02 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 серпня 2019 року, у кримінальному провадженні № 42019000000001446 від 08.07.2019 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 22 жовтня 2019 року до 17 год. 47 хв. включно, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, з визначенням застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 560 гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно ухвали, слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, відсутність у підозрюваного судимості, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу у якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування. Разом з тим, адвокат просить у порядку ч. 4 ст. 193 КПК України допитати в залі суду свідка ОСОБА_11 .
Свої доводи захисник мотивує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. При цьому вказує, що під час розгляду клопотання жодним чином не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 , оскільки сторона обвинувачення мотивує підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення незаконною заявою про вчинення кримінального правопорушення та протоколами допитів ОСОБА_11 . Також захисник наголошує, що ОСОБА_6 був затриманий незаконно, без ухвали слідчого судді.
У апеляції захисник вказує, що стороною обвинувачення не було надано достатніх доказів про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, адже ОСОБА_6 не вчинив жодної дії , щоб стверджувала наявність хоча б одного з існуючих ризиків. Більше того, ОСОБА_6 має офіційну роботу, де займає керівну посаду, більше 10 років працював на державній службі в правоохоронних органах, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимий та не перебував у розшуку. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_8 посилається на практику ЄСПЛ.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів, в провадженні Генеральної прокуратури України перебувають матеріали досудового розслідування № 42019000000001446від 08.07.2019 рокуза підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.
22 серпня 2019 року о 17 год. 47 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 23 серпня 2019 року останнього було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.
23 серпня 2019 року слідчий СУ ГУ НП ОСОБА_9 , за погодженням прокурором третього відділу Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва задовольнив дане клопотання та застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначив заставу в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для прожиткових осіб, що становить 160 560 гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Розглядаючи клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчим суддею встановлено обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України.
Так, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин», те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, зокрема на причетність ОСОБА_6 до інкримінованого кримінального правопорушення вказують протоколи оглядів місця подій, протоколи допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протоколи затримання ОСОБА_6 та ОСОБА_12 та інші матеріали кримінального провадження у своїй сукупності. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри слід визнати безпідставними.
Перевіряючи доводи клопотання органу досудового розслідування на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювани може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Врахувавши обставини вчинення злочину, в якому підозрюється
ОСОБА_6 дані, які характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та з огляду на вимоги ст. 183 КПК України визначив заставу.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину має встановлюватись в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для прожиткових осіб, що становить 160 560 гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_6 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Доводи апелянта про незаконність затримання ОСОБА_6 спростовуються тим, що відповідно до п.2 ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі у випадку: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Разом з тим, до протоколу затримання підозрюваного відсутні зауваження.
Крім того, не заслуговують на увагу доводи захисника щодо допиту свідка ОСОБА_11 з метою встановлення наведених в даних клопотаннях фактів, що мають значення для справи, оскільки при обранні запобіжного заходу слідчий суддя, перш за все, має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого запобіжного заходу.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо задоволення клопотання слідчого, оскільки слідчий в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ НП ОСОБА_9 , погоджене прокурором третього відділу Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідування Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 22 жовтня 2019 року до 17 год. 47 хв. включно, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, з визначенням застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 160 560 гривень - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/5276/2019 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_16
Доповідач: ОСОБА_1