проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про повернення апеляційної скарги
"10" жовтня 2019 р. Справа №905/1054/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М», м.Дніпро, (вх.№2916Д/1-40) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року по справі №905/1054/18,
за позовом Національного банку України, м.Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватофіс», м.Дніпро,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», м.Київ,
про звернення стягнення на предмет іпотеки,-
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року у справі №905/1054/18 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Курило Г.Є., суддя Сковородіна О.М., суддя Шилова О.М.) позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайлон» і додані до неї документи повернуто без розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, просить її скасувати та передати позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову ТОВ «Тайлон» і додані до неї документи у справі №905/1054/18 на розгляд суду першої інстанції.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» зазначає, що права заявника за даним позовом порушені у зв'язку з тим, що ТОВ «Зернопоставка-М» є іншим учасником ТОВ «Приватофіс» (відповідача за первісним позовом), що свідчить про істотну участь як у господарській діяльності так і під час виконання ТОВ «Приватофіс» зобов'язань за договорами, у тому числі за договорами іпотеки.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року по справі №905/1054/18 залишено без руху з посиланням на те, що апелянтом в порушення п.2, п.3 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також доказів надсилання копії скарги сторонам у справі. Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Повідомлено заявнику, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Крім того, роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що наслідки не усунення недоліків, визначених ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260 та 261 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено Східним апеляційним господарським судом, вищевказана ухвала була направлена апелянту рекомендованим листом (6102229704841) за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і апеляційній скарзі. Проте, згідно відомостей з офіційного сайту «Укрпошта» - «Пошук поштових відправлень», відповідне поштове відправлення не вручене під час доставки: інші причини.
Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апелянт належним чином повідомлений про залишення його скарги без руху.
Статтею 9 Конституції передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов'язки цивільного характеру.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).
Отже, апелянт повинен проявляти зацікавленість щодо поданої ним апеляційної скарги. Однак протягом тривалого часу (з моменту подання апеляційної скарги та станом на момент винесення даної ухвали) заявник апеляційної скарги такої зацікавленості не проявляє.
Крім того, відповідна ухвала суду від 23.09.2019 року по справі №905/1054/18 розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет.
Відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України «Про доступ до судових рішень» (який набрав чинності з 01.06.2006 року). Статтями 2, 4 вказаного Закону встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При цьому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала суду від 23.09.2019 року про залишення апеляційної скарги без руху розміщена на сайті 24.09.2019 року.
Проявивши належну обачність Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» могло дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, цілодобовою та безкоштовною, про рух справи №905/1054/18 та про винесення ухвали від 23.09.2019 року, тому міг усунути виявлені судом недоліки своєї апеляційної скарги у встановлений строк.
Також, апелянт не був позбавлений можливості скористатися своїм правом подавати заяви з процесуальних питань та відповідні докази в електронному вигляді за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, як і отримувати процесуальні документи в електронному вигляді, для чого зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua. у встановленому порядку.
Проте, станом на 08.10.2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» не усунуто недоліки поданої ним апеляційної скарги у строк встановлений судом.
Відповідно до пункту 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За змістом ч.ч. 4, 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
За приписами ч.ч. 6, 7, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, з огляду на не усунення Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М» недоліків поданої ним апеляційної скарги у строк встановлений судом, вона з огляду на приписи ст. 260 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню заявнику.
01.10.2019 року від позивача у справі - Національного банку України, надійшло клопотання (вх.№9289), в якому просить:
- визнати подання ТОВ «Зернопоставка-М» апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 02.05.2019 року у справі №905/1054/18 зловживанням процесуальними правами;
- застосувати до ТОВ «Зернопоставка-М» захід процесуального примусу у вигляді штрафу та стягнути в дохід державного бюджету з ТОВ «Зернопоставка-М» штраф у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, враховуючи також критерії оцінки розумності тривалості судового провадження у відповідності зі встановленою практикою Європейського суду з прав людини (п.37 рішення «Красношапка проти України», п.13 рішення «Савенкова проти України», п.29 рішення «Папазова та інші проти України»), які включають в себе не тільки складність справи, предмет спору, але й поведінку сторін та дії суду.
Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Колегія суддів відзначає, що визнання зловживанням стороною процесуальними правами є правом суду, яким користується на власний розсуд з урахуванням дослідження обставин справи.
Слід відмітити, що колегія суддів не вбачає підстав для визнання дій ТОВ «Зернопоставка-М» зловживанням процесуальними правами і застосування до нього заходів процесуального примусу, передбачених ст. 132 Господарського процесуального кодексу України.
На думку колегії суддів, наразі неприпустимим є визнання дій по зверненню до суду з апеляційною скаргою як зловживання процесуальними правами. При цьому, матеріали справи не свідчать, що ТОВ «Зернопоставка-М» вчиняє такі дії систематично про що наголошує позивач.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Повернути апеляційну скаргу заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопоставка-М».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток заявнику: матеріали апеляційної скарги на 8 арк. у тому числі поштовий конверт на 1 арк.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов