07 жовтня 2019 року м. Київ
Справа №761/26549/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/12389/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
секретар Луговий Р.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Заставенко М.О. 25 червня 2019 року у м. Києві у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ТУ БІ ЕКСПРЕС» про стягнення заборгованості,
У липні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ТУ БІ ЕКСПРЕС» про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №15/01-КР-32/2016 від 26 грудня 2016 року у розмірі 2406327,45 грн та судові витрати в розмірі 36094,91 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2019 року закрито провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «БІ ТУ БІ ЕКСПРЕС» про стягнення заборгованості у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду мотивна тим, що між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, сторонами я кого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Не погодилось із зазначеним судовим рішенням ПАТ «Банк Богуслав», Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк Богуслав» подано апеляційну скаргу. Уповноважена особа вказує на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, за неповного з'ясування обставин справи. Зазначає, що суд першої інстанції не з'ясував ту обставину, що розмежування спорів між судами різної юрисдикції здійснюється залежно від предмета спору, його суб'єктного складу та характеру спірних правовідносин. У справі, яка розглядається, вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором пред'явлено до ОСОБА_1 , як поручителя за вказаним договором. Таким чином, за предметом та характером спірних правовідносин, враховуючи його суб'єктний склад на момент відкриття провадження у справі, спір може бути розглянутий тільки в порядку цивільного судочинства.
Також вказує на те, що суд першої інстанції порушив норми ст. 553 ЦК України, згідно якої договір поруки за своїм правовим статусом не може бути господарським договором, оскільки є додатковим, акцесорним, таким, що забезпечує виконання основного договору. Суд не з'ясував ту обставину, що у даній справі відсутня можливість розглядати в порядку господарського судочинства позовні вимоги, заявлені до фізичної особи, яка не є суб'єктом господарювання, але взяла на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання основного зобов'язання. Зазначає, що аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі №415/2542/15-ц у подібних правовідносинах.
Враховуючи вищевикладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ч.2 ст.372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем ПАТ «Банк Богуслав» та третьою особою у справі ТОВ «БІ ТУ БІ ЕКСПРЕС» 26 грудня 2016 року укладено кредитний договір №15/01-КР-32/2016, за умовами якого Банк надає позичальнику в користування грошові кошти в сумі 3400000,00 грн (а.с. 6-14).
В забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором №15/01-КР-32/2016, між ПАТ «Банк Богуслав» та відповідачем у справі ОСОБА_1 26 грудня 2016 року укладено Договір поруки №15/01-ПР-24 (а.с. 28-32).
У липні 2018 року позивач ПАТ «Банк Богуслав», у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору №15/01-КР-32/2016, звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 2406327,45 грн.
Від представника ТОВ «БІ ТУ БІ ЕКСПРЕС» 18 червня 2019 року до суду першої інстанції надійшло клопотання про закриття провадження у справі, обґрунтоване тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с. 92-94).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, сторонами яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, порукою.
Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення умов виконання боржником основного зобов'язання.
У постанові від 13 березня 2018 року у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40 ЦС 18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір за позовом кредитора-юридичної особи до боржника-юридичної особи та поручителів-фізичних осіб про стягнення кредитної заборгованості підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо він поданий до 15 грудня 2017 року. При цьому у подальшому для визначення юрисдикції пріоритетним є особа боржника (юридична чи фізична), оскільки вимоги, що випливають з поруки чи застави, є акцесорними.
У постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №910/1733/185 (провадження №12-170гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Даний позов був поданий до суду 12 липня 2018 року, а провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 07 вересня 2018 року.
Виходячи з вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі за позовом ПАТ «Банк Богуслав» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ТОВ «БІ ТУ БІ ЕКСПРЕС» про стягнення заборгованості підлягає закриттю, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такий висновок відповідає нормам чинного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги про те, що за предметом та характером спірних правовідносин, враховуючи його суб'єктний склад на момент відкриття провадження у справі спір може бути розглянутий тільки в порядку цивільного судочинства, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позов подано після набрання чинності ГПК України та ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачає.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Богуслав» - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2019 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 09 жовтня 2019 року.