Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 466/9977/16-ц
провадження № 61-16315 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н .Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Львівобленерго»;
представник позивача - Строгуш Людмила Романівна;
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
третя особа - Львівське комунальне підприємство «Рясне-403»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року у складі судді Зима І. Є. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року у складі колегії суддів: Струс Л. Б., Шеремети Н. О., Цяцяка Р. П.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (далі - ПАТ «Львівобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Львівське комунальне підприємство «Рясне-403» (далі - ЛКП підприємство «Рясне-403»), про відшкодування вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення.
Позовна заява мотивована тим, що 13 листопада 2012 року по АДРЕСА_1 було зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН), а саме: споживання електричної енергії безобліковим шляхом, в результаті чого було складено акт № 03939.
На підставі вказаного акту, згідно протоколу комісії Шевченківського РЕМ від 09 грудня 2012 року, було визначено розмір збитків, завданих позивачу. Відповідачі добровільно відшкодувати кошти відмовляються.
11 вересня 2015 року комісія ВРПС ЛМЕМ ПАТ «Львівобленерго» повторно розглянула вищевказаний акт про порушення ПКЕЕН та установила, що сума збитків, завданих відповідачами, залишилась незмінною та становить 4 092,02 грн.
Ураховуючи викладене, ПАТ «Львівобленерго» просило суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на свою користь вартість не облікованої електричної енергії внаслідок порушення ПКЕЕН у розмірі 4 092,02 грн, а також понесені судові витрати у справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року у задоволенні позову ПАТ «Львівобленерго» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовна заява подана ПАТ «Львівобленерго» з пропуском строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якої заявлено відповідачем ОСОБА_1 .
Суд зазначив, що відповідачі проживають по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ЛКП «Рясне-403». Згідно акту про порушення № 03939, складеного працівниками ПАТ «Львівобленерго» 13 листопада 2012 року, за вказаною адресою було зафіксовано порушення ПКЕЕН, а саме: споживання електроенергії безобліково, шляхом самовільного підключення електроустановки споживача до мережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку. Протоколом від 09 грудня 2012 року засідання комісії Шевченківського РЕМ по розгляду акту про порушення ПКЕЕН, проведеного без участі споживачів, нараховано суму збитків, завданих позивачу вказаним порушенням, у розмірі 4 092,02 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що перебіг позовної давності в силу вимог статті 261 ЦК України слід обраховувати з моменту виявлення порушення та складення відповідного акту, тобто з 13 листопада 2012 року. Отже, на момент звернення позивача до суду з позовом 07 грудня 2015 року строк позовної сплив та підстави для його поновлення відсутні.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Львівобленерго» відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач пропустив строк звернення до суду, а тому у задоволенні позову належить відмовити. Суд виходив з того, що перебіг позовної давності, в силу вимог статті 261 ЦК України, слід обраховувати з моменту виявлення порушення ПКЕЕН Шевченківським РЕМ ПАТ «Львівобленерго» та складення відповідного акту, тобто з 13 листопада 2012 року, а тому на момент звернення позивача до суду 07 грудня 2015 року строк позовної давності сплив та підстав для його поновлення немає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У листопаді 2016 року ПАТ «Львівобленерго» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували положення ЦК України, які регулюють правові відносини щодо застосування позовної давності, оскільки за зобов?язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, відповідно до вимог частини п'ятої статті 261 ЦК України
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2016 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 466/9977/15-ц із Шевченківського районного суду м. Львова.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що згідно акту про порушення № 03939, складеного працівниками ПАТ «Львівобленерго» 13 листопада 2012 року, по АДРЕСА_1 було зафіксовано порушення ПКЕЕН, а саме: споживання електроенергії безобліково, шляхом самовільного підключення електроустановки споживача до мережі, що не є власністю енергопостачальника, з порушенням схеми обліку (а.с. 3).
Відповідно до протоколу засідання комісії Шевченківського РЕМ від 09 грудня 2012 року по розгляду вказаного акту про порушення ПКЕЕН, проведеного без участі споживачів, нараховано суму збитків, завданих позивачу вказаним порушенням, у розмірі 4 092,02 грн (а.с. 6).
ПАТ «Львівобленерго» звернулось до суду із позовом угрудні 2015 року.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга ПАТ «Львівобленерго» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Суди першої та апеляційної інстанції врахувавши обставини у справі та дослідивши надані сторонами докази, дійшли правильного висновку про те, що на момент звернення позивача до суду 07 грудня 2015 року строк позовної давності сплив та підстави для його поновлення відсутні. Суди обґрунтовано виходили з того, що перебіг позовної давності, відповідно вимог статті 261 ЦК України, слід обраховувати з моменту виявлення порушення ПКЕЕН Шевченківським РЕМ ПАТ «Львівобленерго» та складення відповідного акту, тобто з 13 листопада 2012 року.
Крім того, судами враховано, що ухвалою Шевченківського райсуду м. Львова від 20 травня 2014 року аналогічний позов ПАТ «Львівобленерго» за заявою позивача вже було залишено без розгляду.
В силу частини першої статті 265 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Посилання касаційної скарги на те, що суди не врахували положення ЦК України, які регулюють правові відносини щодо застосування позовної давності, оскільки за зобов?язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, відповідно до вимог частини п'ятої статті 261 ЦК України, колегія суддів вважає безпідставними, так як споживання електроенергії безобліково, шляхом самовільного підключення електроустановки споживача до мережі не є договірним зобов?язанням і сторони не укладали будь-яких угод щодо строків його виконання.
Період визначення позивачем розміру спричинених йому збитків не може бути підставою для зміни початку перебігу позовної давності, встановленого частиною першою статті 261 ЦК України.
Отже, висновки суду судів першої та апеляційної інстанції не суперечать і правовій позиції щодо порядку застосування позовної давності, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №706/1272/14-ц).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівськоїобласті від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович