Постанова
Іменем України
03 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 431/4617/16-ц
провадження № 61-29949св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 24 лютого 2017 року у складі судді Форощука О.В. та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 30 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Коротенка Є.В.,Назарової М.В., Єрмакова Ю.В.,
Короткий зміст позовних вимог
ПАТ «Банк Форум» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив суд стягнути достроково з ОСОБА_1 та його поручителя ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року у сумі у сумі 299 054,04 грн, що включає: заборгованість по кредиту у розмірі 229 603, 94 грн, заборгованість по відсотках станом на 24 липня 2015 року у розмірі 44 452,13 грн, пеню за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, що нарахована за період з 24 липня 2014 року по 23 липня 2015 року, у розмірі 19 997,97 грн, штраф за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави у розмірі 5 000 грн. В обґрунтування позову Банк посилається на те, що відповідно до умов кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 36 000,00 доларів США строком до 25 березня 2018 року зі сплатою 13,0 % річних за користування кредитними коштами. Видача кредитних коштів проводилася Луганською філією АКБ «Форум» згідно вимог п. 3.1.1 Кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року шляхом видачі кредитних коштів готівкою через касу банку. На підставі додаткового договору № 1 від 31 грудня 2008 року до кредитного договору щомісячний платіж по тілу кредиту було встановлено у розмірі 320,00 доларів США.
Відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 02 грудня 2009 року до кредитного договору сторони обумовили повернення позичальником тіла кредиту щомісячними платежами у розмірі, встановленому графіком повернення основної суми заборгованості по кредиту. На підставі додаткової угоди № 3 від 25 жовтня 2010 року до кредитного договору були змінені реквізити рахунків погашення кредиту та сплати відсотків.
У серпні 2011 року відповідачу ОСОБА_1 було проведено реструктуризацію шляхом зміни валюти зобов'язання з долара США на гривню, про що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 4 від 05 серпня 2011 року до кредитного договору.
В результаті конвертації залишку тіла кредиту за курсом міжбанківського валютного ринку України на рівні 8,01 грн. за 1 долар США, сума кредиту по кредитному договору ОСОБА_1 склала 239 534,40 грн. Відповідно до п. 3 додаткового договору від 05 серпня 2011 року розмір відсоткової ставки встановлено на рівні 14,0 % річних.
У травні 2012 року відповідачу ОСОБА_1 повторно було проведено реструктуризацію заборгованості за кредитним договором шляхом продовження строку користування кредитом до 25 березня 2033 року. Умовами кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року з урахуванням змін, внесених зазначеними додатковими угодами до нього, передбачено зобов'язання позичальника сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.
Проте ОСОБА_1 не виконував вищезазначені зобов'язання перед ПАТ «Банк Форум», чим порушив п. 1.3, п. 2.5, п. 2.6, п. 2.7, п. 3.3.2. кредитного договору. Відповідно до п. 2.3, п. 3.3.2 кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими договорами до нього, позичальник здійснює повернення кредитних коштів частинами щомісячно в сумі, передбаченій додатком до кредитного договору. Зазначені зобов'язання ОСОБА_1 також не виконуються.
Станом на 24 липня 2015 року прострочена заборгованість відповідача ОСОБА_1 по платежах за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року становить 45 962,43 грн., з яких прострочена заборгованість по кредиту складає 3 535,85 грн., прострочена заборгованість по відсоткам складає 42 426,58 грн.
Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року позивачем на підставі п. 3.2.5, п. 4.1 кредитного договору нарахована пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків із розрахунку 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 4.4 кредитного договору встановлено штраф у розмірі 5 000,00 грн. за кожний випадок невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань, передбачених п. 3.3. кредитного договору. Зокрема, позичальником порушено зобов'язання щодо страхування предмету застави на користь банку (п. 3.3.7 кредитного договору). Таким чином, станом на 24 липня 2015 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року становить: заборгованість по кредиту - 229 603,94 грн. (у т. ч. прострочена заборгованість - 3 535,85 грн.), заборгованість по відсотках - 44 452,13 грн., пеня за порушення графіку повернення кредиту та відсотків за період з 24 липня 2014 року по 23 липня 2015 року -19 997,97 грн., штраф за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави на користь банку- 5 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 24 лютого 2017 року позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум», заборгованість за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року у сумі 279056 (двісті сімдесят дев'ять тисяч п'ятдесят шість грн.) 07 коп., яка складається з заборгованості по кредиту - 229 603,94 грн., заборгованості по відсотках - 44 452,13 грн., штрафу за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави - 5 000,00 грн.
У задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення пені за порушення графіку повернення кредиту та відсотків за період з 24 липня 2014 року по 23 липня 2015 року у сумі 19997,97 грн. відмовлено. У задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із зазначеним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ПАТ «Банк Форум» звернулося з апеляційною скаргою на нього, вважало рішення незаконним, необґрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення суду в частині відмови ПАТ «Банк Форум» у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути достроково з поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 берзня 2008 року у сумі 299 054 грн. 04 коп., що включає: заборгованість по кредиту в розмірі 229 603 грн. 94 коп., заборгованість по відсотках станом на 24 липня 2015 року в розмірі 44452 грн. 13 коп., пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, що нарахована за період з 24 липня 2014 року по 23 липня 2015 року, в розмірі 19997 грн. 97 коп., та штраф за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави на користь банку в розмірі 5000 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 30 серпня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Банк Форум» залишено без задоволення, рішення Старобільського районного суду Луганської області від 24 лютого 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. подало касаційну скаргу на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської областівід 30 серпня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення в частині відмови ПАТ «Банк Форум» у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно із ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути достроково з поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 берзня 2008 року у сумі 299 054 грн. 04 коп., що включає: заборгованість по кредиту в розмірі 229 603 грн. 94 коп., заборгованість по відсотках станом на 24 липня 2015 року в розмірі 44452 грн. 13 коп., пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, що нарахована за період з 24 липня 2014 року по 23 липня 2015 року, в розмірі 19997 грн. 97 коп., та штраф за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави на користь банку в розмірі 5000 грн.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої ти апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки наданим доказам ти залишено поза увагою, що положеннями Кредитного договору № 0088/08/09-2 від 26 березня 2008 року, який укладений між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 , передбачено зобов'язання позичальника сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом. Відповідно до п. 2.З., п. 3.3.2. кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими договорами до нього, позичальник здійснює повернення кредитних коштів частинами щомісячно в сумі, передбаченій додатком до кредитного договору. За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Відповідно до п. 4.1. договору поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом одного року від дня настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя. Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати не пізніше 20-го числа кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає з наступного дня за датою платежу, яка передбачена кредитним договором, тому з часу несплати кожного з платежів відповідно до статті 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого договором поруки річного строку для пред'явлення вимог до поручителя. У разі пред'явлення банком вимог до поручителя ОСОБА_2 більше ніж через рік після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, порука припиняється тільки в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку. Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу річного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 грудня 2017 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Старобільського районного суду Луганської області.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
27 грудня 2017 року справу № № 431/4617/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Відповідно до умов кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року позивач надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 36 000,00 доларів США строком до 25 березня 2018 року зі сплатою 13,0 % річних за користування кредитними коштами.
Видача кредитних коштів проводилася Луганською філією АКБ «Форум» згідно вимог п. 3.1.1 Кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року шляхом видачі кредитних коштів готівкою через касу банку.
На підставі додаткового договору № 1 від 31 грудня 2008 року до кредитного договору щомісячний платіж по тілу кредиту було встановлено у розмірі 320,00 доларів США.
Відповідно до умов додаткової угоди № 2 від 02 грудня 2009 року до кредитного договору сторони обумовили повернення позичальником тіла кредиту щомісячними платежами у розмірі, встановленому графіком повернення основної суми заборгованості по кредиту.
На підставі додаткової угоди № 3 від 25 жовтня 2010 року до кредитного договору були змінені реквізити рахунків погашення кредиту та сплати відсотків.
05 серпня 2011 року відповідачу ОСОБА_1 було проведено реструктуризацію шляхом зміни валюти зобов'язання з долара США на гривню, про що між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 4 від 05 серпня 2011 року до кредитного договору. В результаті конвертації залишку тіла кредиту за курсом міжбанківського валютного ринку України на рівні 8,01 грн. за 1 долар США, сума кредиту по кредитному договору ОСОБА_1 склала 239 534,40 грн. Відповідно до п. 3 додаткового договору від 05 серпня 2011 року розмір відсоткової ставки встановлено на рівні 14,0 % річних.
18 травня 2012 року відповідачу ОСОБА_1 повторно було проведено реструктуризацію заборгованості за кредитним договором шляхом продовження строку користування кредитом до 25 березня 2033 року.
Умовами кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року з урахуванням змін, внесених зазначеними додатковими угодами до нього, передбачено зобов'язання позичальника сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконує вищезазначені зобов'язання перед ПАТ «Банк Форум», чим порушує п. 1.3, п. 2.5, п. 2.6, п. 2.7, п. 3.3.2. кредитного договору. Відповідно до п. 2.3, п. 3.3.2 кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими договорами до нього, позичальник здійснює повернення кредитних коштів частинами щомісячно в сумі, передбаченій додатком до кредитного договору. Зазначені зобов'язання ОСОБА_1 також не виконуються.
У зв'язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 строків погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року позивачем на підставі п. 3.2.5, п. 4.1 кредитного договору нарахована пеня за порушення строків сплати кредиту та відсотків із розрахунку 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 4.4 кредитного договору встановлено штраф у розмірі 5 000,00 грн. за кожний випадок невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань, передбачених п. 3.3. кредитного договору.
Станом на 24 липня 2015 року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року становить: заборгованість по кредиту - 229 603,94 грн. (у т. ч. прострочена заборгованість - 3 535,85 грн.), заборгованість по відсотках - 44 452,13 грн., пеня за порушення графіку повернення кредиту та відсотків за період з 24.07.14 р. по 23.07.15 р.-19 997,97 грн., штраф за порушення зобов'язання по страхуванню предмету застави на користь банку- 5 000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року, 26 березня 2008 року було укладено договір іпотеки, на підставі якого ОСОБА_1 передав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно п. 2.5, п. 3.2.2, п. 5.3 кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року у випадку порушення відповідачем ОСОБА_1 істотних умов договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, страхування предмету застави на користь кредитора, позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитом, включаючи нараховані відсотки, тобто зазначений пункт договору містить норму про відповідальність відповідача ОСОБА_1 у вигляді дострокового повернення кредиту.
З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 умов Кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року, між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 26 березня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 виступила поручителем відповідача ОСОБА_1 і взяла на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_1 , що виникають з умов Кредитного договору № 0088/08/09-Z від 26 березня 2008 року та усіх додаткових угод до кредитного договору в повному обсязі цих зобов'язань.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Договір є обов'язковим длявиконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредиторомборжника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредиторомза порушення зобов'язання боржником.
У статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарніборжники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручительвідповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановленодоговором поруки.
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1451цс16 зроблено висновок, що «відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).З договорів поруки вбачається, що у них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частинні першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України.
Згідно із частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язанняне пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Непред'явлення кредиторомвимоги до поручителяпротягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов'язанням».
Встановивши, що настав строквиконання основногозобов'язання, а банк звернувся до суду у вересні 2016 року, тобто після спливу шестимісячного строку, суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову до поручителя.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра,до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційної інстанцій без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» залишити без задоволення.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 24 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 30 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко
В. С. Висоцька
І. М. Фаловська