Ухвала
09 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 317/1956/18
провадження № 61-17590ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 06 вересня 2005 року між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №09/2005/0499Фжк, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 7 000 дол. США, строком до 20 серпня 2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % річних.
В забезпечення виконання умов кредитного договору 06 вересня 2005 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно якого вона зобов'язалась нести солідарну відповідальність перед Банком за невиконання зобов'язань ОСОБА_1
У зв'язку з неналежним виконанням, взятих на себе зобов'язань, Банк просив стягнути з відповідачів заборгованість у сумі 5 618,34 доларів США, що в еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 07 лютого 2018 року складає 154 284,48 грн.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 23 травня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договору у розмірі 5 522,91 доларів США, що еквівалентно 151 663,89 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 травня 2019 року залишено без змін.
У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, просили скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» відмовити.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 році встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1 921,00 грн.
Предметом позову у справі № 317/1956/18 є: стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 154 284,48 грн.
Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 192 100,00 грн (1 921,00 грн х 100).
У касаційній скарзі відсутні посилання заявника на підстави, передбачені підпунктами «в», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,
№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені судові рішення ухвалено у малозначній справі.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 23 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова