04 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 751/7750/18
провадження № 61-17608 ав 19
Верховний Суд у складі судді другої судової палати Касаційного цивільного суду Ігнатенка В. М.,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року, про повернення апеляційної скарги, в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
11 вересня 2019 року ОСОБА_1 через Чернігівський апеляційний суд подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року, про повернення апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року повернуто апелянту.
Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
Як убачається із змісту оскаржуваного судового рішення, ухвала Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року винесена за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.
Тобто, ухвалюючи відповідне рішення в частині повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 , Чернігівський апеляційний суд діяв як суд апеляційної інстанції, відповідно до Глави 1 Розділу VЦПК України.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Як визначено в пункті 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
У статтях 390-392 ЦПК України зазначено, що оскарження в касаційному порядку відповідних процесуальних документів, перелік яких визначений, зокрема, в статті 389 цього Кодексу, здійснюється шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, у визначені строки.
Тобто, ухвала Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року, про повернення апеляційної скарги апелянту, може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, безпосередньо до суду касаційної інстанції, та у строки, визначені в статті 390 ЦПК України.
Із апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона подана через суд апеляційної інстанції та заявник оскаржує в апеляційному порядку ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, що не передбачено вищезазначеними нормами ЦПК України.
Разом із цим, у поданій апеляційній скарзі також не викладено передбачені ЦПК України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Згідно із пунктами 2, 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана в інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції, та в касаційній скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи викладене, подана скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції, оскільки в порушення вимог пунктів 2, 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга подана в інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції та в касаційній скарзі не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестанутьіснувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись пунктами 2, 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 12 серпня 2019 року, про повернення апеляційної скарги, в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Ігнатенко