Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 504/589/18
провадження № 61-42609св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко», ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 24 липня 2018 року в складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Погорєлової С. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВТ-Ко» (далі - ТОВ «СВТ-Ко»), про припинення дії договору іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 17 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (далі - ВАТ «Кредитпромбанк»), правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», і ТОВ «СВТ-Ко» укладено кредитний договір, за умовами якого останнє отримало кредитні кошти у розмірі 1 500 000 грн зі сплатою 17 % річних строком до 16 вересня 2009 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 17 вересня 2007 року укладено іпотечний договір (майнової поруки), предметом якого є земельна ділянка площею 0,25 га, розташована на АДРЕСА_3
Додатковою угодою від 17 вересня 2007 року до зазначеного кредитного договору збільшено проценту ставку за користування кредитом з 17 грудня 2008 року до 22 % річних та встановлено дату повернення заборгованості за кредитом - 16 вересня 2009 року.
Вказував, що зміна процентної ставки не була узгоджена банком з позивачем як з майновим поручителем, а додаткова угода до іпотечного договору з цього приводу не укладалась, тому правовідносини, що виникли між кредитодавцем та позичальником, зазнали таких змін, що фактично обумовили новацію, тобто зміну первісного зобов'язання новим.
На підставі викладеного ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просив: визнати припиненим договір іпотеки від 17 вересня 2007 року, укладений між ним і ВАТ «Кредитпромбанк»; зняти заборону відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 , накладену приватним нотаріусом Комінтернівського міського нотаріального округу Орзіх Ю. Г. за № 23, у зв'язку з іпотечним договором від 17 вересня 2007 року, та вилучити вказаний запис з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Ухвалами Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 листопада 2018 року та від 23 листопада 2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_3 , а також замінено відповідача ПАТ «Дельта Банк» правонаступником ОСОБА_2 .
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначену вище земельну ділянку та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії суб'єктам державної реєстрації прав або нотаріусам відносно даної земельної ділянки.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову мотивована тим, що з отриманого листа (вимоги) банку від 14 листопада 2017 року про усунення порушення у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань позичальника за кредитним договором, йому стало відомо про намір банку розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказував, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач має намір щодо переоформлення земельної ділянки, яке є предметом іпотеки. Відповідач хоче відчужити цю земельну ділянку на користь третіх осіб.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_3 ; заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій суб'єктам державної реєстрації прав або нотаріусам відносно об'єкта нерухомого майна - вищевказаної земельної ділянки.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року заяву задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_1 згідно з державним актом серії НОМЕР_1 виданим Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області 24 квітня 2007 року. Заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій суб'єктам державної реєстрації прав або нотаріусам відносно об'єкта нерухомого майна - вищевказаної земельної ділянки.
Ухваласуду першої інстанції мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі його прийняття.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 24 липня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не є позовом про присудження або про визнання, а відносяться до перетворювальних позовів. Останні мають місце у тому разі, коли позивач вимагає від суду перетворити існуючі правовідносини між ним та відповідачем, а саме змінити їх чи припинити. Такі позови випливають із суб'єктивного права особи в односторонньому порядку змінювати або припиняти певні правовідносини. Тому у разі звернення до суду із перетворювальним позовом він забезпеченню не підлягає.
Крім того, суд першої інстанції, у порушення вимог статті 150 ЦПК України, застосував заходи забезпечення позову, які безпосередньо не пов'язані із заявленими позивачем вимогами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент розгляду апеляційної скарги, заходи забезпечення позову були скасовані ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 травня 2018 року, отже права ОСОБА_2 порушені не були, тому підстави для задоволення апеляційної скарги були відсутні.
Крім того, у подальшому іпотекодавця було замінено на ПАТ «Дельта Банк», який 05 березня 2018 року уклав з ОСОБА_2 договір відступлення права вимоги за спірним іпотечним договором та договір купівлі-продажу майнових прав.
ОСОБА_2 зняла арешт з земельної ділянки та 04 вересня 2018 року неправомірно відчужила її ОСОБА_3 , знаючи про наявність судового спору щодо предмету іпотеки.
Апеляційний суд необґрунтовано дійшов висновку щодо скасування заходів забезпечення позову, що призвело до неправомірного відчуження земельної ділянки, яка є предметом спору, третім особам.
При цьому кредитор пропустив строк позовної давності за вимогою до боржника, тому намагається всупереч нормам закону позбавити позивача права власності на його майно - земельну ділянку.
Апеляційний суд не послався на жодну норму процесуального законодавства, яка містить винятки щодо незастосування забезпечення до перетворювальних позовів. В нормах ЦПК України зазначено перелік позовів, які не підлягають забезпеченню, проте позови про визнання договору іпотеки припиненим не належать до тих, які не підлягають забезпеченню.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
13 лютого 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 травня 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до державного акта серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,25 га на АДРЕСА_3.
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Дельта Банк», третя особа - ТОВ «СВТ-Ко», про припинення дії договору іпотеки.
Ухвалою Комінтернівського районного суду одеської області від 23 травня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_2 та залучено її до участі у справі в якості третьої особи.
Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_3 та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії суб'єктам державної реєстрації прав або нотаріусам відносно даної земельної ділянки.
Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову мотивована тим, що з отриманого листа (вимоги) банку від 14 листопада 2017 року про усунення порушення у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань позичальника за кредитним договором, йому стало відомо про намір банку розпочати процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказував, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач має намір щодо переоформлення земельної ділянки, яке є предметом іпотеки. Відповідач хоче відчужити цю земельну ділянку на користь третіх осіб.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_3 ; заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій суб'єктам державної реєстрації прав або нотаріусам відносно об'єкта нерухомого майна - вищевказаної земельної ділянки.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у разі його прийняття.
Такий вид забезпечення позову є співмірним й відповідає заявленим позовним вимогам, є необхідним і достатнім для забезпечення виконання можливого судового рішення.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 березня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Дельта Банк», третя особа - ТОВ «СВТ-Ко», про припинення дії договору іпотеки.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га на АДРЕСА_3 та заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій суб'єктам державної реєстрації прав або нотаріусам відносно вказаного об'єкта нерухомого майна.
Однак, ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 травня 2018 року зазначені заходи забезпечення позову були скасовані.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 24 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, скасовано ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 березня 2018 року.
У період відсутності заходів забезпечення позову у вигляді арешту ОСОБА_2 , знаючи про наявність судового спору щодо земельної ділянки, яка є предметом іпотеки, здійснила відчуження предмету іпотеки у позасудовому порядку на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку».
При цьому, ОСОБА_1 11 жовтня 2018 року дізнався, що земельна ділянка площею 0,25 га на АДРЕСА_3 була відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 04 вересня 2018 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З матеріалів справи вбачається, що заявою від 20 листопада 2018 року позивач змінив підставу позову, повторно звернувся із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 листопада 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на спірну земельну ділянку та заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій суб'єктам державної реєстрації прав або нотаріусам відносно цього об'єкта нерухомого майна.
Разом з тим, постановою Апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2018 року ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 травня 2018 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Суд першої інстанції правильно встановив, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Скасовуючи судове рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив із того, що заявлені ОСОБА_1 вимоги є перетворювальним позовом, тому він забезпеченню не підлягає. Суд першої інстанції, всупереч вимогам статті 150 ЦПК України, застосував заходи забезпечення позову, які безпосередньо не пов'язані із заявленими позивачем вимогами.
Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що предметом позову у цій справі є, зокрема, визнання припиненим договору іпотеки від 17 вересня 2007 року, предметом якого є земельна ділянка площею 0,25 га на АДРЕСА_3
При цьому слід мати на увазі, що при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
Таким чином, вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 149, 150, 153, 263 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку співмірності вимог заяви про забезпечення позову із позовними вимогами ОСОБА_1 .
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а тому вказану ухвалу необхідно залишити в силі, а постанову апеляційного суду - скасувати.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Апеляційного суду Одеської області від 24 липня 2018 року скасувати, ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 березня 2018 рокузалишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська