Справа № 33/824/3198/2019 Суддя у І-й інст.: Лисенко В.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
30 вересня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року, -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення за у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Як встановив суд 1-ї інстанції, ОСОБА_1 21.06.2019 о 03 год. 30 хв. по вул. Василя Стуса, 23 в м. Вишневе Києво-Святошинського районного суду Київської області керував транспортним засобом «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, та на вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку медичний огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження мотивує тим, що постійно перевіряв інформацію щодо розгляду його справи на сайті суду 1-ї інстанції, однак інформацію про дату та час судового розгляду відображено не було, і судові повістки він не отримував, після чого самостійно звернувся до суду з метою ознайомлення з матеріалами адміністративної справи та дізнався про прийняту постанову.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що транспортним засобом не керував, а за кермом перебував його товариш, відомості про якого надасть в судовому засіданні.
Зазначає, що в справі відсутні докази проходження медичного огляду у встановленому законом порядку, оскільки йому в присутності двох свідків не було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів та в закладі охорони здоров'я, та, відповідно, не вручено направлення до медичного закладу для проходження огляду. Вважає, що саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, зафіксована в закладі охорони, а не на місці зупинки транспортному закладі, є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, з огляду на що зазначає про порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що розгляд справи 08 липня 2019 року проведено за відсутності ОСОБА_1 , дані щодо його належного сповіщення про дату та місце проведення судового розгляду відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваної постанови ОСОБА_1 вручена 17.07.2019, коли він самостійно звернувся до суду з метою ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 10).
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
З урахуванням викладеного, вважаю обґрунтованими доводи клопотання про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Разом з тим, в судові засідання апеляційного суду ОСОБА_1 вп'яте не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, втім його захисники були присутні в судовому засіданні 19.08.2019 і надавали пояснення з приводу апеляційних вимог, а потім в телефонному режимі не заперечували проти проведення судового розгляду за їх відсутності, у зв'язку з чим вважаю, що право ОСОБА_1 на захист реалізовано у повному обсязі, з урахуванням чого можливо розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Приписи ст. 278 КУпАП передбачають, що суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Як убачається з матеріалів справи, суд при розгляді справи по суті вказані вимоги закону виконав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.
Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 058650 від 21.06.2019, в якому встановлені ознаки алкогольного сп'яніння, що стали підставою для пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку.
З урахуванням того, що особи свідків, вказані в протоколі, є випадковими перехожими, не зацікавленими в результатах розгляду справи, підстав не довіряти їх поясненням, суд не вбачає.
Крім того, з письмових свідка ОСОБА_4 , вбачається, що 21.06.2019 близько 03 год. 40 хв. він був пасажиром автомобіля «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та при цьому вживав алкогольні напої (3 банки «REVO»), був неуважним та задивившись на інший автомобіль, здійснив наїзд на бордюр, чим пошкодив переднє праве колесо, після чого був зупинений працівниками патрульної поліції.
Вказана обставина свідчить про голослівність доводу апеляційної скарги про те, що за кермом ОСОБА_1 не перебував, а автомобілем керував хтось інший.
Також в матеріалах адміністративної справи міститься розписка ОСОБА_3 про зобов'язання не допускати ОСОБА_1 до керування транспортними засобами до моменту його повного витверезіння та про обов'язок забрати і зберігати автомобіль «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, просп. В.Лобановського, 47 К, що вказує на наявність законних підстав для відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також особи, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і доказів суду протилежного апеляційної інстанції не надано.
При цьому, у випадку випадку відмови проходити огляд на місці та згоди особи на проходження огляду в закладі охорони здоров'я, письмове направлення на огляд з метою встановлення стану сп'яніння передається безпосередньо лікарю закладу охорони здоров'я, а не особі, яка підлягає огляду, однак в даному випадку ОСОБА_1 відмовився і від такого огляду, що само по собі виключає наявність письмового направлення до закладу охорони здоров'я.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах провадження, та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Отже, судом першої інстанції здійснено повний та всебічний розгляд справи і порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування даного рішення апеляційним судом не встановлено, а тому постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко