07 жовтня 2019 року м. Київ
Справа №363/4516/17
Апеляційне провадження №22-ц/824/12292/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
секретар Луговий Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2017 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулась до суду першої інстанції із вищевказаним позовом.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №401395346 від 16 лютого 2013 року в розмірі 643,35 грн, а також судовий збір в розмірі 1600,00 грн, а всього 2243,35 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судового збору в розмірі 1600,00 грн змінено, зменшено суму стягнутого судового збору з 1600,00 грн до 47,20 грн.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500, 00 грн.
16 вересня 2019 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Бубенок В.Г. подано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до проведення судового засідання. Заява мотивована відсутністю можливості подати до Київського апеляційного суду на момент розгляду апеляційної скарги докази, що підтверджують додаткові витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, зокрема детальний опис робіт (наданих послуг), з урахуванням вартості послуг подання апеляційної скарги та участі виконавця в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, акт про надання послуг за договором з урахуванням вартості вказаних вище послуг. Зазначає, що докази, які підтверджують понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу будуть подані до Київського апеляційного суду в строки, передбачені ч.8 ст. 141 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 246 ЦПК України просить стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» додаткові витрати на професійну правничу допомогу.
19вересня 2019 року ОСОБА_1 подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи, в порядку передбаченому ч. 8 ст. 141 ЦПК України, доказів, що підтверджують розмір понесених ОСОБА_1 додаткових витрати на професійну правничу допомогу.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бубенок В.Г. підтримализаяву, просили її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином. А тому колегія суддів апеляційного суду з урахуванням вимог ч. 4 ст. 270 ЦПК України, вважала за можливе розглядати заяву без його участі, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до змісту ч.ч. 3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 3,4,5,6 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та адвокатом Бубенок В.Г. 10 липня 2019 року укладено Договір №01/07/19 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати правову допомогу клієнту в цивільній справі №363/4516/17.
Виконавцем послуг за даним Договором є адвокат Бубенок В.Г, який діє на підставі свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю №2592 від 08 червня 2006 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору, вартість послуг (гонорар) Виконавця становить 1000,00 грн за годину.
На підтвердження розміру суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 та його представником Бубенок В . Г . 19 вересня 2019 року в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України було надано детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Бубенком В.Г. та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги за договором про правову допомогу №01/07/19 від 10 липня 2019 року (станом на 18 вересня 2019 року); Акт №2 про надання послуг за договором №01/07/19 від 10 липня 2019 року, відповідно до якого виконавцем були надані наступні послуги: подання апеляційної скарги (0,5 год); участь в судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги в Київському апеляційному суді (1,0 год). Вартість наданих послуг становить 1500, 00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера №3/09 від 18 вересня 2019 року на суму 1500,00 грн.
Позивачем у справі не надано жодних пояснень, доводів та доказів щодо заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, що є його обов'язком виходячи з положень ст. 137 ЦПК України. У зв'язку з відсутністю відповідної заяви судом не здійснюється перевірка співмірності заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню та з позивача підлягає стягненню на користь відповідача додатково понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 270 ЦПК України,
Керуючись ст. ст. 268, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500, 00 грн.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст додаткової постанови складений 09 жовтня 2019 року.