Ухвала
08 жовтня 2019 року
місто Київ
справа № 344/16649/16-ц
провадження № 61-36674св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
розглянув заяву ОСОБА_1 , подану засобами електронного поштового зв'язку із застосуванням електронного цифрового підпису, про відвід судді Погрібного С. О. у цивільній справі за позовом Фінансового управління Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, про спонукання до укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Івано-Франківська, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року,
ОСОБА_1 18 травня 2018 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на зазначене судове рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито провадження у справі; витребувано із суду першої інстанції матеріали цивільної справи № 344/16649/16-ц.
ОСОБА_1 03 жовтня 2019 року звернувся до суду касаційної інстанції засобами електронного поштового зв'язку із застосуванням електронного цифрового підпису із заявою про відвід судді-доповідача Погрібного С. О.
Ця заява отримана суддею-доповідачем 04 жовтня 2019 року.
Заява про відвід обґрунтована тим, що суддя-доповідач Погрібний С. О. не може брати участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 , оскільки вже висловивши думку у цій справі, постановивши 09 вересня 2019 року ухвалу про залишення без задоволення клопотання заявника про зупинення дії оскаржуваного судового рішення.
Дослідивши заяву, а також матеріали касаційного провадження, Верховний Суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді-доповідача Погрібного С. О.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертю статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України
«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність підстави стверджувати, що суддя Погрібний С. О. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Той факт, що суддя Верховного Суду Погрібний С. О. постановив ухвалу від 09 вересня 2019 року про залишення без задоволення клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 12 квітня 2018 року, не дає підстав для висновків про упередженість судді, а також про те, що суддя-доповідач вже висловив свою позицію щодо спірних правовідносин, оскільки по суті розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 не здійснено, а вирішення процесуального клопотання, поданого заявником, не свідчить про висловлення Судом позиції у справі та про повторну участь судді-доповідача у розгляді справи, вирішуючи касаційну скаргу ОСОБА_1 по суті.
Аналіз змісту заяви про відвід судді Погрібного С. О. дає підстави для висновку, що в ній не викладено обґрунтованих обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді Погрібного С. О. В цілому, доводи заявка носять характер припущень, що не були належним чином доведені або підтверджені будь-якими зрозумілими доводами або доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про відвід судді необхідно визнати необґрунтованою.
Факт повторної участі судді-доповідача у розгляді касаційної скарги не встановлений, а розгляд повторних клопотань ОСОБА_1 про зупинення дії оскаржуваного судового рішення не є підставою для заміни судді-доповідача.
Оцінюючи доводи заяви про відвід судді-доповідача, Верховний Суд виходить з того, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як й незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Проте, у цій справі доводи заявника носять характер непідтверджених припущень, що не знайшли свого об'єктивного обґрунтування та розумного пояснення, які могли б бути добросовісно оцінені судом.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
Таким чином, доводи заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді-доповідача та свідчити про наявність сумнівів у його неупередженості та об'єктивності.
У зв'язку з визнанням заяви про відвід судді Погрібного С. О. необґрунтованою, вирішення зазначеного процесуального питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, підлягає передачі іншому судді.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Погрібного С. О. визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Погрібного С. О. передати для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Зупинити касаційне провадження у справі до вирішення питання про відвід судді-доповідача Погрібного С. О.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
А. С. Олійник
В. В. Яремко