Справа № 761/19920/19 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5453/2019 Доповідач - ОСОБА_2
2 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати
з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю представника скаржника ОСОБА_5 ,
скаржника ОСОБА_6 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень від 23.04.2019 року,-
До Шевченківського районного суду м. Києва в порядку ст.303 КПК України, надійшла скарга адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 23.04.2019 року.
Скаргу мотивовано тим, що 23.04.2019 року адвокатом ОСОБА_5 до Державного бюро розслідувань в порядку ст. ст. 214, 215 КПК України подано заяву про те, що прокурорами Генеральної прокуратури, Головним військовим прокурором, суддями та іншими співробітниками Верховного Суду, Чернігівського апеляційного суду та іншими особами вчинено відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_9 злочини, передбачені ч. 2 ст. 344, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні скарги представника адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 23.04.2019 року.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтовує тим, що в діях уповноважених осіб ДБР відсутня бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , оскільки в поданій 23.04.2019 року заяві не наведено об'єктивних даних, які свідчили б про ознаки кримінальних правопорушень, вчинених особами, про яку останній зазначає в заяві.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 04.09.2019 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва скарги адвоката ОСОБА_5 .
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2019 є такою, яка не передбачена КПК, оскільки існує пряма норма закону, яка передбачає обов'язок внесення відомостей до ЄРДР слідчими та прокурорами, який уповноваженими особами ДБР виконаний не був, а тому скарга на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, що полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, є мотивованою та обґрунтованою та підлягала задоволенню в повному обсязі.
Так апелянт зазначає, що 23.04.2019 року ним до ДБР в порядку ст. 60, 214, 215 КПК України подано заяву від імені ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 344, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376 КК України, в якій ОСОБА_6 вимагала внести відомості до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 344, ч.3 ст. 371, ч. 2 ст. 374, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376 КК України, негайно розпочати досудове розслідування, надати витяг з ЄРДР, визнати ОСОБА_6 потерпілою та вручити їй пам'ятку про її права та обов'язки.
Оскільки у визначений чинним законодавством строк уповноважена особа ДБР не виконала дій, які повинна була виконати, а саме: упродовж 24 годин з моменту отримання заяви про злочин внести відповідні відомості до ЄРДР та негайно розпочати досудове розслідування, апелянт 25.04.2019 року, з додержанням встановленого КПК України 10-денного строку, оскаржив бездіяльність уповноваженої особи ДБР до Шевченківського районного суду м. Києва.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.05.2019 року зобов'язано уповноважених осіб ДБР розглянути заяву ОСОБА_6 від 23 квітня 2019 року, про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 344, ч.3 ст. 371. 4.2 ст. 374, ч.2 ст. 375, ч.2 ст. 376 КК України, яка зареєстрована 23 квітня 2019 року за вх. №6291-19 в порядку та строки передбачені ст. 214 КПК України.
13.05.2019 року ОСОБА_6 поштою отримала відповідь з ДБР, датовану 26.04.2019 року за вих. №01-3748, якою слідчий ДБР ОСОБА_10 , відмовила у внесені відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 23.04.2019 року.
14.05.2019 року адвокатом ОСОБА_5 повторно, з урахуванням отриманої відповіді слідчого ДБР про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 від 23.04.2019, подано скаргу на бездіяльність уповноваженої особи ДБР, яка полягає у не внесенні відомостей до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 23.04.2019 року.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтовує тим, що в діях уповноважених осіб ДБР відсутня бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , оскільки в поданій 23.04.2019 року заяві не наведено об'єктивних даних, які свідчили б про ознаки кримінальних правопорушень, вчинених особами, про яку останній зазначає в своїй заяві (а.с. 81-82).
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення скаржника та її представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, дослідивши письмові пояснення слідчого ДБР де вона просить розглядати справу без її участі та в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з вимогами ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
При цьому, відповідно до положень ст. 24, ч. 3 ст. 392 КПК України, забезпечення гарантованого права на оскарження процесуальних рішень слідчого судді здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано §2 Глави 26 КПК України.
Так, частинами першою та другою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік, що не підлягає розширеному тлумаченню, ухвал слідчого судді під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Водночас частиною третьою статті 309 КПК України встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді, їх законність підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
При цьому зміст вказаної норми закону кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 307 КПК України, згідно якої ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Таким чином, ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 вересня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 - на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою від 23.04.2019 року № 6291-19, є рішенням, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно ст. 399 ч. 4 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, у відкритті апеляційного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 399 КПК України, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень від 23.04.2019 року, слід відмовити.
Вказуючи на незаконність та необґрунтованість рішення слідчого судді, яке на переконання апелянта, постановлено з істотним порушенням норм кримінального процесуального закону та обґрунтовуючи можливість оскарження ухвали слідчого судді від 04.09.2019 року в апеляційному порядку, адвокат ОСОБА_5 посилається на положення ст.ст. 7, 9, 24, 409, 412 КПК України, правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 12.10.2017 року, практику Верховного Суду України та практику ЄСПЛ.
Проте, викладені в апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 доводи щодо наявності підстав для перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді від 04.09.2019 року в апеляційному порядку є непереконливими та не приймаються до уваги з огляду на те, що питання оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування чітко врегульовані статтями 307 та 309 КПК України, які є спеціальними по відношенню до загальних (частина перша статті 7 КПК України), і саме вони підлягають застосуванню під час розгляду апеляційних скарг на ухвали слідчого судді.
У статтях 303-307, 309, ч. 4 ст. 399 КПК України відсутня вказівка на те, що суддя апеляційного суду відмовляє у відкритті провадження на оскаржуване судове рішення, тільки тоді, коли ухвала слідчого судді за формою і змістом відповідає вимогам закону та якщо слідчий суддя при постановленні рішення ретельно дотримався вимог статей 303-307 КПК України.
Відсутність у КПК України норми, яка б регулювала дії учасників кримінального провадження у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК, не дає підстави суду апеляційної інстанції перевіряти її законність під час вирішення питання у відповідності до ч.4 ст. 399 КПК України.
При цьому слід зазначити, що ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях щодо України, зокрема у справі "Чанєв проти України", вказував, що найбільш доцільним способом вирішення проблем прогалин у законодавстві є внесення змін до відповідного законодавства.
Отже, враховуючи, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ч.4 ст. 399 КПК України, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень від 23.04.2019 року, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 309, 399, 422 КПК України,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.09.2019 року, якою відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень від 23.04.2019 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
СУДДІ ОСОБА_2
ОСОБА_4
ОСОБА_3