9 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 293/1516/18
провадження № 51-3386 впс 19
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Житомирського апеляційного суду про направлення матеріалів провадження № 12018060310000239 щодо обвинуваченого за ч. 2 ст. 153 Кримінального кодексу України (далі - КК) ОСОБА_4 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2019 року з указаного суду апеляційної інстанції до іншого,
До Верховного Суду (далі - Суд) в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло подання Житомирського апеляційного суду про направлення згаданого провадження з цього суду до іншого.
Подання мотивовано тим, що неможливо утворити склад суду для апеляційного розгляду.
Учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про час та місце розгляду подання, проте вони в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду питання. Клопотань про відкладення розгляду подання не надходило.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, наведені в поданні та додані до нього матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що подання підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.
Як убачається з наданих матеріалів, до Житомирського апеляційного суду для розгляду в порядку апеляційної процедури надійшли матеріали провадження щодо ОСОБА_4 за скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2019 року про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
У матеріалах провадження містяться фактичні дані на підтвердження аргументів у поданні щодо неможливості утворити склад суду за правилами ст. 31 КПК з огляду на приписи ст. 76 цього Кодексу.
Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року свідчить про те, що визначення складу колегії суддів для розгляду вказаних матеріалів не відбулося через відсутність потрібної кількості суддів.
Згідно з даними, що містяться у провадженні та відображені у звіті про неможливість розподілу справи між суддями, у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду правосуддя здійснюють вісім суддів, шестеро з яких раніше брали участь у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 під час досудового розслідування. У зв'язку з цим у Житомирському апеляційному суді відсутня необхідна кількість суддів для розподілу згаданого провадження, що унеможливлює утворення складу суду для апеляційного розгляду.
Крім того, як убачається з наявної у Верховному Суді інформації, станом на 9 жовтня 2019 року кількість суддів у судовій палаті з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду не змінилася.
З урахуванням викладеного та положень ст. 34 КПК колегія суддів вважає за необхідне задовольнити подання Житомирського апеляційного суду і направити матеріали провадження № 12018060310000239 до Вінницького апеляційного суду як найбільш територіально наближеного.
Керуючись ст. 34 КПК, колегія суддів
Подання Житомирського апеляційного суду задовольнити.
Матеріали провадження № 12018060310000239 щодо обвинуваченого за ч. 2 ст. 153 КК ОСОБА_4 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської областівід 20 вересня 2019 року направити до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3