Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/13926/2019
08 жовтня 2019 року місто Київ
справа № 372/3029/19
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 серпня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів, постановлену під головуванням судді Кравченко М.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анітолійович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Филипів Андрій Миколайович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до відповідача, у якому просив:
визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., що зареєстрований в реєстрі за №15349, яким стягнуто з нього заборгованості в сумі 204260, 32 доларів США.
Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення доказів у порядку ст.116 ЦПК України та просив:
забезпечити докази по справі, шляхом витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. оригінали для огляду та належним чином завірені копії для залучення до матеріалів справи документів, на підставі яких 27 липня 2017 року виданий виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №15349, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 в сумі 204260, 32 доларів США.
Заяву обгрунтовував тим, що він намагався отримати копії документів, на підставі яких приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. видав оскаржуваний виконавчий напис.
Вказував, що згідно Єдиного державного реєстру нотаріусів України зазначений нотаріус веде свою нотаріальну діяльність за адресою: АДРЕСА_1 . Однак у вказаній квартирі нотаріуса не було.
Зазначав, що він просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, в тому числі, з підстав відсутності доказів безспірності заборгованості, однак докази тому наявні лише у нотаріуса та були подані відповідачем під час видачі виконавчого напису.
Посилався на те, що він, іншим шляхом, ані ж шляхом подачі до суду даного клопотання, докази отримати не може.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 21 серпня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення доказів відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та прийняти постанову, якою його заяву про забезпечення доказів задовольнити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не звернув увагу на те, що він намагався отримати копії документів, на підставі яких приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. видав оскаржуваний виконавчий напис, однак останній за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі нотаріусів України не знаходиться.
Просив звернути увагу на те, що він просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, в тому числі, з підстав відсутності доказів безспірності заборгованості, однак докази тому наявні лише у нотаріуса та були подані відповідачем під час видачі виконавчого напису.
Вказував, що він, іншим шляхом, а ніж шляхом подачі до суду даного клопотання, докази отримати не може.
Відзиву на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Позивач, відповідач та треті особи у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Позивач 07 жовтня 2019 року мобільним зв'язком був також повідомлений про призначення судового засідання на 08 жовтня 2019 року о 12.20 год. в приміщенні Київського апеляційного суду.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено його звернення до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. та відмови вказаного нотаріуса надати йому витребувані документи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., що зареєстрований в реєстрі за №15349, яким стягнуто з нього заборгованості в сумі 204260, 32 доларів США, у тому числі, з підстав відсутності доказів безспірності заборгованості.
Одночасно з позовною заявою, ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення доказів, шляхом їх витребування від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А. оригінали для огляду та належним чином завірені копії для залучення до матеріалів справи документів, на підставі яких 27 липня 2017 року виданий виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №15349, яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 в сумі 204260, 32 доларів США.
При цьому, вказував, що зазначені докази необхідні для підтвердження його позовних вимог.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено його звернення до приватного нотаріуса та відмову останнього надати йому витребувані документи.
Виходячи з історії права, інститут забезпечення доказів передбачає вжиття судом невідкладних заходів фіксації до закріплення у визначеному процесуальним законом порядку фактичних даних, з метою використання їх як доказів при розгляді цивільної справи. Підставою таких заходів ЦПК України визначає неможливість надання такого доказу стороною або вірогідність його втрати.
Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об'єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.
Однак, позивачем не надано до суду підтвердження, що витребувані документи можуть бути з часом втрачені або збирання та подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
А відтак, ОСОБА_1 не наведено достатніх підстав для забезпечення доказів у розумінні вимог статей 116, 117 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення доказів шляхом їх витребування.
Доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам заяви про забезпечення позову та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Обухівського районного суду Київської області від 21 серпня 2019 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 21 серпня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 жовтня 2019 року.
Головуючий:
Судді: