019 року о 12:00 год.
У підготовче судове засідання 10.07.2019р. представники сторін не з'явилися.
Ухвалою від 10.07.2019р. відкладено підготовче засідання на 30.07.2019 року об 11:40 год.
20.07.2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 17.07.2019р., заява про закриття провадження від 17.07.2019р. та клопотання від 17.07.2019р. про проведення судового засідання, призначеного на 30.07.2019 року об 11:40 год. в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 23.07.2019р. у задоволенні клопотання від 17.07.2019р. Акціонерного товариства «Київенерго», Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
29.07.2019р. на адресу суду від позивача надійшли документи, зокрема, копії платіжних доручень.
Відповідачем 30.07.2019р. на адресу суду надане клопотання про витребування у позивача первинних документів на перерахування коштів, оригіналу спірного договору з додатками, а також про продовження строку та відкладення підготовчого засідання.
В судове засідання 30.07.2019р. представники сторін не з'явилися.
Ухвалою від 30.07.2019р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №910/4584/19 на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 20.08.2019 року об 11:30 год., запропоновано позивачу направити суду відповідь на відзив протягом 7 днів з моменту його отримання, а також оригінал договору №142006 від 05.11.2002р. з усіма додатками.
16.08.2019р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 17.07.2019р. та заперечення проти задоволення заяви про закриття провадження від 17.07.2019р.
В судове засідання 20.08.2019р. позивач не з'явився, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою суду від 20.08.2019р. відкладено підготовче засідання на 05.09.2019 року о 12:15 год., позивача зобов'язано надати належним чином засвідчену копію додатку №4 до договору №1420006 від 05.11.2002р., письмово визначити остаточні позовні вимоги, які мають бути розглянуті судом (враховуючи розбіжності, викладені у позові, заяві про усунення недоліків та відповіді на відзив).
20.08.2019р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення на адресу позивача відзиву у справі з додатками до нього.
03.09.2019р. до суду від відповідача надійшли письмові пояснення від 28.08.2019р.
04.09.2019р. до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2019р.
У підготовче судове засідання 05.09.2019р. представники сторін не з'явились.
Ухвалою суду від 05.09.2018р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.09.2019 року об 11:45 год.
В судове засідання 26.09.2019р. представники сторін не з'явились, судом оголошено перерву у розгляді справи до 10.10.2019р. о 12.40 год.
В судове засідання 10.10.2019р. представник позивача не з'явився, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Наявність угоди № Р142006-10/2017 від 31.10.2017р. про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію по договору на теплопостачання №1420006 від 05.11.2002р. не свідчить про відсутність між сторонами предмету спору та жодним чином не створює наслідків закриття провадження у справі №910/4584/19. Встановлення обставин щодо значення угоди про реструктуризацію заборгованості для даної справи та надання оцінки даній угоді буде здійснено судом під час розгляду справи по суті.
З урахуванням наведеного, оскільки підстави для закриття провадження у справі відсутні, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі.
4. Встановлені судом та неоспорені сторонами обставини справи:
05.11.2002р. між сторонами був підписаний договір №1420006 на постачання теплової енергії у гарячій воді.
При цьому, судом встановлено на момент розгляду справи згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснений за запитом суду, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством «К.ЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00131305).
Отже, станом на час розгляду справи найменуванням відповідача є Акціонерне товариство «К.ЕНЕРГО», що враховується судом при вирішенні спору.
Згідно п.1.1 договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором.
При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правил), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п.2.1 договору).
Відповідно до п.п.2.2.1, 2.2.2 договору відповідач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору; підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п.3.1.7 договору.
Одночасно, позивач зобов'язується, зокрема, додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускати їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку №4 до договору (п.п.2.3.1, 2.3.2 договору).
Облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку (п.5.1 договору).
При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена абоненту, визначається енергопостачальною організацією як виняток розрахунковим способом (п.5.5 договору).
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п.8.1, 8.4 договору).
Згідно додатку №1 до договору сторонами узгоджено обсяги постачання теплової енергії абоненту, зокрема, передбачено постачання теплової енергії в гарячій воді в межах 9508 Гкал/рік, у тому числі на опалення, на гаряче водопостачання.
Додатком №4 до договору сторонами погоджено порядок розрахунків за теплову енергію, яким передбачено, що абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у міжрайонному відділенні із збуту теплової енергії №4 за адресою: вул. Строкача, буд. №9, розрахункова група, тел. 407-20-19. табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в МВРТ-4), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
У додатку №5 до договору сторонами складено та підписано схему абонентської теплотраси, що знаходиться на балансі абонента.
Згідно актів приймання-передавання товарної продукції:
- №8/2017-1420006 за серпень 2017р. відповідачем визначено кількість теплової енергії житлово-експлуатаційні організації 81,42073 Гкал, інші споживачі 0,11927 Гкал,
- №9/2017-1420006 за вересень 2017р. відповідачем визначено кількість теплової енергії житлово-експлуатаційні організації 93,24028 Гкал, інші споживачі 0,13472 Гкал,
- за жовтень 2017р. відповідачем визначено кількість теплової енергії житлово-експлуатаційні організації 210,34094 Гкал, інші споживачі 0,70207 Гкал, всього на суму 534818,98 грн.
Згідно платіжних доручень №156 від 31.10.2017р. позивачем перераховано відповідачу плату за теплову енергію за вересень 2017р. в сумі 50000,00 грн., №137 від 26.09.2017р. плату за теплову енергію за січень-вересень 2017р. в сумі 30000,00 грн., від 04.10.2017р. плату за теплову енергію за січень-вересень 2017р. в сумі 70000,00 грн., №175 від 22.11.2017р. плату за теплову енергію за жовтень 2017р. в сумі 50000,00 грн.
31.10.2017р. між сторонами підписано угоду №Р1420006-10/17 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.11.2002р. №1420006.
Згідно з умовами даної угоди позивачем визнано та підтверджено заборгованість перед теплопостачальною організацією за договором від 05.11.2002р. №1420006 на постачання теплової енергії у гарячій воді станом на 01.10.2017р. загальною сумою 710136,37 грн.
Відповідно до п.2 угоди споживач зобов'язується сплатити зазначену у п.1 цієї угоди суму заборгованості протягом жовтня 2017р.-вересня 2019р. щомісячними платежами згідно з додатком №1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця за тарифною групою з вищевказаним договором за певними реквізитами.
Споживач разом зі сплатою суми, зазначеної у п.1 цієї угоди, зобов'язується у повному обсязі оплачувати поточне споживання згідно з договором на постачання теплової енергії у гарячій воді (п.3 угоди).
У додатку №1 до угоди сторонами підписано графік погашення заборгованості позивача.
5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Згідно ст.151 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на момент підписання сторонами договору) в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ст.4 Цивільного кодексу УРСР цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов'язки. Відповідно до цього цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1, 2 ст.75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
Сторони факт укладання договору №1420006 від 05.11.2002р. не заперечують та у представлених суду заявах (відзивах, поясненнях) визнають.
При цьому, судом встановлено на момент розгляду справи згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснений за запитом суду, відповідач (ЄДРПОУ 00131305) змінив своє найменування та наразі є Акціонерним товариством “К.ЕНЕРГО” (ЄДРПОУ 00131305).
Отже, станом на час розгляду справи найменуванням відповідача є Акціонерне товариство “К.ЕНЕРГО”, що враховується судом при вирішенні спору.
Виходячи зі змісту позовної заяви, за твердженням позивача, договір №1420006 від 05.11.2002р. передбачає поставку теплової енергії для потреб опалення помешкань мешканців будинків та поставку теплової енергії у вигляді гарячої води, якщо у споживача є власний бойлер і теплова енергія використовується для нагрівання холодної води придбаної за окремим договором у відповідача, або у вигляді готового продукту, які постачає відповідач.
Як вказує позивач, у зв'язку з відсутністю власного бойлера, він отримує від відповідача гарячу воду у вигляді готового продукту.
При цьому, договір не враховує того, що якщо відбувається нагрівання холодної води, при наявності у позивача власного бойлера, то теплоносій після нагрівання холодної води в бойлері повертається до теплогенеруючої організації віддавши частину тепла нагрітій холодній воді, а коли гаряча вода постачається у вигляді готового продуту, то вся спожита вода іде до каналізації після її використання. Таким чином, у даному випадку, існує різниця у поняттях «теплова енергія» та «гаряча вода у вигляді готового продукту».
За поясненнями позивача, відповідач отримує від АК «Київводоканал» холодну воду для подальшого її нагріву, нагріває її у бойлері, який знаходиться у нього на балансі, тобто, виконує послугу з гарячого водопостачання, а потім вироблену ним послугу з ГВП продає позивачу як теплову енергію, хоча вже один раз використав теплову енергію для нагрівання холодної води і намагається цю використану теплову енергію продати ще раз, але же значно дорожче, називаючи гарячу воду у вигляді готового продукту тепловою енергією.
При цьому, внутрішньо-будинковий лічильник гарячої води обліковує одночасно яек теплову енергію в гігакалоріях, так і кількість гарячої води в метрах кубічних у випадку поставки гарячої води у вигляді готового продукту.
Постановою №872 від 04.07.2017р. Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) передбачено поставку теплової енергії для організацій, які мають свій бойлер і самі нагрівають воду, а відповідач поставляє тільки теплову енергію, одиницею розрахунків за теплову енергію є гігакалорії. ОСОБА_1 воду для послідуючого її нагрівання постачає ПрАТ «Київводоканал» за окремим договором.
Постанова №873 від 04.07.2017р. НКРЕКП передбачає поставку гарячої коди у вигляді готового продукту для населення, яке уклало з відповідачем прямі договори, одиницею розрахунків за гарячу воду є метри кубічні.
Постанова №874 від 04.07.2017р. НКРЕКП передбачає поставку гарячої води у вигляді готового продукту для потреб управителів багатоквартирних будинків, у яких немає бойлеру і які самі воду не нагрівають, а отримують її у вигляді готового продукту, одиницею розрахунків є метри кубічні.
Як вказує позивач, за період серпень 2017р. по жовтень 2017р. відповідачем було нараховано до сплати позивачем саме вартість спожитої теплової енергії у кількості 263,815 Гкал на суму 365267,69 грн.
Проте, за твердженням позивача, у спірний період він отримував від відповідача саме гарячу воду у вигляді готового продукту, внаслідок чого необхідним є застосування постанови НКРЕКП №874 від 04.07.2017р., а облік гарячої води має здійснюватися за кубічними метрами.
У зв'язку з викладеними, за розрахунком позивача, у спірний період кількість відповідних кубічних метрів гарячої води становить 2188 на суму 178015,56 грн.
При цьому, з першого листопада 2017р. мешканці ЖБК «Авіатор-15» перейшли на прямі договори з відповідачем і розраховуються за гарячу воду згідно з постановою НКРЕКП №873 від 04.07.2017р. у метрах кубічних.
Таким чином, позивачем стверджує про наявність в нього переплати за спожиту гарячу воду в період з серпня 2017р. по жовтень 2017р. на суму 187358,23 грн.
За висновками суду, враховуючи викладену вище позицію позивача та відповідні заперечення відповідача, у даному випадку між сторонами існує спір щодо визначення предмету договору №1420006 від 05.11.2002р., а саме: що отримує позивач від відповідача за договором - теплову енергію або гарячу воду як готовий продукт.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п.4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, Цивільний та Господарський кодекси України застосовуються до цивільних, господарських відносин, що виникли після набрання ними чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.
Як встановлено, відповідні господарські відносини між сторонами за договором №1420006 від 05.11.2002р. продовжили існувати після набрання чинності Цивільним та Господарським кодексами України.
За приписом ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» постачанням теплової енергії (теплопостачання) є господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
При цьому, тепловою енергією згідно з законом є товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Відповідно до частини 6 та частини 7 статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
У відповідності до ст.16 Закону України «Про теплопостачання» до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, зокрема, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; розроблення і затвердження методології (порядку) формування тарифів на теплову енергію у сфері теплопостачання для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках; встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.
Згідно зі ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Постановою від 04.07.2017р. №872 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) постановила:
« 1. Установити ПАТ «Київенерго» тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення на рівні: тариф на теплову енергію - 1153,80 грн./Гкал (без ПДВ) (у тому числі паливна складова, решта витрат, крім паливної складової) за такими складовими: тариф на виробництво теплової енергії - 1041,65 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на транспортування теплової енергії - 108,35 грн./Гкал (без ПДВ); тариф на постачання теплової енергії - 3,80 грн./Гкал (без ПДВ)».
Постановою від 04.07.2017р. №873 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 31.03.2015р. №1171 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року №1171» НКРЕКП внесено такі зміни: «підпункт 85 пункту 1 викладено у такій редакції: ПАТ «Київенерго» зі структурою, наведеною в додатку 85 до цієї постанови: з централізованого опалення: для абонентів житлових будинків з будинковими та квартирними приладами обліку теплової енергії - 1414,45 грн./Гкал, з урахуванням ПДВ; без будинкових та квартирних приладів обліку - 32,91 грн. за 1 кв.м. за місяць протягом періоду надання послуги з централізованого опалення з урахуванням ПДВ, з централізованого постачання гарячої води: в залежності від підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води».
Постановою від 04.07.2017р. №874 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 31.03.2015р. №1169 «Про встановлення тарифів на послугу з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків» НКРЕКП внесено такі зміни: «підпункт 21 пункту 1 викладено у такій редакції: ПАТ «Київенерго» зі структурою, наведеною в додатку 21 до цієї постанови: в залежності від підключення рушникосушильників до систем централізованого постачання гарячої води.
При цьому, постановами НКРЕ від 31.03.2015р. №1169 було встановлено тарифи на послугу з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків, а постановою від 31.03.2015р. №1171 - тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг.
Таким чином, фактично:
- постановою НКРЕКП від 04.07.2017р. №872 встановлено тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго»;
- постановою НКРЕ від 31.03.2015р. №1171 з урахуванням постанови №873 від 04.07.2017р. встановлено тарифи ПАТ «Київенерго» на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг;
- постановою НКРЕ від 31.03.2015р. №1169 з урахуванням постанови №874 від 04.07.2017р. встановлено тарифи ПАТ «Київенерго» на послугу з централізованого постачання гарячої води для потреб управителів багатоквартирних будинків.
Позивач, з урахуванням пояснень, які були викладені вище, посилається на ті обставини, що максимальна температура води, яка поступає мешканцям ЖБК «Авіатор-15» після нагрівання в бойлері, який належить відповідачу, не перевищує 60 градусів Цельсія і не може внаслідок невисокої температури, бути теплоносієм. Зазвичай температура теплоносія повинна бути більшою ніж 80 градусів по Цельсію. Лічильники гарячої води мешканців будинку обліковують спожиту ними гарячу воду виключно у метрах кубічних.
Суд вказані твердження відповідача щодо фактичного отримання в межах договору №1420006 від 05.11.2002р. гарячої води як готового продукту, а не теплової енергії, не приймає.
Зокрема, за висновками суду, предметом договору №1420006 від 05.11.2002р. визначено саме постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на опалення в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року.
При цьому, у п.5.1 договору сторонами передбачено облік споживання саме теплової енергії.
Пункти 2.3.1, 2.3.4, 2.3.9, 2.3.10-2.3.21, розділи 3.1, 4, 6.1, додаток №4 до договору також містять у собі умови щодо постачання саме теплової енергії відповідачем позивачу.
Доказів внесення сторонами змін до договору щодо визначення іншого предмету матеріали справи не містять.
Щодо неналежної температури теплоносія, про наявність чого стверджує позивач в обґрунтування факту отримання від відповідача виключно гарячої води, суд виходить з тих обставин, що неналежне виконання однією із сторін своїх зобов'язань, зокрема, в частині дотримання якості товару, не змінює відповідний предмет договору.
Згідно закону теплоносієм є рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках. Тобто, постачання відповідачем теплоносія за меншою температурою не є свідченням того, що фактично відповідачем не здійснюється постачання теплової енергії.
Одночасно, за умовами п.3.2.1 договору позивачеві надане право вимагати від відповідача виконання умов цього договору.
Суд також приймає до уваги ті обставини, що за наданими до справи матеріалами до спірного періоду (серпень-жовтень 2017р.) сторонами при проведенні розрахунків застосовувався саме облік теплової енергії за Гкал.
Так, Житлово-будівельний кооператив "АВІАТОР-15" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення суми надмірно сплачених коштів в розмірі 935464,86 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на наявність переплати за договором №1420006 на постачання теплової енергії від 05.11.2002р. у розмірі 993 654,21 грн. за період з 01.04.2015р. по 30.06.2016р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.07.2019р. у справі №910/3279/19 позов задоволено повністю: стягнуто з Акціонерного товариства "Київенерго" на користь Житлово-будівельного кооперативу "АВІАТОР-15" суму надмірно сплачених коштів у розмірі 993654,21 грн. та судовий збір у сумі 14904,81 грн.
При цьому, самим позивачем при розрахунку суми заборгованості застосовувалася вартість 1 Гкал теплової енергії, а не кубічного метру гарячої води.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» заява № 52854/99, «Устименко проти України» (заява № 32053/13).
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» (заява № 48553/99) зазначено: «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів».
Оскільки, рішенням господарського суду міста Києва у справі №910/3279/19 від 24.07.2019р. задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення надмірно сплачених коштів за отриману теплову енергію, то суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про відсутність правових підстав для визначення спожитої позивачем в період з серпня по жовтень 2017р. послуги як отримання гарячої води у кубічних метрах.
Доказів внесення сторонами змін до договору, укладення додаткових угод щодо предмету даного договору матеріали справи не містять.
Ухвалення НКРЕ постанов від 04.07.2017р., якими було змінено тарифи ПАТ «Київенерго» в залежності від виду послуги та отримувача цієї послуги, само по собі не змінює умов відповідного договору щодо визначення виду послуги.
Крім цього, підписуючи угоду № Р 142006-10/2017 від 31.10.2017р. про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію по договору на теплопостачання №1420006 від 05.11.2002р., позивач також не заперечував та не оспорював розмір заборгованості за теплову енергію, яка була розрахована згідно вартості 1 Гкал, а не з 1 метру кубічного за гарячу воду.
За таких обставин, виходячи з того, що сторонами у договорі №1420006 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.11.2002р. було узгоджено постачання саме теплової енергії, враховуючи, що будь-яких змін до договору не вносилось, відсутні й відповідні підстави для визначення вартості наданих відповідачем послуг за спірний період виходячи з вартості 1 кубічного метру згідно постанови НКРЕ №874 від 04.07.2017р.
Таким чином, враховуючи викладене, позов про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів в сумі 187358,23 грн. підлягає залишенню без задоволення.
Судовий збір підлягає віднесенню на позивача.
Як встановлено, під час направлення позову до господарського суду міста Києва позивачем платіжними дорученнями №175 від 17.12.2018р., №245 від 09.04.2019р. було сплачено судовий збір в сумі 2707,37 грн.
Після неодноразового викладення позовних вимог у різних редакціях, згідно з заявою, що надійшла до господарського суду Донецької області 04.09.2019р., позивачем остаточно заявлені вимоги про стягнення з відповідача надмірно сплачених коштів в сумі 187358,23 грн.
Згідно з п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у розмірі 2810,37 грн.
Таким чином, стягненню з позивача на користь державного бюджету України підлягає судовий збір в сумі 103,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 86, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15», м.Київ до Акціонерного товариства «К.ЕНЕРГО», Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 187358,23 грн.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15», м.Київ (03179, м. Київ, вул. Академіка Єфремова, буд. 17, р/р НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/0124, АТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 322669, ЄДРПОУ 23699445) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 103,00 грн.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ЄДРПОУ 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/ - 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (EAП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 31211256026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Боржник: Житлово-будівельний кооператив «Авіатор-15» (03179, м. Київ, вул. Академіка Єфремова, буд. 17, р/р НОМЕР_1 в ТВБВ №10026/0124, АТ «Ощадбанк», м. Київ, МФО 322669, ЄДРПОУ 23699445).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 10.10.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 10.10.2019р.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Г.В. Левшина