Постанова
Іменем України
08 жовтня 2019 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/12482/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,
за участю секретаря Ратушного А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсиббанк»
на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва про залишення позову без розгляду
в складі судді Сенька М.Ф.
від 20 березня 2019 року
у справі №759/4107/17 Святошинського районного суду м. Києва
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
про стягнення заборгованості,
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
про визнання недійсним кредитного договору,
за зустрічним позовом ОСОБА_2
до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»,
треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,
про визнання договору поруки припиненим,
та за зустрічним позовом ОСОБА_3
до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»,
треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
про визнання договору поруки припиненим,
В березні 2018 року позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», Банк) звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
В подальшому відповідачі звернулися із зустрічними позовами до ПАТ «УкрСиббанк».
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, у зв'язку з повторною неявкою представника позивача в судове засідання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивачем неодноразово подавалися заяви про розгляд справи за відсутності його представника, а саме в травні 2017 року та в квітні 2018 року. Крім того, 20.03.2019 позивачем подано клопотання про перенесення судового засідання із зазначенням поважної причини.
За наведених обставин, просив скасувати ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідачі своїм правом подати відзиви на апеляційну скаргу не скористалися.
Представник ПАТ "УкрСиббанк" - Синявський О.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених в ній.
Відповідачі, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав. Суд також виходив з того, що позивач не виконав ухвалу суду та не надав докази витребувані судом, необхідні для вирішення справи.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх неправильними, враховуючи наступне.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, в тому числі позивача, зокрема ч. 5 цієї статті передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з'явився в судове засідання, за умови, що від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду вирішенню спору.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, в судове засідання, призначені на 23 січня та 20 березня 2019 року позивач, належним чином повідомлений, про день, час та місце розгляду справи, свого представника не направив.
З матеріалів справи також вбачається, що 30 травня 2017 року позивач, діючи через свого представника ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника АТ «УкрСиббанк» (а.с. 80-81). З аналогічною заявою Банк, діючи через свого представника ОСОБА_6 , звернувся до суду 24.04.2018 (а.с. 115-116).
Крім того, 20 березня 2019 року позивач, діючи через свого представника ОСОБА_6 , звернувся до суду з клопотанням, в якому просив відкласти розгляд справи, зазначивши поважну причину (а.с. 167-168).
За приписами статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також заперечення проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій формі або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Положеннями статті 183 ЦПК України визначено вимоги щодо форми та змісту письмової заяви, клопотання чи заперечення.
Поряд з цим, законодавцем не визначено строки подання учасниками справи заяв чи клопотань з процесуальних питань, в тому числі і заяв про розгляд справи за відсутності позивача.
Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Враховуючи наведені обставини та положення законодавства, колегія суддів вважає, що залишення позову ПАТ «УкрСиббанк» без розгляду, за відсутності умов, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, є помилковим.
Колегія суддів також не погоджується з висновком суду щодо залишення позову без розгляду з підстав ненаданням позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення справи, з огляду на таке.
Так, положеннями п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Поряд з цим, положеннями ч. 10 ст. 84 ЦПК України визначено, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз вказаних норм права свідчить, що для залишення позову без розгляду повинна мати місце саме повна бездіяльність сторони позивача, яка без поважних причин, будь то неявка в судове засідання, неподання доказів без поважних причин або без повідомлення причин відмовляється надавати витребувані судом докази.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючсиь до суду з позовом позивачем долучено до позовної заяви докази, які на думку позивача є достатніми для вирішення спору
Крім того, слід зазначити, що за приписами ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Як зазначалось вище, Банк звертався до суду із заявами про розгляд справи за відсутності його представника. Тобто, фактично просив розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.
Оскаржувана ухвала не містить висновків суду щодо неможливості розгляду справи за наявними у справі доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу про залишення позову без розгляду судом постановлено з порушенням норм процесуального права.
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду перешкоджає подальшому провадженню у справі, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме для вирішення питання про відкриття провадження і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити.
Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Повний текст постанови складено 09 жовтня 2019 року.
Головуючий О.Ф. Мазурик
Судді В.А. Кравець
Л.Д. Махлай