30 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 758/10815/14-ц
провадження № 22-ц/824/9565/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБолотова Є.В., Музичко С.Г.,
за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,
учасники справи: представник відповідача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року /суддя Васильченко О.В./
у справі за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором № R53400440326Ввід 04.07.2013 року у сумі 121 692 грн. 62 коп. /а.с. 5/
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2019 року позовні вимоги задоволено. /а.с. 167-169/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва від 02.04.2019 року в частині розміру заборгованості, ухвалити нове, із визначенням заборгованості за кредитним договором № R53400440326В від 04.07.2013 року станом на 25.03.2014 року у розмірі 19 638 грн.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що станом на 25.03.2014 року загальний розмір його зобов'язання щодо погашення кредиту становить 22 112 грн. основної суми кредиту та процентів за користування ним, а також 11 120 грн. банківських послуг за управління кредитом, з яких 25.03.2014 року ним було сплачено 13 594 грн. Вказував, що судом першої інстанції не вірно визначено суму заборгованості, а тому рішення підлягає частковому скасуванню.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 04.07.2013 року між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №R53400440326В, відповідно до умов якого позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 100 000, 00 грн., а відповідач зобов'язався повернути кошти у строк до 04.07.2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 22% /а.с. 11-13/.
Кредит було надано, що підтверджується Меморіальним ордером № 8681 від 04.07.2013 року /а.с. 26/.
У результаті невиконання ОСОБА_2 умов договору, станом на 25.03.2014 року становить 121692 грн. 62 коп. і складається з: 92002, 47 грн. - заборгованість за кредитом; 5153,63 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 33,80 грн. 3% річних по кредиту; 49,23 грн. - інфляційні втрати (кредит); 1288,32 грн. - поточна заборгованість за процентами; 7846,50 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 54,52 грн. - 3% річних по процентам; 85,47 - інфляційні втрати (проценти); 9799,50 грн. - боргу по комісії за обслуговування кредиту; 5379,18 грн. - пеня за кредитним договором.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. /а.с. 78/
Згідно Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 внутрішніх військ від 07.07.2014 року, з ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України строком на 3 роки. /а.с. 82/
Відповідно до контракту про проходження громадянином України служби у військовому резерві, укладеного з ОСОБА_2 , контракт починає діяти з 16.06.2014 року.
Відповідно до Довідки про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 17.01.2015 року, ОСОБА_2 у період з 11.07.2014 року по 09.09.2014 року та з 19.11.2014 року по 16.01.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. /а.с. 84/
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно керувався ст. 525 ЦК України про те, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; ст. 526 ЦК України про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Встановивши, що банк ставить питання про стягнення всіх видів заборгованості за кредитним договором станом на 25.03.2014 року, тобто у період, який не охоплює перебування відповідача на військовій службі та участі в антитерористичній операції, а відтак, пільги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на позивача в цей період не поширюють свою дію, відповідачем не було подано до суду доказів на спростування доводів позивача, щодо відсутності заборгованості та/або належності виконання відповідачем договірних зобов'язань, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, щодо загального розміру заборгованості у сумі 19 638, 00 грн та сплати апелянтом 13 594, 00 грн, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки надані апелянтом квитанції засвідчують погашення строкової заборгованості у відповідності до графіку погашення кредиту і жодним чином не свідчать про погашення заборгованості за кредитним договором у сумах, вказаних в розрахунках, здійснених банком: 92002, 47 грн. - заборгованість за кредитом; 5153,63 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 33,80 грн. 3% річних по кредиту; 49,23 грн. - інфляційні втрати (кредит); 1288,32 грн. - поточна заборгованість за процентами; 7846,50 грн. - прострочена заборгованість за процентами; 54,52 грн. - 3% річних по процентам; 85,47 - інфляційні втрати (проценти); 9799,50 грн. - боргу по комісії за обслуговування кредиту; 5379,18 грн. - пеня за кредитним договором.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 02 квітня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий: Судді: