Справа № 11-cc/824/5271/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 185 КПК Доповідач: ОСОБА_2
23 вересня 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_10
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визнано незаконним затримання підозрюваного та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, у період часу з 22.00 год. вечора до 06.00 год. ранку за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.10.2019 року включно, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Голованівськ, Голованівського району Кіровоградської області, громадянина України, який обіймає посаду директора ТОВ «Бізнес-Аудит», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, на підозрюваного покладено наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не залишати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 у нічний час доби у період часу з 22.00 год. вечора до 06.00 год. ранку, без дозволу слідчого, слідчого судді, прокурора, або суду;
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , свідками ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 по даному кримінальному провадженню.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.08.2019 року скасувати, виключити з ухвали слідчого судді рішення про визнання затримання ОСОБА_8 незаконним, постановити нову ухвалу, якою в застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та дослідити матеріали, додані до клопотання слідчого.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги, прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноти судового розгляду.
На думку прокурора, слідчим суддею безпідставно не враховано тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, характер вчиненого кримінального правопорушення, цинічність та зухвалість злочинних дій, прикриття злочинної діяльності.
Крім того, слідчим суддею в порушення вимог кримінального процесуального закону постановлено рішення, яким визнано затримання ОСОБА_8 незаконним, оскільки згідно положень ст. 206 КПК України, слідчий суддя не наділений повноваженнями визнавати затримання в порядку ст. 208 КПК України незаконним.
Прокурор зазначає, що застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби жодним чином не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисника які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110000000481 від 17.08.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
22.08.2019 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
23.08.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332 КК України.
23.08.2019 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 , звернувся за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.08.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визнано незаконним затримання підозрюваного та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, у період часу з 22.00 год. вечора до 06.00 год. ранку за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.10.2019 року включно, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Як вбачається з наданих слідчим до клопотання матеріалів, які його обґрунтовують, слідчий суддя встановив наявність зазначених у клопотанні обставин підозри, які підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є наведені у клопотанні слідчого докази з доданими до нього матеріалами.
З урахуванням того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України кримінального правопорушення.
Виходячи з приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», - воно означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої останньому підозри.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також його суспільної небезпечності.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які можуть бути використані, як докази у кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними. При цьому, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, слідчий суддя обґрунтовано послався в ухвалі на наявністьобставин, які дають підстави зробити висновок про існування у даному кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_8 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені у клопотанні ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.
З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, наявності постійного місця проживання та роботи, відсутності судимостей, а також зі ступеню тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати місце свого проживання в період часу з 22.00 год. вечора до 06.00 год. ранку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, на думку колегії суддів апеляційного суду вказаний запобіжний захід , всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які були встановлені органом досудового розслідування та доведені в суді.
Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Доводи прокурора щодо незаконності постановлення слідчим суддею рішення, яким визнано затримання ОСОБА_8 незаконним, згідно ст. 206 КПК України не можуть бути прийняті колегією суддів, оскільки не можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_8 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Не доведено даних обставин прокурором також під час апеляційного розгляду.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано застосував до ОСОБА_8 саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді домашнього арешту в певний період доби, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби та належним чином мотивував своє рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_11 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, у період часу з 22.00 год. вечора до 06.00 год. Ранку за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.10.2019 року включно, з визначенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3