08 жовтня 2019 року м. Київ
Унікальний номер справи № 372/1619/19
Апеляційне провадження 22-ц/824/13245/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Махлай Л.Д.,
суддів Мазурик О.Ф., Кравець В.А.
сторони
позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», поданої через представника Крилову Олену Леонідівну, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2019 року, ухвалене під головування судді Тиханського О.Б., у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у травні 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 38 796,98 грн.
В обґрунтування позову зазначало, що з метою отримання банківських послуг, відповідач підписав заяву № б/н від 17.12.2015, згідно з якою отримав кредит у сумі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте свої зобов'язання за договором не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 11.04.2019 у розмірі 38 796,98 грн, яка складається з тіла кредиту - 19 129,08 грн, заборгованості за простроченим тілом кредиту - 7 913,88 грн, заборгованості по пені - 8 789,79 грн, пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн - 640,56 грн, штрафу (фіксована частина) - 500 грн, штрафу (процентна складова) - 1 823,67 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24.07.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість по тілу кредиту у сумі - 19 129,08 грн. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з даним рішенням суду АТ КБ «ПриватБанк» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не врахував, що відповідач особистим підписом засвідчив, що ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку та згоден, що заява разом з цими документами складає договір. Відсутність підпису позичальника на Умовах та правилах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Вказував, що кредитний договір повністю відповідає вимогам закону щодо письмової форми правочину. Відповідач не оспорював розмір заборгованості, а виконуючи частково умови договору підтвердив свою згоду з розміром відсотків, пені, штрафів. Встановивши, що банк надав кредит, а відповідач його не повернув, суд не мав жодних підстав для відмови у стягненні відсотків по кредиту та допустив грубе порушення норм банківського кредитування, що наносить істотну шкоду усім споживачам банківський послуг. Суд не врахував, що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів. Судом не враховано ст. 169 Кодексу європейського договірного права - акта міжнародної приватно-правової уніфікації, одного з основних європейських кодексів цивільного права, щодо необхідності сплати боржником процентів по кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомленням учасників справи.
Враховуючи ціну позову, а також ту обставину, що позивач, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності, колегія суддів відхиляє клопотання позивача про розгляд апеляційної скарги з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2015 між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 15 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків на суму залишку заборгованості, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 11.04.2019 становить 38 796,98 грн і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 19 129,08 грн, заборгованості за простроченим тілом кредиту - 7 913,88 грн, пені - 8 789,79 грн, пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн - 640,56 грн, штраф (фіксована частина) 500 грн; штраф (процентна складова) - 1823,67 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені та штрафів, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів укладення з відповідачем кредитного договору на умовах, на яких нараховані суми неустойки.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального права.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію заяви - анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (далі Умови).
Суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, дійшов правильних висновків про те, що позивачем не доведено, які саме умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і які саме тарифи і умови кредитування мали на увазі сторони, підписуючи анкету-заяву, та відповідно, які брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати процентів за користування кредитними коштами, винагороди та неустойки у разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. Крім того, у анкеті - заяві не вказано яка саме кредитна картка видана відповідачу. Витяг з Тарифів, наданий позивачем містить тарифи по чотирьом кредитним карткам з різними умовами нарахування відсотків та штрафних санкцій.
Умови і Правила надання банківських послуг в ПриватБанку відповідачем не підписані, а матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими Умовами відповідач був ознайомлений і погодився з ними, підписуючи анкету - заяву.
Сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів про те, які саме умови договору були узгоджені сторонами не є підтвердженням наявності заборгованості.
Відтак доводи апеляційної скарги про те, що відповідач мав спростувати такий розрахунок, а у разі, якщо він не спростований, то такий розрахунок є підставою для стягнення неустойки суперечать вимогам закону.
У апеляційній скарзі позивач фактично ставить вимогу про зміну рішення суду в частині стягнення відсотків. Визначення судом розміру стягнення за тілом кредиту апелянт не оскаржує. У апеляційній скарзі також не наведено будь - яких обґрунтувань щодо незгоди з рішенням суду в частині відмови у стягненні пені та штрафу.
Разом з тим, у позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 19 129,08 грн, заборгованості за тілом кредиту, 7 913,88 грн заборгованості за простроченим тілом кредиту, 8 789,79 грн пені, 640,56 грн пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, 500 грн штрафу (фіксована частина), 18 23,67 грн штрафу (процентна складова) - 1 823,67 грн. У позовній заяві вказано, що заборгованість по нарахованим відсоткам складає 0 грн.
У розрахунку заборгованості, складеному самим позивачем також вказано, що заборгованості по нарахованим чи простроченим відсоткам немає ( 0 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оскільки позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами не заявлялося, доводи апеляційної скарги про те, що суд неправильно вирішив справу в частині стягнення процентів суперечать положенням чинного цивільного процесуального законодавства.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Рішення суду в частині задоволення позову про стягнення заборгованості по тілу кредиту не оскаржується, а відтак у апеляційному порядку не перевіряється.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд
апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Постанова складена 08.10.2019.
Головуючий Л. Д. Махлай
Судді В.А. Кравець
О. Ф. Мазурик