07.10.2019 Справа № 904/5897/18
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Грачов А.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Ольховська А. М., довіреність №17/26/1478 від 13.08.2019, головний спеціаліст;
від відповідача: Лісовий Д.О., договір №1 від 14.01.2019, адвокат;
від позивача: Люта О. В., довіреність №17/26/4299 від 28.12.2018, головний спеціаліст;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича про відвід головуючого судді Широбокової Л.П. за апеляційною скаргою Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі №904/5897/18 (суддя Соловйова А.Є., повна ухвала складена 04.03.2019)
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 153 448,44 грн
У грудні 2018 року Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича заборгованості з орендної плати за користування землею у сумі 153 448,44 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення дії договору №140 від 29.12.2007 з врахуванням додаткових угод від 05.03.2008 та від 23.04.2010 Відповідач не повернув земельну ділянку, продовжує її фактично безпідставно використовувати та відповідно до п. 21 договору повинен сплатити орендну плату за час фактичного використання земельної ділянки з 01.01. по 31.12.2016.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 провадження у справі №904/5897/18 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України з посиланням на те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства за суб'єктним складом.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Криворізька міська рада, яка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, просила ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі №904/5897/18.
Під час розгляду справи 07.10.2019 від Фізичної особи - підприємця Штефана Владислава Олександровича до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про відвід головуючого судді Широбокової Л.П. Заява обґрунтована тим, що суддя Широбокова Л.П. має особисте упереджене ставлення до Відповідача, що вбачається із ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2019 у справі №904/8122/17, якою задоволено заяву колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В. про самовідвід від розгляду справи №904/8122/17. Вважає, що при розгляді справи №904/8122/17 суддя Широбокова Л.П. заявила про те, що через своє особисте негативне ставлення до Штефана В.О. вона не може неупереджено чи об'єктивно розглянути цю справу. Заяви про самовідвід у справі №904/5897/17 суддею Широбоковою Л.П. подано не було, не зважаючи на те, що обставини, які стосувалися неприязних відносин так і не припинилися. Враховуючи викладене, заявник вважає, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Частинами 2-4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як вбачається з тексту заяви про відвід головуючого судді Широбокової Л.П. від 07.10.2019, вона нормативно обґрунтована посиланням на п. п. 3,5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, а саме: заінтересованість судді у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, заявником не зазначено підстав, які можуть свідчити про заінтересованість (пряму або побічну) судді Широбокової Л.П. у результаті розгляду справи.
Щодо наявності, на думку Відповідача, неприязних відносин до нього з боку судді Широбокової Л.П. суд зазначає наступне.
Як вбачається з ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2019 у справі №904/8122/17 колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В. було заявлено самовідвід, який зазначеною ухвалою задоволений.
Підставою для заявлення самовідводу у справі №904/8122/17 стало те, що Позивач у заявах про відвід та у судових засіданнях безпідставно ображав суддів, допускав висловлювання, що порочать їх честь і гідність, звинувачував головуючу суддю у тяжких злочинах - державній зраді та винесенні завідомо неправосудних рішень, всіляко намагаючись викликати у суддів негативне ставлення до себе.
У зв'язку з тим, що в подальшому на цій підставі ФОП Штефан В.О. може стверджувати, що рішення у справі винесено упередженим та необ'єктивним судом, за для уникнення цього, на підставі ст. 35 ГПК України судом у справі №904/8122/17 (головуючий суддя Широбокова Л.П., суддя Подобєд І.М., Орєшкіна Е.В.) заявлено про самовідвід.
Отже, самовідвід у справі №904/8122/17 був заявлений колегією суддів не внаслідок негативного ставлення до ФОП Штефан В.О. , а для уникнення сумнівів в неупередженості суду.
Таким чином, заявник на власний розсуд тлумачить ухвалу суду від 03.07.2019 у справі №904/8122/17, жодних доказів щодо наявності неприязних відносин суду до нього ним не надано.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що наведені апелянтом підстави для відводу судді Широбокової Л.П. не свідчать про її неупередженість та необ'єктивність та не можуть бути підставами для її відводу відповідно до ст. 35 ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що Відповідачем у справі №904/5897/18 неодноразово безпідставно заявлялися відводи членам колегії, які були визнані необґрунтованими та у задоволенні яких було відмовлено:
- 22.04.2019 головуючому судді Широбоковій Л.П., який був визнаний необґрунтованим ухвалами суду від 23.04.2019, від 25.04.2019;
- 22.05.2019 головуючому судді Широбоковій Л.П. та судді Подобєду І.М., який був визнаний необґрунтованим ухвалами суду від 22.05.2019, від 24.05.2019;
- 10.06.2019 головуючому судді Широбоковій Л.П., який був визнаний необґрунтованим ухвалами суду від 10.06.2019, від 12.06.2019.
Згідно статті 129 Конституції України до основних засад судочинства, зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами ч.2 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до вимог ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з матеріалами цієї справи, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі №904/5897/18 було відкрито 01.04.2019, але до даного часу, у тому числі у зв'язку із діями Відповідача щодо заявлення безпідставних відводів, розгляд скарги не здійснений.
Згідно ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Пунктом 10 ч.3 ст. 2 ГПК України визначено, що основними засадами господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом.
Окрім того, за вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом у продовж розумного строку.
Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Судом апеляційної інстанції в ухвалі від 12.06.2019 було звернуто увагу Відповідача, що його дії під час розгляду справи, які виявилися у безпідставно заявлених відводах, не відповідають завданням господарського судочинства і свідчать про неналежне користування ним наданими йому правами, намагання затягнути розгляд справи в апеляційному суді.
Водночас, не зважаючи на викладене, Відповідач продовжує здійснювати дії по затягуванню розгляду справи.
Навмисне затягування судового розгляду є неприпустимим.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи за практикою ЄСПЛ є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України", заява N 36655/02, рішення від 08.11.2005, пункти 66, 69).
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.
Отже, дії Відповідача у справі №904/5897/18 щодо подання четвертої заяви про відвід головуючого судді Широбокової Л.П. від розгляду справи №904/5897/18 апеляційним судом визнаються зловживанням процесуальними правами, що направлені на затягування розгляду справи, тому така заява відповідно до ч.3 ст. 43 ГПК України залишається судом без розгляду.
Керуючись ст. ст. 35, 43, 234, 281 ГПК України, суд, -
Визнати подання Фізичною особою-підприємцем Штефан Владиславом Олександровичем заяви про відвід головуючого судді Широбокової Л.П. від розгляду апеляційної скарги Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі №904/5897/18 зловживанням процесуальними правами.
Заяву Фізичної особи - підприємця Штефан Владислава Олександровича про відвід головуючого судді Широбокової Л.П. від розгляду апеляційної скарги Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 у справі №904/5897/18 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку окремо від рішення суду.
Повна ухвала складена 10.10.2019.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Е.В. Орєшкіна