Справа № 760/9192/19 Головуючий у І інстанції Агафонов С.А.
Провадження № 33/824/3781/2019 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
8 жовтня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Фумельова І.О., потерпілої ОСОБА_2 , та її представника адвоката Сініциної О.П. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Фумельова І.О. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрито у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, -
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 9.03.2019 року, перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку з дружиною ОСОБА_3 , висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 адвокат Фумельов І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною. Так, апелянт зазначає, що винність ОСОБА_1 не підтверджується показами жодного свідка. Зазначає, що ОСОБА_1 не здійснював психологічного насильства по відношенню до своєї дружини ОСОБА_3 та не ображав її. Крім того зазначає, що судом не взято до уваги покази свідка ОСОБА_4 - матері ОСОБА_1 , про те, що її син не вчиняв психологічного насильства по відношенню до своєї дружини.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає безпідставними.
Так, згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що суддя при розгляді справи дотримався вказаних вимог закону.
Висновок судді про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, викладених в постанові судді відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і є обґрунтованим.
Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За змістом п.15.ч1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №061026 від 12.03.2019 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від гр. ОСОБА_3 , поясненнями дружини ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , яка пояснила, що 8.03.2019 року вона повернулася від батьків ввечері. ОСОБА_1 вже був у стані алкогольного сп'яніння та почав ображати її нецензурною лайкою. 9.03.2019 року коли ОСОБА_1 повернувся додому, він знову почав ображати її нецензурною лайкою, намагаючись вибити телефон, вдарив її по руці та виштовхнув її з приміщення на холод. Після даного інциденту потерпіла неодноразово зверталася до Київського міського центру роботи з жінками та інших соціальних служб з приводу домашнього насильства, про що надала відповідні документи в суді першої інстанції; копіями довідок із Київського міського центру роботи з жінками від 22.03.2019 року, Центру у справах сім'ї та жінок Деснянського району м. Києва від 08.04.2019 року та 04.06.2019 року, Служби у справах дітей та сім'ї Деснянської РДА від 26.04.2019 року.
Зазначеним доказам по справі суд першої інстанції надав належної оцінки та дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто вчинив умисні діяння психологічного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_3
Будь-яких інших доказів, які б підтвердили версію ОСОБА_1 про те, що він психологічного насильства по відношенню до своєї дружини ОСОБА_3 не вчиняв матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги покази свідка ОСОБА_4 - матері ОСОБА_1 про те, що її син не вчиняв психологічного насильства по відношенню до своєї дружини, є безпідставними, оскільки судом першої інстанції зазначені доводи враховані та в постанові зазначено, що оскільки свідок ОСОБА_4 є сама учасницею конфлікту та матір'ю ОСОБА_1 , а отже і заінтересованою особою. Крім того, її слова спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Порушень норм процесуального права, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни постанови апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Фумельова І.О. - залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 29 серпня 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига