вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" жовтня 2019 р. Справа№ 925/1242/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Верховця А.А.
за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В.
у присутності представників сторін:
від ФОП Костогриза О.П.: Шульгін Є.Г. - довіреність № 1-1120 від 15.04.19
ліквідатор, арбітражний керуючий Лойфера А.Е. - посвідчення №26 від 06.03.13
розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року
у справі № 925/1242/15 (суддя Боровик С.С.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича
до 1. Першої української міжрегіональної товарної біржі
2. ОСОБА_1
3. ОСОБА_2
4. Арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича
про визнання результатів аукціону та свідоцтва про придбання майна з аукціону від 03.10.2018 року недійсними
у справі № 925/1242/15
за заявою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління
ДФС у Черкаській області
до Фізичної особи-підприємця Костогриза Олександра Петровича
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у справі № 925/1242/15 позов задоволено. Визнано недійсними результати аукціону, які проводились 06.06.2018 року Першою українською міжрегіональною товарною біржею відносно майна ФОП Костогриза О.П. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про придбання майна з аукціону серія та номер 3489, виданого 03.10.2018 року на ім'я ОСОБА_1 Здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Лойфер А.Е. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП Костогриза О.П. відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Грек Б.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2019 року, з урахуванням ухвали від 04.09.2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лойфера А.Е. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у справі №925/1242/15 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.
Відповідно до відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні, скаржник отримав копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 28.08.2019 року.
30.08.2019 року, згідно відмітки на конверті, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 19.08.2019 року подано квитанцію про доплату судового збору у розмірі 2 881,50 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Грека Б.М. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019 року для розгляду справи № 925/1242/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Верховець А.А.
Ухвалою суду від 04.09.2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 19.09.2019 року, вищевказаною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Лойфера А.Е. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у справі №925/1242/15, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 03.10.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2019 для розгляду справи № 925/1242/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Верховець А.А., Отрюх Б.В.
Ухвалою суду від 03.10.2019 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №925/1242/15 за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Лойфера А.Е. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року.
Скаржник в судовому засіданні 03.10.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ФОП Костогриза О.П. відмовити.
Представник боржника в судовому засіданні проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.
У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
03.10.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду першої інстанції у даній справі - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/1242/15 про банкрутство ФОП Костогриза О.П.
Постановою господарського суду Черкаської області від 12.08.2015 року боржника визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лойфера А.Е.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2016 року продовжено ліквідаційну процедуру на шість місяців на період з 24.11.2016 року по 24.05.2017 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.07.2017 року продовжено ліквідаційну процедуру на шість місяців на період з 04.07.2017 року по 04.01.2018 року.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.08.2018 року зобов'язано ліквідатора Лойфера А.Е. виконувати повноваження ліквідатора банкрута до прийняття судом рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі.
06.06.2018 року відбувся аукціон з продажу майна ФОП Костогриза О.П., а саме нежитлового приміщення в нежитловій будівлі (літ. Т-1) з прибудовою (літ. Т) в АДРЕСА_2 колісного транспортного засобу ГАЗ 330232-414 та колісного транспортного засобу ГАЗ 3302, проведений Першою Українською міжрегіональною Товарною біржею.
За результатами аукціону згідно протоколу №18/12б та №18/11б від 06.06.2018 року переможцем аукціону визнано ОСОБА_2 ,згідно протоколу №18/10б від 06.06.2018 року переможцем аукціону визнано ОСОБА_1 ..
У подальшому, 03.10.2018 року з ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, предметом якого є передача у власність нежитлового приміщення в нежитловій будівлі (літ. Т-1) з прибудовою (літ. Т) загальною площею 216,1 м2 за адресою АДРЕСА_2 ; підписано акт приймання-передачі об'єкту аукціону від 03.10.2018 року; видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.10.2018 року.
13.02.2019 року до господарського суду надійшла заява ФОП Костогриз О.П. про визнання недійсними результатів аукціону, проведеного 06.06.2018 року Першою Українською міжрегіональною Товарною біржею відносно майна боржника та визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з аукціону виданого 03.10.2018 року на ім'я ОСОБА_1 ..
В обґрунтування поданої заяви ФОП Костогриз О.П. посилається на те, що заявка на аукціон подана ліквідатором після закінчення строку своїх повноважень; зміст оголошення, розміщеного на сайті Міністерства юстиції України від 07.05.2018 року не відповідає вимогам статті 59 Закону про банкрутство; організатор аукціону, всупереч вимог статті 58 Закону про банкрутство, письмово не повідомив про проведення аукціону власника майна - Костогриза О.П .
Крім того, за твердженням заявника, переможцем аукціону по 2 лотах (колісні транспортні засоби) є ОСОБА_2 , який працює з Лойфером А.Е. в одній компанії ТДВ «Інтер-Риск Україна», в 2016 році Лойфером А.Е. на ім'я ОСОБА_2 видавалось доручення представляти інтереси ліквідатора, що свідчить про заінтересованість ліквідатора із переможцем спірного аукціону.
За наслідками розгляду заявлених вимог, ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у справі №925/1242/15 позов задоволено. Визнано недійсними результати аукціону, які проводились 06.06.2018 року Першою українською міжрегіональною товарною біржею відносно майна ФОП Костогриза О.П . Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про придбання майна з аукціону серія та номер 3489, виданого 03.10.2018 року на ім'я ОСОБА_1 Здійснено розподіл судових витрат.
Ухвала суду першої інстанції мотивована порушенням організатором аукціону ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство щодо письмового повідомлення власника майна боржника про проведення аукціону.
Інші доводи заявника місцевим господарським судом відхилено як безпідставні, необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів, переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання спірного аукціону недійсними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані у судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.
При розгляді заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута судом повинні бути досліджені обставини порядку його організації та проведення, як того вимагають стаття 20, Розділи ІІІ, ІV Закону про банкрутство.
Отже, до предмету доказування недійсності результатів аукціону входить встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону); щодо особливостей укладення договору на аукціоні (стаття 50 Закону); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону); порядку проведення аукціону (статті 64-68 Закону).
Між тим, порушення порядку організації будь-якого з вказаних елементів доказування, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому.
А тому, вирішуючи спір щодо визнання результатів аукціону з продажу майна банкрута недійсними, суд має встановити факт дотримання порядку його проведення на кожному з таких елементів. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі № 22/63б, від 17.05.2018 року у справі № 905/3594/15).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону про банкрутство, організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
Таким чином, на підставі наведеної статті, організатор аукціону - Перша українська міжрегіональна товарна біржа зобов'язана була повідомити ФОП Костогриза О.П. , як власника майна, про проведення аукціону, проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, зазначена вимога Закону не виконана, оскільки матеріали справі доказів зворотнього не містять.
Посилання апелянта на те, що саме ліквідатор є особою, яка з моменту визнання боржника банкрутом стала власником майна банкрута, є безпідставним з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
В силу ч. 2 ст. 41 Закону, ліквідатор з дня свого призначення в тому числі, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута тощо.
Таким чином, з моменту визнання боржника банкрутом, функції щодо управління та розпорядження майном боржника, яке включено до ліквідаційної маси банкрута, є виключною компетенцією ліквідатора.
Разом з тим, визнання фізичної особи-підприємця банкрутом, відкриття щодо нього ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора не позбавляє вказану фізичну особу права власності на відповідне майно до його продажу на аукціоні в межах справи про банкрутство згідно положень Закону, як наслідок не нівелює обов'язку організатора повідомити Костогриза О.П. як власника майна про проведення аукціону.
Доводи ліквідатора про відсутність обов'язку організатора аукціону згідно умов Договору про проведення аукціону від 16.01.2017 року письмово повідомляти Костогриза О.П. про проведення аукціону, судом відхиляються, оскільки такий обов'язок передбачений нормою ст. 58 Закону про банкрутство і не може бути змінений за домовленістю сторін умовами відповідного договору.
Крім того, досліджуючи питання законності проведення спірного аукціону, судом апеляційної інстанції встановлено також інші підстави для визнання його результатів недійсними.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно ч.1 ст.42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Частиною 1 статті 43 Закону про банкрутство визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 44 вказаного закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.
Таким чином, до обов'язків ліквідатора входить самостійне вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та здійснення необхідних дій, що створюють можливість наповнення ліквідаційної маси банкрута для повного задоволення вимог кредиторів, а відповідний продаж майна банкрута можна здійснити лише після проведення належної інвентаризації майна банкрута та його оцінки.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи протоколу комітету кредиторів боржника від 18.03.2019 року, у боржника наявна дебіторська заборгованість перед ТОВ «Лейс», яку боржник намагався самостійно стягнути поза межами ліквідаційної процедури у справі про банкрутство.
Так, ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.11.2018 року у справі № 925/1879/15, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 року та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2019 року, за наслідками нового розгляду справи позов ФОП Костогриза О.П. до ТОВ «Лейс» про стягнення 1 734 892,20 грн. було залишено без розгляду з підстав відсутності у позивача права підпису відповідного позову, оскільки таке право з моменту визнання ФОП Костогриза О.П. банкрутом належало ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Лойферу А.Е.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається із судових рішень у справі № 925/1879/15, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідний позов ФОП Костогриза О.П . до ТОВ «Лейс» про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім своїх обов'язків за договором будівельного підряду № 1 від 21.06.2012 року було заявлено у листопаді 2015 року.
При цьому, ФОП Костогриза О.П. визнано банкрутом та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Лойфера А.Е. ще 12.08.2015 року згідно постанови господарського суду Черкаської області.
Судом також встановлено, що у червні 2018 року, до дати проведення спірного аукціону, ліквідатор банкрута звернувся до суду із клопотанням № 02-02/19 від 05.06.2018 року, в якому повідомив про задоволення позовних вимог ФОП Костогриза О.П. до ТОВ «Лейс» у повному обсязі та стягнення відповідної заборгованості згідно рішення Господарського суду Черкаської області від 29.12.2017 року у справі № 925/1879/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 року, що свідчить про обізнаність ліквідатора з відповідним спором щодо наявності дебіторської заборгованості.
Отже, ліквідатор банкрута протягом тривалого часу з моменту його призначення та до проведення спірного аукціону мав можливість здійснити аналіз первинної та бухгалтерської документації щодо виявлення дебіторської заборгованості, вжити самостійних заходів по її стягненню та включенню до ліквідаційної маси боржника.
Разом з тим, дебіторську заборгованість до складу ліквідаційної маси банкрута не включено та на продаж на спірному аукціоні не було виставлено, що вбачається із заявки ліквідатора від 15.01.2018 року на проведення аукціону.
Окрім наведеного, судом встановлено, що ані станом на дату прийняття оскаржуваної ухвали, ані на дату проведення судового засідання суду апеляційної інстанції, ліквідатором не вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості на користь боржника.
Згідно пояснень ліквідатора в судовому засіданні 03.10.2019 року, ним буде ініційовано відповідний позов про стягнення з ТОВ «Лейс» дебіторської заборгованості лише після передачі йому боржником відповідної первинної документації.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про порушення ліквідатором ч. 1 статті 42 Закону про банкрутство щодо не включення до складу ліквідаційної маси наявної у боржника дебіторської заборгованості і, як наслідок, передчасність проведення спірного аукціону з наведених підстав.
Більш того, загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами згідно реєстру вимог кредиторів (ДПІ у м. Черкасах - 518 987,05 грн. та УПФ України в м. Черкасах - 13 540,80 грн.), з урахуванням заборгованості перед ліквідатором за виконання ним своїх обов'язків ( 221 507,60 грн.), складає у сукупності 754 035,45 грн.
Як встановлено судом, в матеріалах справи міститься проект мирової угоди, підписаний сторонами та схвалений комітетом кредиторів боржника (протокол комітету кредиторів № 7 від 18.03.2019 року), згідно умов якої зобов'язання щодо погашення всіх кредиторських вимог боржника та грошової винагороди ліквідатора добровільно бере на себе третя особа - ТОВ «Лейс», після чого зобов'язання третьої особи перед боржником за договором будівельного підряду № 1 від 21.06.2012 року припиняються в повному обсязі, без претензій зацікавлених осіб.
Водночас, наявна дебіторська заборгованість боржника за невиконання ТОВ «Лейс» наведеного Договору згідно позовних вимог ФОП Костогриза О.П. до ТОВ «Лейс» складає 1 734 892,20 грн.
Судова колегія також бере до уваги, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.12.2017 року у справі № 925/1879/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 року, позов ФОП Костогриза О.П. до ТОВ «Лейс» задоволено повністю та присуджено до стягнення на користь ФОП Костогриза О.П. 811 701,50 грн. заборгованості по оплаті будівельних робіт, 79 277,39 грн. заборгованості по оплаті поставки будівельних матеріалів, 62 852,00 грн. пені; 127 573,35 грн. 3% річних та 653 764,39 грн. - інфляційних втрат.
При цьому, судова колегія враховує, що хоча відповідні судові рішення і були скасовані з процесуальних підстав у зв'язку із відсутністю у позивача права підпису відповідного позову, що в подальшому слугувало для залишення даного позову без розгляду, однак судами було досліджено первинні документи, зазначено про доведеність заявлених вимог наявними доказами та встановлено наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі на суму 1 734 892,20 грн.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що у разі звернення ліквідатора банкрута з аналогічним позовом до ТОВ «Лейс» про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім своїх обов'язків за договором будівельного підряду № 1 від 21.06.2012 року і задоволення судом заявлених вимог у повному обсязі, то в подальшому можливе повне погашення кредиторської заборгованості ФОП Костогриза О.П. в межах справи про банкрутство без проведення аукціону з продажу його майна, як наслідок, досягнення основної мети Закону про банкрутство, а саме відновлення платоспроможності та господарської діяльності боржника.
Посилання скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема розгляд заяви ФОП Костогриза О.П. за наявності підстав для її повернення з огляду на несплату судового збору у встановленому законом розмірі, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на таке.
Відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, ставка судового збору за подання заяв про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство, в тому числі заяв про визнання недійсними аукціону та результатів аукціону, визначена підпунктом 10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір". (Аналогічна позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі №05/5026/1980/2012).
Відповідно до пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 названого Закону за подання до господарського суду заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Таким чином, за подання даної заяви про визнання недійсними результатів спірного аукціону ФОП Костогриза О.П. повинен був сплатити 3 842,00 грн. судового збору.
Разом з тим, до позовної заяви боржником було подано лише докази сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн., що стало наслідком зобов'язання боржника здійснити доплату судового збору на суму 1 921,00 грн. ухвалами суду першої інстанції від 13.05.2019 року та 04.06.2019 року.
При цьому, на переконання колегія суддів, встановлення факту недоплати судового збору під час розгляд позовної заяви та прийняття судового рішення по суті спору не є підставою для його скасування в апеляційному порядку, оскільки суд не позбавлений можливості стягнути недоплачену суму судового збору за результатами розгляду заявлених вимог.
В судовому засіданні 10.07.2019 року заяву ФОП Костогриза О.П. було розглянуто по суті та винесено ухвалу про задоволення заявлених вимог у повному обсязі, отже, у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3 842,00 грн. повинен бути покладений на ліквідатора та організатора аукціону у рівних частинах шляхом їх стягнення на користь ФОП Костогриза О.П. по 1 921,00 грн.
Разом з тим, оскільки заявником не було доплачено судовий збір, а судове рішення прийнято на його користь, то дослідивши матеріали справи на предмет правомірності розподілу судових витрат, наведених у резолютивній частині оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає поручень судом першої інстанції норм процесуального права та погоджується з місцевий судом про доцільність стягнення з ліквідатора та організатора аукціону по 960,50 грн. на користь ФОП Костогриза О.П. та по 960,50 грн. в дохід держаного бюджету України.
Враховуючи встановлені вище обставини, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Черкаської області про визнання недійсними результатів спірного аукціону прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається.
Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Лойфера Антона Едуардовича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у справі № 925/1242/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.07.2019 року у справі № 925/1242/15 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
4. Справу повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови підписано 10.10.2019 року
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
А.А. Верховець