Справа № 754/9303/17 Головуючий у суді першої інстанції: Панченко О.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10515/19 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
23 вересня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Панченко М.М., Слюсар Т.А.
при секретарі Маличівській Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_3 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - правонаступником якого ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
19 липня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька ОСОБА_7 , 1958 року народження, яка проживала в АДРЕСА_1 . Після її смерті залишилася квартира АДРЕСА_1 , яка на момент смерті належала померлій. Спадкодавець заповіт не залишила, тому спадкоємцем 1 черги за законом є вона, як її мати, правнук - ОСОБА_4 , 2004 року народження, оскільки його мати ОСОБА_9 , яка була донькою померлої, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та чоловік померлої ОСОБА_5 , 1960 року народження. Через 4 місяці після смерті її доньки, стан її здоров'я значно погіршився, що підтверджується копією медичної картки від 10.07.2017. У 2014 році їй було зроблено операцію, а у квітні 2015 року їй надано 1 групу інвалідності. Таким чином, в зв'язку із станом здоров'я, вона не могла фізично за станом здоров'я звернутися вчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Враховуючи, що лише 12 червня 2017 року позивач мала змогу звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття та видачу свідоцтва про право на спадщину померлої доньки, державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Дем'яносовою В.Ф. позивачу було відмолено у видачі свідоцтва у зв'язку з пропущенням встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини та не наданням підтвердження родинних відносин з померлою, про що 22.06.2017 їй було повідомлено листом. А тому, вона звернулася до суду за захистом порушеного права та просила визначити їй додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер 3-я особа у справі ОСОБА_5 (а.с.108).
27.09.2018 від ОСОБА_6 - дружини померлого ОСОБА_5 , надійшла заява в якій вона просила суд відкласти розгляд справи надавши їй можливість подати заяву про її залучення у якості правонаступника померлого чоловіка ОСОБА_5
11.02.2019 адвокатом Карпенком Д.О. - представником ОСОБА_6 до суду подано заяву в якій він просив залучити до участі в справі ОСОБА_6 у якості правонаступника її померлого чоловіка ОСОБА_5 , яку протокольною ухвалою суду від 11.02.2019 судом залучено до участі в справі.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, треті особи: ОСОБА_3 , в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини про визнання додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначала, що строк для прийняття спадщини її довірителькою був пропущений з поважних причин, оскільки спадкодавцем була її дочка, смерть якої вона перенесла дуже тяжко. Після чого тривалий час хворіла, у 2014 році перенесла операцію, а в 2015 році вона стала інвалідом 1-ї групи. Також нею було перенесено смерть чоловіка, що також відобразилось на її стані здоров'я. Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В судове засідання не з'явилися позивач ОСОБА_2 , представник відповідача Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з вимог частини 1 статті 44 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ч.1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 120 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін та 3-ї особи в судове засідання, які про час та місце розгляду справи повідомлялися, причину неявки суду не повідомили, такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. До того ж, позивач ОСОБА_2 та 3-я особа ОСОБА_6 направили для участі у справі своїх представників.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрутованість рішення суду першої інстанції в межа доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов висновку про те, що позивач та її представник не надали належних та допустимих доказів того, що з червня 2010 року і до червня 2017 року у позивача не було об'єктивної змоги звернутися до нотаріальної контори із відповідною заявою про прийняття спадщини і це пов'язано з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини у встановлений законом строк у зв'язку із чим позивач не виконала свій процесуальний обов'язок із доведення тих обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів з такими висновками суду погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
При ухваленні рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , 1958 року народження, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 10.06.2010, Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського РУЮ у місті Києві, актовий запис № 464.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, спадковим майном є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Спадкодавець заповіту не залишила, а спадкоємцями першої черги за законом є позивач у справі - мати померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_2 , правнук ОСОБА_4 2004 року народження та чоловік померлої ОСОБА_5
12 червня 2017 року позивач звернулася в нотаріальні органи з заявою про прийняття та видачу свідоцтва про право на спадщину померлої д оньки . Державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Демяносовою В.Ф. позивачу було відмолено у видачі свідоцтва у зв'язку з пропущенням встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини та не наданням підтвердження родинних відносин з померлою, про що 22.06.2017 їй було повідомлено листом.
Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.
За правилами частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, вік, наявність конфліктів між спадкоємцями, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо.
Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як на підставу пропуску строку для прийняття спадщини, позивач посилалася на стан свого здоров'я (хворобу), а в подальшому встановлення 1 групи інвалідності.
Між тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач не надала доказів на підтвердження наявності непереборних труднощів для вчинення дій, а отже і поважності причин пропуску нею (2010-2017) більш, ніж на сім років строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому не довела підстав для визначення додаткового строку, достатнього для подання нею заяви про прийняття спадщини. До того ж, після смерті дочки позивач іще два роки працювала.
У справі, яка переглядається, повно та всебічно встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у справі доказам, суд першої інстанції , з висновками якого погоджується і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем поважності причин пропуску шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , передбаченого статтею 1270 ЦК України.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга представника позивача не містить, в ході апеляційного розгляду представник позивача також не навела таких обставин.
За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст. ст. 367,374,375,382,384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 23 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: